Ухвала КЦС ВС № 754/16046/20

Ухвала 18 жовтня 2021 року м. Київ справа № 754/16046/20 провадження № 61-16270ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відмову від договору та стягнення коштів, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відмову від договору та стягнення коштів, у якому, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просив стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь позивача суму реальних збитків, завданих невиконанням зобов`язань за Договором виготовлення меблів на замовлення від 01 лютого 2020 року №2 з виготовлення та встановлення сходів, у розмірі 38 650,00 грн, суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів від прострочення суми в розмірі 5 116,85 грн, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене у розмірі 60 000,00 грн, суму моральної шкоди у розмірі 9 000,00 грн. Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено. У жовтні 2021 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2021 року. У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у вказаній справі є захист прав ОСОБА_1 як споживача послуг шляхом зобов`язання ФОП ОСОБА_2 відшкодувати суму реальних збитків, завданих невиконанням зобов`язань за Договором виготовлення меблів на замовлення від 01 лютого 2020 року №2 з виготовлення та встановлення сходів, у розмірі 38 650,00 грн, суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів від прострочення суми в розмірі 5 116,85 грн, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене, у розмірі 60 000,00 грн, суму моральної шкоди у розмірі 9 000,00 грн, тому, враховуючи, що ціна позову у даній справі становить 112 766,85 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн * 250 = 567 500,00 грн), Верховний Суд дійшов висновку, що зазначена справа є малозначною у силу вимог закону. Касаційна скарга та додані до неї матеріали містять посилання на випадок, передбачений підпунктом в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності якого судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню: справа має виняткове значення для заявника. Заявник вказує, що справа має для нього виняткове значення, оскільки внаслідок дій відповідача позивач поніс значні витрати. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені обставини не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для заявника, оскільки доводи заявника зводяться до незгоди з судовими рішеннями, однак жодним чином не обґрунтовують винятковість справи. Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України. Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № В (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37). При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до верховного суду є правомірною та обгрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень верховного суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості (рішення у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36). З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 5 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, 390, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про захист прав споживачів, відмову від договору та стягнення коштів. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. В. Білоконь О. М. Осіян