Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 140/4260/21
від 18.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2021 рокуЛьвівСправа № 140/4260/21 пров. № А/857/14944/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Ніколіна В.В., Пліша М.А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року (головуючий суддя: Лозовський О.А., місце ухвалення - м. Луцьк) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- встановив: ОСОБА_1 , 16.02.2021, звернулася до суду з позовом, в якому просила: 1) визнати протиправними дії та рішення від 28.10.2020 № 907640820078 про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в частині застосування загального проценту розрахунку пенсії 60% від заробітної плати та обмеження її максимальним розміром і відмови у перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, та первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII з 01.04.2020 з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 13.08.2020 № 21-1571, без обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат; 2) зобов`язати здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, що діяла на час призначення пенсії, та первинної редакції частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII з 01.04.2020 з розрахунку 80% від суми місячної заробітної плати за відповідною посадою на підставі Офісу Генерального прокурора від 13.08.2020 № 21-1571, без будь-якого обмеження суми пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат. Обґрунтовує позов тим, дії управління щодо відмови у перерахунку пенсії є неправомірними і такими, що вчинені всупереч чинного законодавства, оскільки при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, яка діяла на момент призначення пенсії. Відтак, до розміру її пенсії не можуть застосовуватись обмеження максимального розміру пенсії та зменшуватися відсотковий розмір пенсії від суми місячної заробітної плати, так як такі обмеження виникли після призначення їй пенсії та звужують її права. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 28.10.2020 № 907640820078 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії за вислугу років з 01.04.2020 на підставі довідки Офісу Генерального прокурора України від 13.08.2020 № 21-1571зп, в частині зменшення процентного розміру пенсії з 80 відсотків до 60 відсотків від суми місячної заробітної плати. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 01.04.2020 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) в розмірі 80 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора України від 13.08.2020 № 21-1571зп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодилася позивачка та оскаржила в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права, а тому просить скасувати в частині відмови про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її суми максимальним розміром та ухвалити у цій частині нове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області провести позивачці з 01.04.2020 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) пенсії в розмірі 80% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Офісу Генерального прокурора від 13.08.2020 № 21-1571зп, без обмеження суми пенсії максимальним розміром. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на аналогічні підстави викладені в позовній заяві. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 20.09.2014 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років згідно зі статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, яка призначена в розмірі 80% місячної заробітної плати. Офісом Генерального прокурора України, 13.08.2020 ОСОБА_1 видано довідку № 21-1517зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій станом на 26.03.2020 за відповідною (прирівняною) посадою старшого прокурора відділу, яка становить: посадовий оклад 40989,00 грн, надбавка за вислугу років (30%) 12296,70 грн, матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань) (1/12) 4440,48 грн х 2, всього 62166,66 грн. Позивачка, 24.09.2020 звернулась до відповідача із заявою про перерахунок її пенсії на підставі зазначеної довідки. Однак, рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 28.10.2020 № 907640820078 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії з 01.04.2020 та зазначило, що відповідно до статті 86 Закону № 1697 пенсія прокурорам призначається в розмірі 60% від суми їхньої місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одержаної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. У листі від 01.03.2021 № 1599-1247/П-02/8-0300/21 відповідач повідомив позивача про перерахунок з 01.04.2020 пенсії позивача у розмірі 60 відсотків заробітної плати на посаді старшого прокурора відділу. Розмір пенсійної виплати становить 16380,00 грн з квітня 2020 року, 17120 грн з жовтня 2020 року та 17690,00 грн - з грудня 2020 року. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що при здійсненні позивачці перерахунку пенсії, пенсійним органом обґрунтовано застосовано обмеження максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, що втратили працездатність. Крім цього, дійшов висновку, що оскільки позивачка вже є пенсіонером та отримує пенсію за вислугу років і пенсія їй призначена у 2012 році за Законом № 1789-ХІІ, а тому до її пенсії не може застосовуватися відсотковий розмір (60 відсотків), визначений Законом № 1697-VІІ, а тому ОСОБА_1 має право на перерахунок пенсії на підставі довідки Офісу Генерального прокурора України, виходячи з розміру 80 відсотків від суми місячної заробітної плати. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Частиною 1 ст. 308 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки, позивачкою оскаржується в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції в частині, в якій в позові відмовлено, отже, предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 308 КАС України, є законність і обґрунтованість судового рішення суду, лише в частині відмови про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження її суми максимальним розміром. Так, обмеження максимального розміру пенсії, були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ). Згідно ст. 2 Закону № 3668-VI, який набрав чинності 1 жовтня 2011 року, (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача з 1 квітня 2020 року), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення", «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тобто, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Зазначені вище положення Закону № 3668-VI не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню. Крім цього, згідно абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону № 3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Суд апеляційної інстанції вважає, що ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивачки, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків. Як було зазначено вище, згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положення» Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону № 3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України !Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо). Суд апеляційної інстанції зазначає, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв`язку із застосуванням Закону № 3668-VI щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв`язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв`язку між собою. Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 1 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Оскільки, на момент набрання чинності Законом № 3668-VI пенсія позивачки не перевищувала законодавчо встановленого максимального розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що на неї не поширюються норми пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI. Отже, пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI дає підстави для висновку, що метою вказаної норми є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж Закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії. Таким чином, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, внаслідок перерахунку пенсії позивачки її розмір перевищив максимальний. Оскільки, таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону № 3668-VI, а тому до спірних правовідносин, слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі справа № 580/5238/20. Зазначені положення Закону № 3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому є обов`язковими для застосування. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції, погоджується з висновками, суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. Згідно приписів ст. 139 КАС України підстав для стягнення судових витрат не має. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Керуючись ст. ст. 311, 316, 321, 322, 325, 328, КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року у справі № 140/4260/21 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді В. В. Ніколін М. А. Пліш