Постанова Хмельницький апеляційний суд № 682/525/21
від 12.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПровадження № 33/4820/498/21 Справа № 682/525/21 Головуюча в 1-й інстанції Зеленська В. І. Категорія: ч. 1 ст. 44-3 КУпАП Доповідач Кулеша Л.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 жовтня 2021 року м.Хмельницький Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М., з участю секретаря судового засідання Габая А.В., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Маринюка С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Хмельницькому, апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 на постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2021 року, в с т а н о в и л а: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Гута Славутського району Хмельницької області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого водієм ТОВ "Мівас",- визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП та закрито провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП. За постановою суду, 17.02.2021 р о 12 год. 35 хв. в м. Славута Хмельницької області, по вул. Острозькій, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MERSEDES BENZ 6140, д.н.з НОМЕР_1 , що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів на міжміському сполученні, перевозив пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, чим порушив вимоги пп. 10 п.1 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 р "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Вказує, що копію оскаржуваної постанови отримано захисником лише 30.06.2021 року, а тому строк пропущений з незалежних від нього причин та умов. Зазначає, що протокол про притягнення його до адміністративної відповідальності не містить відомостей щодо кількості місць для сидіння, яка передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і яка визначена в реєстраційних документах, та інформації про кількість пасажирів, яка на момент вчинення правопорушення знаходилась в автобусі та перевищувала кількість місць для сидіння, про що зазначено в постанові від 07.04.2021 року. Окрім того, поліцейськими не була встановлена та зафіксована точна кількість пасажирів, які перебували у транспортному засобі. Судом встановлено та долучено до матеріалів справи відповідні докази про те, що до адміністративної відповідальності притягнуто не належну особу, а саме водія транспортного засобу, замість перевізника, як це вказано у постанові від 07.04.2021 року. Вважає, що справу розглянуто без повного, об`єктивного з`ясування усіх обставин, що мають значення для правильного її вирішення. Провадження у справі закрито на підставі клопотання його захисника про закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1 та захисника Маринюка С.О., на підтримку апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, клопотання апелянта про поновлення строку слід задовольнити, а апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав. Згідно з ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подана, після закінчення цього строку повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявила клопотання про поновлення цього строку, а також у поновлені строку відмовлено. Як убачається з матеріалів справи копію оскаржуваного судового рішення захисником отримало лише 30.06.2021 року, що підтверджується відміткою про отримання на внутрішній стороні обкладинки справи, а тому він пропустив 10-денний строк на апеляційне оскарження. За таких обставин, приходжу до висновку, що цей строк пропущено з поважних причин, і його слід поновити. Відповідно до вимог ст. ст. 245, 252 КУпАП, під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об`єктивне дослідження всіх обставин справи. За змістом ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ст. 251 КУпАПвизначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні. До таких даних відносять: протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також інші документи. Диспозицією ч. 1 ст. 44-3 КУпАПпередбачено відповідальність за Порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами. Разом з тим, вказана норма є бланкетною правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Відповідно до ст.ст. 1, 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. Постановою Кабінету Міністрів № 211 від 11.03.2020 р. «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено на усій території України карантин. Згідно з підпунктом 10 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р. на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, в електричному (трамвай, тролейбус), залізничному транспорті, у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу і визначена в реєстраційних документах на такий транспортний засіб. Відповідно до «Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 176 від 18.02.1997 р., водій має право не допускати до поїздки пасажира, якщо в салоні відсутні вільні місця. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 заперечував наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, та пояснив, що в салоні автомобіля перебувало 13-14 чоловік, на зупинці він взяв що до 5 чоловік, кількість місць для сидіння 23 пасажири. Люди, які зайшли не встигли сісти, однак для них місця для сидіння були. Крім того, на його думку він не є суб`єктом цього правопорушення. В той же час, вина ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 345951 від 17.02.2020 р., з якого слідує, що о 12 год. 35 хв. в м. Славута Хмельницької області, по вул. Острозькій, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом MERSEDES BENZ 6140, д.н.з НОМЕР_1 , що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів на міжміському сполученні, перевозив пасажирів в кількості більшій, ніж кількість місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою транспортного засобу, чим порушив вимоги пп. 10 п.1 Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 р "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП. Крім того, висновки судді місцевого суду про доведеність факту перевезення ОСОБА_1 пасажирів у більшій кількості ніж встановлено підпункту 10 пункту 2 постанови КМ України від 09.12.2020 року № 1236 підтверджуються, зокрема: -рапортом інспектора СРПП відділення поліції №1 Шепетівського РУП в Хмельницькій області Лаврентьєва О.С. про те, що в ході обстеження прилеглої території було зупинено маршрутне таксі MERSEDES BENZ 6140, д.н.з НОМЕР_1 , який перевозив пасажирів з можливим порушенням постанови КМУ 1236 від 09.12.2020 року; -письмовими поясненнями ОСОБА_1 , з яких слідує, що 17.02.2021 року він виїхав із автовокзалу м. Славута, проїжджаючи вул. Острозьку здійснив зупинку на посадковому майданчику для маршрутних транспортних засобів, де в салон автомобіля зайшло близько трьох осіб та продовжив рух в напрямку м. Нетішина, після чого був зупинений працівниками поліції. Визнав, що дійсно було перевищення пасажирів, тому що він не звернув уваги, що немає вільних сидячих місць. Зазначені докази у своїй сукупності підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП, яке виразилося у порушенні порядку здійснення перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі, а тому підстав для закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, на що є посилання в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що контролювати кількість пасажирів, які знаходяться в салоні автобусу (маршрутного таксі), забезпечення безпеки їх життю та здоров`ю - є безпосереднім обов`язком водія транспортного засобу, який здійснює пасажирське перевезення, а відтак доводи апелянта щодо неналежного суб`єкта правопорушення є необґрунтованими. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність наведених доказів та викладених в них обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає. Отже, вказаний висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим. Суд апеляційної інстанції наголошує, що саме водій відповідає за кількість пасажирів, відповідно до технічної характеристики транспортного засобу, а тому доводи апеляції стосовно відсутності документів з цього приводу неспроможні. Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП та закриття провадження у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 44-3 КУпАПта є мінімальним розміром грошового стягнення. Істотних порушень суддею місцевого суду норм матеріального права або порушень норм процесуального права під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, у тому числі норм КУпАП, які б були безумовною підставою для скасування постанови судді місцевого суду, при апеляційному перегляді не встановлено. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и л а: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2021 року. Постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 16 червня 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Кулеша Л.М.