Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/6157/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/6157/20 Головуючий в 1 інстанції: Мельник О.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Турецької І. О., суддів: Стас Л. В., Шеметенко Л. П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-СІТІ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. У грудні 2020 року ТОВ «Н-СІТІ» звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі відповідач/скаржник), в якому просило визнати протиправними та скасувати: - наказ відповідача від 09 листопада 2020 року №171 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Н-СІТІ»; - податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2020 року №00022410902, яким застосовано штрафні санкції в сумі 455 000,00 грн. Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач наголошував на порушенні контролюючим органом процедури призначення фактичної перевірки, що встановлена Податковим кодексом України (далі ПК України). Так, на думку позивача, порушення виразилися в тому, що юридична підстава для проведення фактичної перевірки, а саме: підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, містить обов`язкову передумову, зокрема, отримання, у встановленому законодавством порядку, інформації про порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби. Позаяк, така інформація у наказі про проведення фактичної перевірки контролюючим органом не вказана, є підстави вважати його протиправним. Також позивач посилається на те, що контролюючим органом зроблено хибні висновки за результатом перевірки. Одночасно з наведеними доводами, товариство послалося на правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №826/17123/18, за якими незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (не допуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатися на порушення вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких повідомлень-рішень. При цьому, як указує позивач, у згаданому рішенні касаційного суду визначено, що таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони невизнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року позов ТОВ «Н-СІТІ» задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Миколаївській області від 09 листопада 2020 року №171 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Н-СІТІ». Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення №00022410902 від 14 грудня 2020 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 455 000,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «Н-СІТІ» судовий збір у сумі 8927,00 грн. Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування наказу, вказавши, що в оскаржуваному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, крім як на норми, що регулюють питання призначення перевірки підпункт 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, що не свідчить про наявність інформації, яка може слугувати підставою для його прийняття та необхідності здійснювати податковий контроль в формі фактичної перевірки. З огляду на скасування наказу про проведення фактичної перевірки, як наслідок, на думку суду першої інстанції, є підстави для скасування податкового повідомлення-рішення від 14 грудня 2020 року №00022410902, яким застосовано штрафні санкції в сумі 455 000,00 грн. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Головне управління ДПС у Миколаївській області просить його скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Основним доводом скаржника є допущення платником податків посадових осіб податкового органу до проведення фактичної перевірки без жодних зауважень щодо змісту наказу про проведення такої перевірки. Скаржник наголошує, що спірний наказ наразі вичерпав себе у часі та фактом реалізації, а тому предметом розгляду повинно бути податкове повідомлення-рішення від 14 грудня 2020 року №00022410902, прийняте за результатом перевірки. Також доводами скаржника є, неврахування судом першої інстанції обставин відповідності наказу від 09 листопада 2020 року №171 «Про проведення фактичної перевірки» вимогам ПК України, а також встановлення контролюючим органом невиконання позивачем як розпорядником акцизного складу, обов`язку подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронні документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, що є порушенням вимог підпункту 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України. 09 серпня 2021 року ТОВ «Н-СІТІ» надало відзив на апеляцію, за яким погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, а апеляційну скаргу податкового органу вважає такою, що не заснована на нормах законодавства. Відповідно до приписів п.1 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Фактичні обставини справи. ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, на підставі наказу від 09 листопада 2020 року №171 та направлень на перевірку від 09 листопада 2020 року №№170, 171, проведено фактичну перевірку ТОВ «Н-СІТІ» з питань дотримання законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів за період з 01 липня 2020 року по 19 листопада 2020 року. За результатами перевірки складений акт фактичної перевірки №1426/14-29-09-02/36349491 від 20 листопада 2020 року (надалі - Акт перевірки). Відповідно до даного документа, позивач порушив вимоги підпункту 230.1.3 пункту 230.1 ст.230 ПК України, а саме: не сформував дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального по акцизним складам за адресою: - вул. Грушевського, 70, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область (уніфікований номер акцизного складу 1014616) за період з 04 травня 2020 року по 29 вересня 2020 року включно; -вул. Романа Шухевича, 49 А, м. Новий Буг, Новобузький район, Миколаївська область (уніфікований номер акцизного складу 1014617) за період з 30 квітня 2020 року по 29 вересня 2020 року включно; - вул. Покровська, 222, с .Возсіятське, Єланецький район, , Миколаївська область (уніфікований номер акцизного складу 1014618) за період з 30 квітня 2020 року по 29 вересня 2020 року включно. Також ТОВ «Н-СІТІ» не подало довідки про зведені за добу підсумкові облікові дані щодо обсягів обігу (отримання/відпуску) та залишків пального на акцизному складі пального (форма якої затверджена наказом №944). Не погодившись із висновками акту фактичної перевірки позивач, 02 грудня 2020 року, подав на нього заперечення, які задоволені не були. 14 грудня 2020 року ГУ ДПС у Миколаївській області прийняло податкове повідомлення-рішення №00022410902 про застосування до ТОВ «Н-СІТІ» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 455 000,00 грн. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке. Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Згідно положень пункту 20.1.4 частини 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Відповідно до статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Пунктом 75.1.3 статті 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Статтею 80 ПК України визначено порядок проведення фактичної перевірки. Згідно пункту 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Пунктом 80.2 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав, зазначених у цьому пункті. В свою чергу, згідно підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка проводиться у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Зі змісту наказу, що є предметом оскарження, випливає, що метою перевірки є здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства, в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів. Втім, у вказаному наказі не зазначена підстава для його винесення. Тобто, вказаний документ не містить в собі інформації, яка свідчить про порушення ТОВ «Н-СІТІ» вимог законодавства, а лише констатує факт доцільності проведення фактичних перевірок з метою здійснення контролю за дотриманням платниками податків законодавства в частині виробництва, обліку, обігу, зберігання та транспортування підакцизних товарів. Також, у вказаному наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють, у наказі не відображено в рамках яких заходів контролюючого органу встановлено невідповідність діяльності позивача вимогам чинного законодавства, на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності, сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом. Посилання відповідача на те, що згідно підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України достатньою самостійною підставою для проведення фактичної перевірки є здійснення відповідачем функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу підакцизних товарів, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки таке тлумачення зазначеної норми призводить до втрати юридичного значення інших визначених наведеною статтею підстав для проведення фактичної перевірки, оскільки надавало б контролюючому органу право без настання будь-яких юридичних фактів та у будь-який час проводити фактичні перевірки платників податків з питань виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Поряд з цим те, колегія суддів звертає увагу, що даний наказ не містить посилань на конкретні норми законодавства у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які надають податковому органу право реалізувати функції, визначені статтею 19-1 ПК України. Наведена правова позиція, побудована на останніх висновках Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладених у постановах від 08 вересня 2020 року по справі №640/21536/19 та від 08 квітня 2021 року у справі №640/21528/19. Так, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08 вересня 2020 року (справа №640/21536/19) вказано, що призначення фактичної перевірки за підставами, вказаними у підпункті 80.2.5 пункту 80.2. статті 80 ПК України, повинно супроводжуватись з повідомленням або інформацією про порушення платником податків законодавства у відповідній сфері правовідносин. Колегія суддів вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин, які склалися у даній справі, саме останню практику Верховного Суду та зазначає, що наказ Головного Управління ДПС у Миколаївській області №171 від 09 листопада 2020 року «Про проведення фактичної перевірки» не містить посилання на будь-які повідомлення/інформацію про порушення позивачем законодавства, чи інші підстави, що спричинили необхідність призначення фактичної перевірки платника податків. Поряд з цим, колегія суддів вважає недоречним посилання податкового органу на практику Верховного Суду викладену в постанові від 21 січня 2021 року у справі №460/1239/19, оскільки дану справу було передано Верховним судом на новий розгляд саме з підстав не дослідження судами наявність чи відсутність підстав для проведення перевірки. При цьому, Верховний Суд у вказаній справі також наголосив на тому, що суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу порушенню контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. З урахуванням вищевказаних висновків Верховного Суду та обставин справи, а саме: встановлення факту порушення податковим органом вимог законодавства щодо проведення фактичної перевірки ТОВ «Н-СІТІ», колегія суддів не вбачає за необхідним переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Підсумовуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Н-СІТІ». Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Розподіл судових витрат згідно вимог статті 139 КАС України не передбачено. Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції переглянуто рішення суду першої інстанції, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку. Керуючись статтями 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Н-СІТІ» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. Доповідач - суддя І. О. Турецька суддя Л. В. Стас суддя Л. П. Шеметенко Повне судове рішення складено 19.10.2021 року.