Постанова 4824 № 757/49023/19-ц

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 29 вересня 2021 року місто Київ справа № 757/49023/19-ц провадження №22-ц/824/8486/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Журавльова Д.Д., сторони: позивач - ОСОБА_1 відповідач - АТ КБ «Приватбанк» розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Цюпкою Олександром Віталійовичем, на рішення Печерського районного суду м.Києва від 2 грудня 2020 року, ухвалене у складі судді Бусик О.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживача шляхом стягнення збитків,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2019 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» збитки у сумі 35700 доларів США. Позов обґрунтовано тим, що позивач є споживачем банківської послуги, оскільки є власником картки міжнародної платіжної системи Мастеркард, емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк» . 10 серпня 2018 року позивач надіслав на адресу відповідача заяву про оскарження 16 транзакцій. 18 серпня 2018 року АТ КБ «Приватбанк» листом із своєї електронної пошти повідомило позивача, що відповідно до змінених правил Мастеркард відповідач не має права здійснювати обробку спорів щодо транзакцій, в результаті яких платежі використовувались для інвестування. Проте, це не відповідає суті претензій позивача та підстав для повернення коштів, зазначених у заяві про оскарження транзакцій. 22 серпня 2018 року позивач звернувся до відповідача з вимогою провести претензійну роботу відповідно до правил МПС Мастеркард. 8 листопада 2018 року відповідач надав позивачу відповідь банку-сквайра про відмову у поверненні коштів. Рішенням Печерського районного суду м.Києва від 2 грудня 2020 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживача шляхом стягнення збитків. Не погоджуючись з таким рішенням, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Цюпка О.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В апеляційній скарзі посилається на те, що позивач є власником картки міжнародної платіжної системи Mastercard № НОМЕР_1, емітентом якої є відповідач. В період з 6квітня 2018 року по 23 травня 2018 року позивач на користь торгово-сервісної точки OP*OMEGA, Prague здійснила 16 транзакцій на загальну суму 35 700 USD. 10 серпня 2018 року позивач у порядку визначеному Правилами МПС MasterCard Chargeback Guide MasterCard надіслала АТ КБ "ПриватБанк" заяву про оскарження вказаних транзакцій з доданням на її обґрунтування відповідних документів. 8 листопада 2018 року банк надав ОСОБА_1 відповідь банку-еквайра про відмову у поверненні коштів у зв`язку з чим, остання 12 грудня 2018 року звернулася до відповідача з вимогою ініціювати процедуру арбітражного врегулювання спору. Проте, відповідач відмовився передати спір за заявою позивача від 10 серпня 2018 року на врегулювання за допомогою арбітражу МПС MasterCard. Вважаючи, що внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов`язку банка-емітента платіжної карти передати спір з одержувачем коштів на врегулювання до МПС MasterCard, позивач звернулася до суду з вимогою про стягнення з відповідача збитків, - коштів у сумі 35 700 USD, які вона могла б отримати в результаті розгляду спору арбітражем МПС MasterCard. Спірні правовідносини між сторонами регулюються Правилами Міжнародної платіжної системи MasterCard «Chargeback Guide MasterCard», які передбачають процедуру зворотного платежу, - chargeback (служить для захисту інтересів покупця від недобросовісних продавців, які після перерахування їм коштів покупцем можуть не надати покупцю товари або послуги або надати їх неналежної якості). Правила не дають банку - емітенту виключного права приймати рішення щодо наявності підстав для застосування процедури Chargeback. Ініціатором процедури Chargeback може виступати виключно держатель карти, банк-емітент у вказаній процедурі виступає в ролі посередника між держателем карти та одержувачем платежу (через банк-еквайр)/арбітражем МПС MasterCard, в його обов`язки входитьнаправлення претензії клієнта щодо незгоди з транзакцією банку-екваєру, і в разі незгоди за заявою клієнта ініціювання арбітражного врегулювання спору за участю МПС. Відтак застосування процедури Chargebackє обов`язком банку-емітента, а не його правом. Посилаючись на неможливість проведення арбітражного процесу за проведеними транзакціями на брокерські рахунки суд першої інстанції залишає поза увагою, що Правила не містять застереження про неможливість оскарження транзакцій, які стосуються якості інвестицій. Так, відшкодування платежів доступне емітенту за транзакції, в яких сплачуються азартні ігри, інвестиції та подібне. Однак, емітенти не мають прав на повернення коштів, пов`язаних із використанням них фішок або вартості невитрачених фішок або на будь-які виграші прибутки чи збитки внаслідок використання таких фішок або їх вартості. В той же час, як слідує із заяви позивача від 10 серпня 2018 року підставою для оскарження здійснених на користь торгово-сервісної точки OP*OMEGA, Pragueтранзакцій позивачем було зазначено надання неякісних послуг. Висновок суду першої інстанції про те, що торгово- сервісна точка OP*OMEGA, Prague є брокером не відповідає фактичним обставинам справи. Позивач у своїй заяві від 10 серпня 2018 року з наданням відповідних доказів заперечила вказаний факт, оскільки, згідно вимог законодавства України, Російської Федерації, Великобританії, на території яких начебто здійснюється діяльність вказаної компанії, діяльність у сфері надання фінансових послуг (брокерська діяльність) потребує отримання спеціального дозволу (ліцензії), який у OP*OMEGA, Prague відсутній. Зазначені обставини не були спростовані відповідачем та не були перевірені судом під час вирішення спору. З огляду на викладене взагалі відсутні підстави для застосування обмежень викладених у Бюлетні глобальних операцій № 10 від 3 жовтня 2016 року. У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ КБ "ПриватБанк" - Бригинець А.А. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заперечує проти доводів позивача, вважає їх необґрунтованими, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Зазначає, що відповідно до міжнародного операційного бюлетеня № 10 від 03 жовтня 2013 року з 21 квітня 2016 року платіжна система Mastercard не проводить повернення грошових коштів за операціями, пов`язаними з інвестиціями, валютними операціями та операціями, пов`язаними з переказом грошових коштів на брокерські рахунки. А тому банки-емітенти позбавлені можливості ініціювати проведення арбітражного процесу за проведеними транзакціями переказу грошових коштів на брокерські рахунки. Таким чином, у АТ КБ «Приватбанк» були відсутні підстави для подальшого оскарження рішень платіжної системи за допомогою арбітражу, зважаючи на те, що застосування банком опротестування процедури Chargeback є його правом, а не обов`язком та можливе виключно під час проведення в системах взаєморозрахунків з пластикових карт до завершення виконання транзакції, що не стосується даного випадку. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Цюпка О.В., доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник відповідача АТ КБ "ПриватБанк" - адвокат Бригинець А.А в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Заслухавши доповідь судді Шкоріної О.І., вислухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ "Приватбанк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву N0 б/н, згідно з якою позивачу було відкрито картковий рахунок, підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг. ОСОБА_1 є власником картки міжнародної платіжної системи Mastercard за № НОМЕР_1 , емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк». ОСОБА_1 з 6 квітня 2018 року до 23 травня 2018 року особисто та за своєю волею за допомогою використання реквізитів платіжної картки Mastercardперерахувала продавцю - OP * Omega, Prague, що позиціонує себе як веб-майданчик форекс-брокера, що надає доступ до торгівлі на міжнародних фінансових ринках 35 700 доларів США. ОСОБА_1 через свого представника Цюпка О.В. звернулась до OmegaCapitalsі з вимогою про повернення коштів, у зв`язку з тим, що продавець надавав послуги з порушенням пункту 2.1 Умов та угод, що опубліковані на веб сторінці продавця. 10 серпня 2018 року позивач надіслала на адресу відповідача заяву про оскарження 16 транзакцій по картці № НОМЕР_1 на суму 35700 доларів США. 18 серпня 2018 року відповідач повідомив позивача про те, що відповідно до змінених правил Mastercard відповідач не має права здійснювати обробку спорів щодо транзакцій, в результаті яких платежі використовувались для інвестування. Проте це не відповідає суті претензій позивача та підстав повернення коштів зазначених у заяві про оскарження транзакцій. 22 серпня 2018 року позивач звернулась до відповідача з вимогою провести претензійну роботу відповідно до правил МПС Mastercard. 8 листопада 2018 року позивач подала відповідачу відповідь банка - еквайра про відмову у поверненні коштів. 08 листопада 2018 року OmegaCapitals надало ОСОБА_1 відповідь про те, що вона як клієнт відкрила рахунок в компанії 6 квітня 2018 року, ніколи не висловлювала невдоволення сервісом, добровільно надавала свою особисту та контактну інформацію та копії своїх ідентифікаційних документів при цьому компанія оперативно надавала відповідні послуги. 12 грудня 2018 року ОСОБА_1 подала до АТ КБ «Приватбанк» заявку про ініціацію арбітражного процесу щодо повернення коштів за здійсненими транзакціями. За зверненням ОСОБА_1 банком було ініційовано претензійну роботу з приводу оскарження проведених операцій з платіжної карти клієнта. За результатами оскарження транзакції заявка №713416 від 22 серпня 2018 року- закрита, справа програна. Всі оскаржувані транзакції позивачем ОСОБА_1 здійснені свідомо, розуміючи значення своїх дій та можливість настання від них наслідків, було самостійно ініційовано. Позивачем не доведено обставини, які б давали підстави вважати, що саме дані транзакції являлись несанкціонованими, помилковими чи шахрайськими. АТ КБ "Приватбанк" як банком емітентом, міжнародною платіжною системою MasterCard, а також банком - еквайром, яким прийняті платежі було виконано належним чином та в повному обсязі доручення клієнта, що дає підстави дійти висновку про відсутність спірності проведених транзакцій. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не довела факт протиправної поведінки банку та її шкідливий результат, у зв`язку з відсутністю ознак протиправної поведінки у діях банку, відсутній і причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками; не доведено вини банку у заподіянні збитків. Позивачем не надано належних та допустимих доказів, що кошти у сумі 35700 доларів США не повернуті в зв`язку з неправомірними діями АТ КБ «ПриватБанк», порушення вимог Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів". Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом. Як було встановлено судом, позивач приєднався до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Правил здійснення операцій за рахунками відкритими фізичними особами в АТ КБ "Приватбанк", які розміщені в мережі Інтернет на офіційному сайті банку. При укладені договору сторони керувалися положеннями ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до пункту 3.4.1.1 умов та правил, платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Умовами та правилами передбачено, що держатель карти несе відповідальність за всі операції, що супроводжується авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на карті даних, до моменту звернення держателя карти в банк із заявою про блокування коштів на картрахунку, і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки карти в Стоп-Лист платіжною системою. Відповідно до ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Порядок відкликання розрахункових документів передбачено статтею 23 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», відповідно до пункту 23.1 статті 23 якого платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Відповідальність при здійсненні переказу коштів регламентується розділом VII Закону. При цьому пунктом 32.3 Закону встановлено, що банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 2 цього Закону. Згідно з пунктом 33.2 статті 33 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем протягом певного періоду особисто за своєю волею ініційовано платежі за допомогою використання реквізитів платіжної картки. Згідно з пунктом 9.2. статті 9 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжна система (крім внутрішньобанківської платіжної системи) діє відповідно до правил, установлених платіжною організацією відповідної платіжної системи. Внутрішньобанківська платіжна система діє відповідно до внутрішніх документів банку. Chargeback (поворотний платіж) - це встановлена в банківських правовідносинах процедура опротестування транзакції банком-емітентом з метою захисту прав платника, при якій сума платежу безакцептно списується з одержувача (банка-еквайра) і повертається платнику, після чого обов`язок доведення істинності транзакції покладається на одержувача. Технологія повернення платежу використовується в системах взаєморозрахунків з пластикових карт. Поворотний платіж може бути оскаржений шляхом виставлення повторної фінансової вимоги (secondpresentment, representment), в даній процедурі з одного боку виступає одержувач і банк-еквайєр, з іншого банк-емітент і платник (власник картки). Процедура регламентована платіжними системами Visa і Masterсard, в тому числі має тимчасове обмеження, а також мінімальну суму транзакції для подачі заяви. Для того, щоб оскаржити платіж платник (власник картки) звертається в банк-емітент з письмовою заявою із зазначенням номеру картки, дати, суми транзакції, відомостей про одержувача коштів із обов`язковим наданням вагомих доказів для опротестування транзакції як несанкціонованої, авторизованої із порушенням вимог платіжних систем, такої, за якою не було отримано послугу тощо. Далі банк-емітент проводить розслідування і в разі правоти заявника списує з карткового рахунку одержувача опротестовану суму платежу і повертає її платнику. Істотним при даній процедурі є те, що правила процедури Chargeback дають можливість саме банку-емітенту (відповідачу) самостійно вирішувати, в якому випадку опротестування є правомірним і вимагає розгляду, а в якому ні. Претензійна робота здійснюється відповідно до Регламенту ведення претензійної роботи і обробки підтримуючої документації по операціях, здійснених з використанням платіжних карт Masterсard і VisaInternational. Порядок проведення претензійної роботи регулюється розділом 2.1.4.58 Умов та правил надання банківських послуг, що розміщуються в мережі Інтернет. Правовідносини пов`язані з використанням міжнародних платіжних систем регулюються Регламентом ведення претензійної роботи і обробки підтримуючої документації по операціях, здійснених з використанням платіжних карт Міжнародної платіжної системи MasterCardInternational і VisaInternational, емітованих AT КБ «ПриватБанк» та іншими учасниками Міжнародної платіжної системи MasterCard (крім банків-партнерів) та VisaInternational, в торгівельно-сервісних підприємствах і банкоматах Приватбанку та інших банків членів платіжної системи MasterCardInternational та VisaInternational, який діє з 1998 року (надалі - Регламент), а також Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів Міжнародної торгової палати, Уніфікованими правилами з інкасо Міжнародної торгової палати та Уніфікованими правилами по договірних гарантіях Міжнародної торгової палати та іншими міжнародно-правовими актами з питань переказу коштів. Вищенаведений Регламент регулює претензійну роботу по операціях, здійснених з використанням платіжних карт міжнародної платіжної системи MasterсardInternationalIncorporated (далі MasterCard) і VisaInternational (далі Visa) в торгівельно-сервісних підприємствах, банкоматах і пунктах видачі готівки. Процедура складена на підставі Правил MasterсаrdInternationalChargebackGuide і Правил VisaInternationalOperatingRegulations (далі VIOR), що регламентують порядок вирішення спірних питань між банками-емітентами, з одного боку, і банками-еквайєрами, з іншого боку, з приводу транзакцій, учасниками яких вони є одночасно, а також внутрішніх нормативних документів з ведення претензійної роботи. В Бюлетені глобальних операцій №10 від 03 жовтня 2016 року, Mastercard змінила вимоги до суперечок власників картки, щоб обмежити обробку певних платежів з інвестицій, рахунками в іноземній валюті та аналогічним спорам. Переглянуті Стандарти були представлені в статті жовтневого бюлетеня. Ця зміна говорить, що в той момент, коли кошти завантажуються в інвестиції, іноземну валюту, послуга Mastercard вважається наданою, і Mastercard не зважатиме на умови і положення, що стосуються таких транзакцій. Ця стаття служить нагадуванням про те, що з 21 квітня 2017 року емітенти не мають права обробляти питання про відшкодування суперечок власниками карт по інвестиційним операціям та інших послуг, пов`язаних з обліковим записом, в умовах, описаних вище. 12 грудня 2018 року ОСОБА_1 подала до АТ КБ «Приватбанк» заявку про ініціацію арбітражного процесу щодо повернення коштів за здійсненими транзакціями. За зверненням ОСОБА_1 банком було ініційовано претензійну роботу з приводу оскарження проведених операцій з платіжної карти клієнта. За результатами оскарження транзакції заявка №713416 від 22 серпня 2018 року - закрита, справа програна. З матеріалів справи вбачається, що всі оскаржувані транзакцій позивачем ОСОБА_1 здійснено свідомо, розуміючи значення своїх дій та можливість настання від них наслідків, було самостійно ініційовано. Позивачем не доведено обставини, які б давали підстави вважати, що саме дані транзакції являлись несанкціонованими, помилковими чи шахрайськими. Відповідно до міжнародного операційного бюлетеня №10 від 03 жовтня 2016 з 21 квітня 2017 року платіжна система MasterCard не проводить повернення грошових коштів за операціями, пов`язаними з інвестиціями, валютними операціями та операціями, пов`язаних з переказом грошових коштів на брокерські рахунки. Таким чином, банки-емітенти позбавлені можливості проводити оспорювання транзакціями за вищезазначеними операціями. Банк позбавлений можливості ініціювати проведення арбітражного процесу за проведеними транзакціями переказу грошових коштів на брокерські рахунки. Позиція Masterсard щодо брокерських операцій є такою, що послуга була надана, якщо кошти клієнта були успішно зараховані на його торговий рахунок. Тобто порядок вирішення спірних питань між банком, який випустив та обслуговує карту(банк-емітент) і банками, через платіжні пристрої яких здійснюється переказ (банк-еквайєр), встановлюється правилами міжнародної платіжної системи. Таким чином, у АТ КБ «Приватбанк» були відсутні підстави в подальшому оскарженні рішень платіжної системи за допомогою арбітражу, зважаючи на те, що застосування банком опротестування процедури Chargeback є його правом, а не обов`язком, та можливе виключно під час проведення в системах взаєморозрахунків з пластикових карт до завершення виконання транзакції, що не стосується даного випадку. Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування. Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність всіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Позивач не довів факт завдання йому збитків в розумінні ст. 22 ЦК України, протиправної поведінки банку, в зв`язку з відсутністю ознак протиправної поведінки у діях банку, відсутній і причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, а тому вина банку у заподіянні збитків не доведена. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Позивачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів, що кошти у сумі 35 700 доларів СШАє збитками та не повернуті в зв`язку з неправомірними діями АТ КБ «Приватбанк», а тому суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться лише до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Цюпкою Олександром Віталійовичем, залишити без задоволення. Рішення Печерського районного суду м.Києва від 2 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна постанова складена 18 жовтня 2021 року. Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна Судді: Л.Д. Поливач А.М. Стрижеус