Постанова 4822 № 725/5502/15-ц

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 18 жовтня 2021 року м. Чернівці справа № 725/5502/15-ц провадження №22-ц/822/828/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого Височанської Н. К. суддів: Одинака О.О., Половінкіної Н.Ю. секретар Герман Я.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 грудня 2015 року, ухвалене під головуванням судді Галичаснького О.І., В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - ПАТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що за умовами кредитного договору від 21 листопада 2006 року №11081380000, укладеного між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 , останній отримав кредит у розмірі 75 000 доларів США. Через невиконання позичальником зобов`язань за кредитним договором утворилась заборгованість станом на 24 вересня 2015 року на загальну суму 24 456,65 доларів США, яка складається із: 14 772,92 доларів США строкова заборгованість за кредитом; 7954,39 доларів США прострочена заборгованість по кредиту; 317 доларів США заборгованість по процентах строкова; 1412,34 заборгованість по процентах прострочена;пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності 45 357,82 грн та пеня за несвоєчасну сплату процентів 12 341,38 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 грудня 2015 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 24 456,65 доларів США та пеню в сумі 57 699, 20 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 8780,32 грн та 150 грн витрат, пов`язаних з розміщенням оголошення про виклик до суду. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги та позиції інших учасників На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 грудня 2015 року скасувати. Зазначає, що його не було належним чином повідомлено про розгляд даної справи, отже був позбавлений можливості належним чином захищати свої права та інтереси у суді першої інстанції. Вказує на те, що він отримав у кредит 75 000 доларів США, а за період до 30 січня 2017 року ним було повернуто банку 147 298,31 доларів США, про що у нього наявні відповідні квитанції. Разом з цим, внаслідок неналежного його повідомлення про розгляд справи він не мав змоги спростувати наявність чи відсутність заборгованості по кредиту. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «УкрСиббанк» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а заочне рішенням Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 грудня 2015 року без змін. Позиція апеляційного суду Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Фактичні обставини справи, встановлені судами Судом встановлено, що 21 листопада 2006 року №11081380000, ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 75 000 доларів США. Останній платіж за графіком - 21 листопада 2017 року. Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на 24 вересня 2015 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 24 456,65 доларів США, яка складається із: 14 772,92 доларів США строкова заборгованість за кредитом; 7954,39 доларів США прострочена заборгованість по кредиту; 317 доларів США заборгованість по процентах строкова; 1412,34 заборгованість по процентах прострочена;пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності 45 357,82 грн та пеня за несвоєчасну сплату процентів 12 341,38 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача в судовому порядку. Мотиви, з яких виходив апеляційний суд та застосовані норми права Задовольняючи позовні вимоги ПАТ «УкрСиббанк», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не виконує зобов`язання за договором кредиту, а відтак, право ПАТ «УкрСиббанк» підлягає захисту на підставі частини першої статті 526 та частини першої статті 1054 ЦК України. З таким висновком повністю погоджується колегія суддів. Згідно з частиною першою статті 509, статтею 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За змістом ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За змістом частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Судом першої інстанції встановлено невиконання ОСОБА_1 умов укладеного договору між ним та ПАТ «УкрСиббанк». У матеріалах справи міститься вимога ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про дострокове повернення кредиту від 20 квітня 2015 року , яка ним отримана 27 квітня 2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.60-62). Такими діями кредитор публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Разом з тим, відповідачем не спростовано наданий банком розрахунок заборгованості, а посилання в апеляційній скарзі на внесення коштів до 2017 року, тобто після ухвалення рішення суду про стягнення заборгованості, може бути враховано державним/приватним виконавцем на стадії виконання судового рішення. Крім того, з наданих самим заявником до заяви про перегляд заочного рішення квитанції вбачається, що останні платіж внесено 10 грудня 2013 року на суму 6794,05 грн (а.с.175). Інших доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги матеріали справи не містять. Разом з цим, колегія суддів приймає доводи апеляційної скарги про те, що відповідач не був належним чином повідомлений судом першої інстанції про розгляд даної справи. Як вбачається з інформації отриманої судом від адресно-довідкового підрозділу, місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас направлена на вказану адресу кореспонденція поверталася до суду першої інстанції з відміткою про причини не вручення «за закінченням терміну зберігання». Згідно з частиною першою статті 158 Цивільного процесуального кодексу України 2004 року в редакції, чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції (далі - ЦПК України 2004 року) розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов`язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб (стаття 27 ЦПК України 2004 року). Статтями 74-76 ЦПК України 2004 року встановлено порядок повідомлення учасників процесу про час і місце розгляду справи. Про належне повідомлення особи про час і місце розгляду справи може свідчити розписка про одержання судової повістки. Відповідно до частини дев`ятої статті 74 ЦПК України (в редакції, чинній на момент розгляду справи судом першої інстанції) відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи. На ці випадки поширюється правило частини четвертої цієї статті. Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08 квітня 2010 року). Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року). ОСОБА_1 посилається на те, що повідомлення про розгляд справи йому направлялися судом за адресою: АДРЕСА_1 , однак він зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Як вбачається з довідки про місце реєстрації відповідача від 06.10.2015 року, ОСОБА_1 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ., відповідні відомості до Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання було внесено - 16 травня 2017 року (а.с 132,133). Аналіз матеріалів справи свідчить, що дані про належне повідомлення відповідача ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду в суді першої інстанції відсутні. Не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання оголошення у пресі про судове засідання на 17 грудня 2015 року, а саме в газеті «Буковина» (а.с.108), оскільки такий порядок повідомлення розрахований на відповідача зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме. Натомість в матеріалах справи міститься інформація адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України, про те, що місце проживання відповідача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм процесуального права, а тому його слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , задовольнити частково. Заочне рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 17 грудня 2015 року скасувати. Позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 24 456,65 доларів США, з яких: 14 772,92 доларів США строкова заборгованість за кредитом; 7954,39 доларів США прострочена заборгованість за кредитом, 317 доларів США заборгованість по процентах строкова; 1412 заборгованість по процентах прострочена, та пеню в сумі 57 699, 20 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 8780 гривень 32 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий Н.К. Височанська Судді: О.О.Одинак Н.Ю. Половінкіна