Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 2-231/11
від 13.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 2-231/11 Провадження № 22-ц/4808/1436/21 Головуючий у 1 інстанції Могила Р. Г. Суддя-доповідач Томин ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд в складі: головуючої Томин О.О. суддів: Горейко М.Д., Пнівчук О.В. за участю секретаря Петрів Д.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича на ухвалу Рогатинського районного суду, постановлену суддею Могилою Р.Г. 27 липня 2021 року в м. Рогатині, повний текст якої виготовлено 28 липня 2021 року, у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», ОСОБА_1 , на дії приватного виконавця під час виконання судового рішення, в с т а н о в и в: У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвент» подало до суду скаргу на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О.В. під час виконання судового рішення. Скарга мотивована тим, що ТОВ «ФК «Інвент» є правонаступником стягувача ПАТ «Дельта Банк» за Кредитним договором №11294853000 від 06.02.2008 року. Виконавче провадження №59245129 щодо примусового виконання виконавчого листа №2-231/11, виданого 24 вересня 2018 року Рогатинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу за вищевказаним кредитним договором, перебувало на виконанні у приватного виконавця Безрукого О.В. Однак 17 лютого 2021 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, припинено арешти майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Скаржник вважає такі дії приватного виконавця неправомірними, оскільки наявна у матеріалах виконавчого провадження заява ПАТ «Дельта Банк» від 09.02.2021 року про повернення виконавчого документа без виконання та копія довіреності представника Купчика О.В. від 13.01.2021 року не можуть бути підставою для винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. Зокрема, зі змісту вказаної довіреності не вбачається, що представник ПАТ «Дельта Банк» Купчик О.В. має повноваження звертатися саме до приватного виконавця із заявою про повернення виконавчого документа стягувачу. Крім того, станом на день подання такої заяви ПАТ «Дельта Банк» вибуло із правовідносин, які виникли у зв`язку з невиконанням умов Кредитного договору №11294853000 від 06.02.2008 року, оскільки ухвалою Рогатинського районного суду від 22 січня 2021 року стягувача ПАТ «Дельта Банк» було замінено на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвент». Вважає, що в порушення вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 10 Розділу II Інструкції з організації примусового виконання рішень приватний виконавець не перевірив належним чином повноваження представника ПАТ «Дельта Банк» та зміни, які відбулися у суб`єктному складі сторін виконавчого провадження, а тому неправомірно виніс постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Просив визнати дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О.В. неправомірними та скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 17.02.2021 року, винесену у виконавчому провадженні №59245129. Ухвалою Рогатинського районного суду від 27 липня 2021 року скаргу задоволено. Визнано дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 лютого 2021 року у виконавчому провадженні №59245129 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» неправомірними. Скасовано постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 лютого 2021 року, яку винесено у виконавчому провадженні №59245129. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, приватний виконавець Безрукий О.В. подав апеляційну скаргу. Вважає дану ухвалу незаконною та необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що представник ТОВ «ФК «Інвент» в порушення ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» не повідомив своєчасно приватного виконавця про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Інвент» у виконавчому провадженні №59245129. Крім того згідно довіреності представника Купчика О.В. від 13 січня 2021 року останнього уповноважено представляти ПАТ «Дельта Банк», зокрема, у будь-яких підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності та підпорядкування, органах державної виконавчої служби та інших установах з усіма правами, які надані законом стороні у справі - стягувачу, в тому числі підписання та подання заяви про повернення виконавчого документа. З огляду на викладене вважає, що винесення ним постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 лютого 2021 року вчинено правомірно, а судом першої інстанції не зазначено жодної норми закону, яка ним порушена. Також судом не взято до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.04.2019 року у справі №910/22216/16 щодо обов`язку сторони виконавчого провадження невідкладно повідомляти виконавця про виникнення обставин, які зумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій. Просить скасувати ухвалу Рогатинського районного суду від 27.07.2021 року, в задоволенні скарги ТОВ «Фінансова компанія «Інвент» на дії приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О.В. відмовити. ТОВ «Фінансова компанія «Інвент» подало відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржувана ухвала суду 27.07.2021 року прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Звертає увагу суду на те, що ПАТ «Дельта Банк» вибуло із правовідносин, які виникли у зв`язку із порушенням умов Кредитного договору №11294853000 від 06.02.2008 року, ще 06.08.2020 року, що підтверджує Договір №2300/К про відступлення права вимоги, укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «ФК «Інвент». Згідно копії довіреності від 13.01.2021 року представника ПАТ «Дельта Банк» Купчика О.В. не уповноважено представляти інтереси банку перед приватними виконавцями. Більше того, згідно із вказаною довіреністю у Купчика О.В. відсутні повноваження звертатися до приватного виконавця із заявою про повернення виконавчого документу стягувачу. В апеляційній скарзі приватний виконавець не спростовує вказані обставини та не наводить доказів, які б вказували на незаконність оскаржуваної ухвали. Щодо посилання апелянта на порушення обов`язків сторін виконавчого провадження зазначає, що ТОВ «ФК «Інвент» не було стороною виконавчого провадження №59245129, а отже у даного товариства відсутні обов`язки, про порушення яких зазначає апелянт. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволенні, а ухвалу Рогатинського районного суду від 27.07.2021 року без змін. В судовому засіданні апеляційного суду апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав. Представник ТОВ «ФК «Інвент» проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив ухвалу суду залишити без змін. Представник ПАТ «Дельта Банк» та боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. Повідомлялися про час та місце слухання справи належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, апелянта, представника стягувача ТОВ «ФК «Інвент», дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з п. 27 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо розгляду скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця. Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича перебував виконавчий лист №2-231/11, виданий 24.09.2018 року Рогатинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу за Кредитним договором №11294853000 від 06.02.2008 року в сумі 433037,13 грн., а також 1700,00 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи. Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 22.01.2021 року задоволено заяву ТОВ «ФК «Інвент», замінено стягувача - ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа №2-231/11, виданого 24 вересня 2018 року Рогатинським районним судом, на його правонаступника - ТОВ «ФК «Інвент». Ухвала набрала законної сили 22 січня 2021 року (т. 2, а.с. 180-182). 09.02.2021 року представник ПАТ «Дельта Банк» Купчик О.В. на підставі довіреності, виданої 13.01.2021 року ПАТ «Дельта Банк», подав приватному виконавцю Безрукому О.В. заяву про повернення без виконання виконавчого листа №2-231/11, виданого 24 вересня 2018 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» боргу за Кредитним договором №11294853000 від 06.02.2008 року (т. 2, а.с. 198-199). 17.02.2021 року приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукий О.В. виніс у виконавчому провадженні №59245129 постанову про повернення вказаного виконавчого документа стягувачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (т. 2, а.с. 200). Задовольняючи скаргу ТОВ «ФК «Інвент», суд першої інстанції виходив з того, що дії приватного виконавця Безрукого О.В. під час винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 17 лютого 2021 року у виконавчому провадженні №59245129 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» є неправомірними, оскільки представник ПАТ «Дельта Банк» Купчик О.В. не мав належних повноважень звертатися до приватного виконавця із заявою про повернення виконавчого документа. Апеляційний суд погоджується із такими висновками з огляду на наступне. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно ч. 1 ст. 5 Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Пунктом 1 частини 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа. Відповідно до ч. 4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» представником юридичної особи у виконавчому провадженні може бути особа, яка відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань має право вчиняти дії від імені такої юридичної особи без довіреності. Повноваження представника юридичної особи у виконавчому провадженні можуть бути підтверджені довіреністю, виданою і оформленою відповідно до закону. Звертаючись до приватного виконавця із заявою про повернення виконавчого листа без виконання 09.02.2021 року, представник ПАТ «Дельта Банк» Купчик О.В. діяв на підставі довіреності ПАТ «Дельта Банк» від 13.01.2021 року (т. 2, а.с. 199). Із вказаної довіреності вбачається, що представник ПАТ «Дельта Банк» має повноваження звертатися, зокрема із заявою про повернення виконавчого документа, у будь-які підприємства, установи, організації усіх форм власності та підпорядкування, органи державної виконавчої служби та інші установи з усіма правами, які надані законом стороні у справі - стягувачу. Разом з тим, судом першої інстанції вірно зазначено, що у даній довіреності не вказано повноваження представника звертатися із заявою про повернення виконавчого документу до приватного виконавця, який згідно ч. 2 ст. 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» є суб`єктом незалежної професійної діяльності, і на чому саме наголошував у своїй апеляційній скарзі приватний виконавець Безрукий О.В. Крім того, 22.01.2021 року набрала законної сили ухвала Рогатинського районного суду від 22.01.2021 року про заміну стягувача - ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-231/11, виданого 24 вересня 2018 року Рогатинським районним судом, його правонаступником - ТОВ «ФК «Інвент» (т. 2, а.с. 180-182). Отже, з даного дня ПАТ «Дельта Банк» не було стягувачем у даному виконавчому провадженні. Відповідно, представник ПАТ «Дельта Банк» Купчик О.В. не мав повноважень представляти стягувача у відносинах по виконанню вищевказаного виконавчого листа 09.02.2021 року. Що стосується посилань апелянта на те, що стягувач не повідомив своєчасно приватного виконавця про заміну ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «ФК «Інвент» у виконавчому провадженні №59245129, то такі не спростовують вказані висновки суду. Також приватним виконавцем Безруким О.В. не доведено, що йому не було відомо про заміну стягувача ПАТ «Дельта Банк», оскільки згідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець сам за заявою сторони має право звертатися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.04.2019 року у справі №910/22216/16, на який посилається апелянт, стосується інших правовідносин, зокрема обов`язку сторони виконавчого провадження невідкладно повідомляти виконавця про виникнення обставин, які зумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій. Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують правильність висновку суду першої інстанції та не містять підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого О.В. слід залишити без задоволення, а ухвалу Рогатинського районного суду від 27 липня 2021 року - без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Безрукого Олега Васильовича залишити без задоволення. Ухвалу Рогатинського районного суду від 27 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуюча: О.О. Томин Судді: М.Д. Горейко О.В. Пнівчук Повний текст постанови складено 19 жовтня 2021 року.