Постанова 4855 № 620/2720/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/2720/21 Суддя (судді) першої інстанції: Клопот С.Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б., суддів Пилипенко О.Є., Черпіцької Л.Т., секретаря Строяновської О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області до Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» про накладення арешту на кошти та інші цінності, за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: У березні 2021 року Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Чернігівській області) звернулось у суд з позовом до Дочірнього підприємства «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі - відповідач, ДП «Чернігівський облавтодор») про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банківських установах, на суму податкового боргу у розмірі 61521677,44 грн., що знаходяться на відкритих рахунках у банках. На обґрунтування позовних вимог податковий орган зазначає, що станом на 01 лютого 2021 року у ДП «Чернівський облавтодор» обліковується податковий борг перед державним бюджетом у загальній сумі 61521677,44 грн. (у тому числі: 615865 грн. 34 коп. - зі сплати податка на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній формі власності та 60905812 грн. 10 коп. - із податка на додану вартість), який не був самостійно погашений чи оскаржений платником податків в адміністративному чи судовому порядку. За результатами вжитих заходів не виявлено майна відповідача, яке може бути використане для погашення податкового боргу. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом не надано належної правової оцінки тому, що у товариства обліковується податковий борг, який виник внаслідок самостійного узгодження платником податків податкових зобов`язань, сума податкового боргу, а також податкова вимога у адміністративному чи судовому порядку товариством не оскаржувались. Також наголошує, що контролюючими органом дотримані вимоги положень підпункта 20.1.33 пункта 20.1 статті 20 Податкового кодексу України. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наголошує на законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Вказує, що доводи апеляційної скарги дублюють ті, які наведені у позовній заяві та яким місцевим судом надано належну правову оцінку. Розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження на підставі пункта 2 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, з таких підстав. Судом установлено, що Дочірнє підприємство «Чернігівський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» станом на дату звернення до суду з позовною заявою має податковий борг в розмірі 61521677,44 грн., в тому числі по: - податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у сумі 615865,34 грн.; - податку на додану вартість у сумі 60905812,10 грн., що підтверджується даними інтегрованої картки платника. 04 лютого 2015 року контролюючим органом сформовано податкову вимогу № 125-25, з якої убачається, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 1059528,43 грн. Зазначена вимога отримана відповідачем 04 лютого 2015 року. Головним управлінням ДПС у Чернігівській області направлялись запити до ДП «Чернігівський облавтодор», Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Державного агентства автомобільних доріг України. Оскільки станом на момент подання позову відповідачем самостійно не погашено податковий борг, а майно, яке може бути джерелом погашення податкового боргу у останнього не виявлено, податковий орган звернувся з цим позовом до суду. Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що право на звернення до суду з відповідним позовом виникає у контролюючого органа лише за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу. Оскільки позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів щодо відсутності у відповідача майна (коштів) для погашення податкового боргу, то відсутні підстави для застосування арешту коштів на рахунках платника. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів уважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України, у редакції на час виникнення спірних правовідносин). Податковий борг в розумінні підпункта 14.1.175 пункта 14.1 статті 14 ПК України це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. Згідно із пунктом 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога в розумінні підпункта 14.1.153 пункта 14.1 статті 14 ПК України це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. Відповідно до пункта 59.3 статі 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Відповідно до пункта 58.3 статті 58 ПК України Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України. Арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзаца 2 підпункта 94.6.2 пункта 94.6 статті 94 ПК України здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Жодного рішення податковий орган в такому разі не приймає. Відповідно до підпункта 20.1.33 пункта 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі. Пунктом 95.1 статті 95 ПК України закріплено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Отже, контролюючий орган уповноважений оцінювати майновий стан платника податків з огляду на наявність у нього достатніх джерел для погашення податкового боргу. Водночас на підтвердження відсутності майна у платника податків, яке може бути використане для погашення податкового боргу, контролюючим органом надані копії запитів до ДП «Чернігівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області, Акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», Державного агентства автомобільних доріг України. За результатами цих заходів інформація про наявність такого майна відсутня. Проте згідно із статутом ДП «Чернігівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» та звітом про його фінансовий стан на балансі підприємства перебувають основні засоби, вартість яких станом на 31 грудня 2020 року складає 29092756,25 грн. Відтак, позивачем не надано доказів - відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Інформаційної бази щодо відсутності зареєстрованого за ДП «Чернігівський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» на праві власності нерухомого майна та транспортних засобів. Таким чином, податковим органом не ужито всіх належних заходів щодо відшукання майна відповідача, яке може бути використане для погашення податкового боргу. З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що відсутні правові підстави для застосування арешту коштів на рахунках платника. Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10 грудня 2020 року в справі № 520/6837/19 та від 25 червня 2019 року в справі № 826/6657/18. Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні. Відповідно до пункта 1 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 33, 34, 242-244, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.Б. Глущенко Судді О.Є. Пилипенко Л.Т. Черпіцька