Постанова Одеський апеляційний суд № 520/21428/18

Номер провадження: 22-ц/813/5347/21 Номер справи місцевого суду: 520/21428/18 Головуючий у першій інстанції Пучкова І. М. Доповідач Гірняк Л. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30.09.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати у цивільних справах Одеського апеляційного суду в складі: Головуючого - Гірняк Л.А. Суддів - Сегеди С.М., Цюри Т.В. За участю секретаря - Ющак А.Ю., Прокурора- Кривельова Т.М. розглянула у відкритому судовому засіданні м. Одеса апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області на рішення Київського районного суду м.Одеси від 09 грудня 2019 року у справі за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Одеської міської ради, Управління капітального будівництва Одеської міської ради -про стягнення збитків, завданих невиконанням зобов`язання,- ВСТАНОВИЛА: ПРОЦЕДУРА Короткий зміст позовних вимог 28.12.2018 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури №3 в інтересах Одеської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 307485 грн. Зазначає, що відповідачем у 2011 році здійснено будівництво житлового будинку з господарськими спорудами, із знесенням існуючих будівель за адресою: АДРЕСА_1 . та здійснено будівництво житлового будинку загальною площею 744,3 кв.м. Відповідно до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у відповідача виник обов`язок прийняти участь у розвитку інфраструктури м. Одеси. Однак, всупереч вимогам законодавства, відповідач із заявою про укладання договору до Одеської міської ради не звернувся, документів не надіслав та коштів не сплатив. Одночасно просив поновити строк для подачі позовної заяви до суду посилаючись на те, що про несплату пайової участі у розвитку інфраструктури м. Одеси стало відомо лише в грудні 2017 року. Короткий зміст рішення першої інстанції Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09.12.2019 року у задоволенні позовної заяви заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Одеської міської ради, Управління капітального будівництва Одеської міської ради, про стягнення збитків, завданих невиконанням зобов`язання, у розмірі 307 485 грн. відмовлено. Відмовляючи в задоволені позовних вимог районний суд виходив з відсутності договору про участь ОСОБА_1 у розвитку інфраструктури м. Одеси. Короткий зміст апеляційної скарги В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що ст.40 частину 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зобов`язує замовника будівництва, в тому числі у разі будівництва індивідуальних (садибних) житлових будинків, загальною площею понад 300 кв.м. взяти пайову участь у розвитку інфраструктури населенного пункту. При цьому обов`язок ініціювати укладення такого договору покладено саме на замовника будівництва, а неукладення такого договору свідчить про недотримання вимог законодавства та має наслідком порушення прав та інтересів відповідної територіальної громади. Ухилення замовника будівництва від ініціювання укладення цього договору до прийняття обєкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням обов`язку, прямо передбаченого законодавством. При цьому посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.08.2018 року у справі № 339/338/16-ц. Посилаючись на те, що неукладення договору про пайову участь, в наслідок протиправної бездіяльності відповідача, як замовника будівництва житлового будинку,загальною площею 744,3 кв.м. охоплюєтьсмя визначенням упущеної вигоди в розмірі 307485 грн. Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надійшов. В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та треті особи: Виконавчий комітет Одеської міської ради, Управління капітального будівництва Одеської міської ради в судове засідання не з`явились. про час та місце судового розгляду сповіщені належним чином. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті В силу частини 2 ст.372 ЦПК України судова колегія вважає можливим розглянути справу за їх відсутністю. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ та ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Судова колегія заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги дійшла наступного. Судом встановлено, що 07 квітня 2011 року відповідначем отримано декларацею про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованого Управлінням ДАБІ в Одеській області будівництва житлового будинку із знесенням існуючих будівель за адресою: АДРЕСА_1 площею 744, 3 кв.м. 28.12.2018 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах Одеської міської ради звернувся до суду з позовними вимогами ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Одеської міської ради, Управління капітального будівництва Одеської міської ради про стягнення збитків, завданих невиконанням зобов`язання . Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України «Пре регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на час виникненню спору, подання позову та його розгляду у даній справі), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. В свою чергу, в ч.9 cm.40 Закону України «Про регулювання містобудівне діяльності» визначено, що договір про пайову участь у розвити інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 1 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Судом встановлено, що вказаний об`є будівництва було прийнято в експлуатацію на підставі Декларації готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої управлінням Держав архітектурно-будівельної інспекції -07 квітня 2011 року За таких обставин, суд першої інстаниій враховуючи припис ч.9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який діяв на час спірних правовідносин, та був нормою спеціальної дії, дійшов правильного висновку про те, шо укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціалі інфраструктури міста Одеси після введення об`єкта будівний в експлуатацію суперечить вимогам зазначеного закону, а відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають. Суд першої інстанції правильтно дійшов довисновку, що до прийняття об`єкта в експлуатацію, договір про пайову участь між сторонами укладений не був, тоді як на момент звернення до замовника будівництва з відповідною вимогою, об`єкт вже прийнятий в експлуатацію і чинне законодавство, у сфері містобудування, не передбачає можливість продовження чи відновлення цього терміну. Одночасно судова колегія звертає увагу, що відповідно до Закону України від 20.09.2019 №132-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», згідно до п.п. 3 п. 13 виключено ст. 40 «Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту» та закінчено встановленого п.2 глави II. «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону України протягом 2020 року щодо сплати замовниками будівництва на земельних ділянках у населеному пункті пайової участі та перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту . Крім того, у своїй практиці Європейський суд з прав людини вказує на те, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata Відповідно до п.71 рішення у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що принцип належного врядування, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Разом з тим, потреба виправити допущену в минулому помилку не повинна непропорційним чином утручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки держоргану має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип належного врядування може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку, а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові. За обставинами цієї справи встановлено, що згідно з декларацею про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованого Управлінням ДАБІ в Одеській області 07 квітня 2011 року, відповідачем було здійснено будівництво житлового будинку із знесенням існуючих будівель за адресою: АДРЕСА_1 площею 744, 3 кв.м. З позовною заявою заступник прокурора Одеської області звернувся до через сім років - 28.12.2018 року. Звернувшись в ординарному порядку до суду 28.12.2018 року, тобто після спливу семи років, після отримання відповідачем декларацеї про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованого Управлінням ДАБІ в Одеській області 07 квітня 2011 року, позивач,належного обгрунтування поважності причин пропуску строку не надав та на обставини непереборної сили, які б виправдовували порушення принципу res judicata- не послався. Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд. Тому звернення заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах Одеської міської ради до ОСОБА_1 , треті особи: Виконавчий комітет Одеської міської ради, Управління капітального будівництва Одеської міської ради про стягнення збитків, завданих невиконанням зобов`язання,через сім років після прийняття будинку до експлуатації,за відсутності непереборних обставин щодо причин поважності пропуску строку, буде порушенням res judicata, як одного з істотних елементів принципу верховенства права. Керуючись ст. 367,368,374,375,381,382,384,389,390 ЦПК України, судова колегія,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Одеської області,залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м.Одеси від 09 грудня 2019 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та підлягає оскарженню безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст складено 08.10.2021 року. Головуючий суддя - Л.А. Гірняк С.М.Сегеда Т.В.Цюра