Постанова 4824 № 402/784/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №402/784/19 Головуючий у 1 інстанції: Осаулов А.А. Провадження №22-ц/824/6116/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 06 жовтня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого (судді-доповідача) Гаращенка Д.Р. суддів Суханової Є.М., Сушко Л.П. за участю секретаря Стеблиненко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Благовіщенської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання та відібрання дитини та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Благовіщенської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Орган опіки та піклування Боярської міської ради Фастівського району Київської області, про визначення місця проживання дитини,- ВСТАНОВИВ: У червні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Благовіщенської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання та відібрання дитини. З урахуванням заяви про зміну предмету позову просила суд визначити місце проживання ОСОБА_3 разом з матір`ю ОСОБА_2 та відібрати від ОСОБА_1 малолітню ОСОБА_3 і передати її для подальшого проживання з матір`ю ОСОБА_2 , стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 06 серпня 2016 року, про що Центральним відділом реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві було зроблено відповідний актовий запис №1832. Від шлюбу народилась дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Ульянівського районного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2018 року шлюб між сторонами розірвано. З вересня 2017 року по 01 листопада 2019 року дитина проживала із позивачем у с. Великі Трояни Благовіщенського району Кіровоградської області, де відвідувала дитячий садок, мала декларацію з лікарем-педіатром. Між батьками була домовленість щодо зустрічі батька з дитиною. 01 листопада 2019 року ОСОБА_1 приїхавши за місцем проживання дитини, зі згоди матері взяв дитину на три дні за своїм місцем проживанням у с.Нове Київської області, однак дитину матері не повернув. Перестав відповідати на телефонні дзвінки та спілкуватись з матір`ю. Вважає, що відповідач протиправно утримує у себе дитину та не дає позивачу спілкуватись із нею протягом останнього часу по сьогодні. В листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Благовіщенської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання дитини, в якому просив визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 за місцем його фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Просив стягнути з ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу та на проведення психологічного обстеження дитини. В обґрунтування зустрічного позову зазначив, що після розірвання шлюбу спільна дитина сторін ОСОБА_3 проживала як за місцем проживання позивача, так і за місцем проживання відповідача. Станом на дату подання зустрічного позову дитина проживає разом з батьком за місцем його фактичного проживання. З початку червня 2019 року мати, після чергового перебування дитини за місцем її проживання, не повернула дитину за місцем проживання батька, припинила відповідати на телефонні дзвінки, інформувати про місце перебування, здоров`я, а також інші важливі питання щодо виховання спільної дитини. 27 червня 2019 року з метою відновлення порушених батьківських прав ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей Благовіщенської РДА із відповідною заявою за місцем проживання матері. Служба у справах дітей Благовіщенської РДА провела бесіду з матір`ю щодо надання можливості батьку спілкуватись з дитиною. Позивач за первинним позовом самовільно змінила місце проживання дитини, не повідомила про це ОСОБА_1 та без його згоди зареєструвала дитину в с.Великі Трояни Благовіщенського р-ну Кіровоградської обл. Крім цього, за вказівкою матері ОСОБА_1 не допускали до спілкування з дитиною працівники закладу дошкільної освіти, де навчалась дитина. 01 листопада 2019 року за домовленістю з матір`ю ОСОБА_1 забрав дитину до свого місця проживання. В ході спілкування з дитиною він виявив в дитини захворювання шкіри голови. Після консультації лікаря дитині було встановлено діагноз - педикульоз. 10 листопада 2019 року ОСОБА_2 разом з матір`ю та двома невідомими особами приїхали до місця проживання батька та вимагали повернути дитину. Однак, він відмовився, оскільки дитина потребувала медичного лікування. Вважає, що проживання дитини з матір`ю не відповідає її інтересам, оскільки ОСОБА_2 неодноразово вчиняла протиправні дії, направлені на обмеження у спілкуванні дитини з батьком та його участі у вихованні; не піклувалась здоров`ям дитини; вчиняла дії направлені на відібрання дитини у батька у конфліктний спосіб, що може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини. Дитина має з батьком тісний зв`язок, звичайне та усталене місце проживання з ним, порушення яких може призвести до негативних наслідків, зважаючи на вік дитини. ОСОБА_1 працює в Інституті математики НАН України на посаді наукового співробітника, має постійний дохід у вигляді заробітної плати та може корегувати графік роботи для догляду за дитиною, характеризується на роботі позитивно, проживає в будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та належить йому на праві власності, де створені необхідні умови для проживання та розвитку дитини. Він має у власності автомобіль, не перебуває на наркологічному чи психіатричному обліку, до кримінальної відповідальності не притягався. Піклується здоров`ям дитини, відвідує з нею спортивні секції. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Благовіщенської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання та відібрання дитини задоволено частково. Визначено місце проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_2 . В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 кошти судового збору у розмірі 768 грн 40 коп. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Благовіщенської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визначення місця проживання дитини залишено без задоволення. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні первісного позову ОСОБА_2 , зустрічний позов ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з батьком задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог вказав, що судом першої інстанції було взято до уваги недопустимий доказ, зокрема, рішення №2 до протоколу №13 засідання комісії з питань захисту прав дитини при Благовіщенській районній державній адміністрації від 29 листопада 2019 року, оскільки відповідний орган опіки та піклування порушив вимоги чинного законодавства та розглянув у позасудовому порядку питання визначення місця проживання дитини. Зазначив, що судом першої інстанції прийнято до уваги усні пояснення неуповноваженого представника органу опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації, в той час як у висновку органу опіки та піклування, наданому до суду відповідно до ст. 19 СК України, міститься інша інформація. Посилався на те, що судом першої інстанції було прийнято переважну більшість доказів, які подані ОСОБА_2 з порушенням вимог цивільного процесуального законодавства, зокрема, всупереч ст. 83 ЦПК України. Вважає, що судом першої інстанції було надано перевагу одним доказам над іншими, зокрема, у частині підтвердження місця проживання дитини з одним із батьків, невірно надано оцінку доказам у частині факту порушення прав кожної із сторін. Крім того, суд першої інстанції вибірково здійснив оцінку доказів в частині стану здоров`я дитини на момент повернення дитини до місця проживання батька, не взято до уваги висновки, викладені у постановах Верховного Суду, всупереч ч. 4 ст. 263 ЦПК України та рішення ЄСПЛ у релевантних справах. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Орган опіки та піклування Благовіщенської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Орган опіки та піклування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про відібрання дитини не оскаржується. ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вказала, що судом першої інстанції було в повній мірі неупереджено та об`єктивно досліджено всі докази, що були надані сторонами, оцінено їх достатність, допустимість, належність і взаємозв`язок у їх сукупності. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 просили задовольнити апеляційну скаргу, визначити місце проживання дитини з батьком ОСОБА_1 ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду залишити без змін. Представник Органу опіки та піклування Боярської міської ради Фастівського району Київської області Байрамова Г.О. просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги з огляду на наявність висновку органу опіки та піклування щодо визначення місця проживання дитини з матір`ю ОСОБА_2 . Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду повідомилися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено, що 06 червня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що Центральним відділом реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м. Києві зроблено відповідний актовий запис №1832 та видано свідоцтво серії НОМЕР_1 . Заочним рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 20 серпня 2018 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Після розірвання шлюбу позивачу змінено її шлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на дошлюбне « ОСОБА_1 ». (а.с. 8-10 т.1) Від шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05 січня 2017 року. (а.с. 226 т.1) Згідно довідки Великотроянівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області від 02 січня 2019 року №10 ОСОБА_2 з 01 липня 1994 року по час видачі довідки зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с. 14 т.1) Відповідно до Акту обстеження житлових умов №202 від 19 квітня 2018 року ОСОБА_8 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . До складу сім`ї входять ОСОБА_3 , 2017 р.н. (дочка), ОСОБА_9 (батько) та ОСОБА_10 (мати). Для виховання та життя дитини створено всі необхідні житлові умови, в кімнатах чисто, охайно, дитина забезпечена одягом, іграшками, необхідними продуктами харчування. (а.с. 213 т.2) 01 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_11 укладено договір оренди будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с. 136 т. 2) Згідно Акту обстеження умов проживання від 01 листопада 2019 року за адресою: АДРЕСА_3 , в будинку проживає ОСОБА_12 (співмешканець), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (дочка). На момент обстеження дитини не було, перебуває в батька за місцем його проживання. У будинку створені належні умови для проживання та виховання дитини, умови проживання задовільні, в будинку тепло та чисто, продуктами харчування сім`я забезпечена. Дитина має власну кімнату, комп`ютер, забезпечена одягом, засобами гігієни. (а.с. 131 т. 2) 29 травня 2019 року ОСОБА_2 підписано декларацію №0001-3А04-0Р00 про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу ОСОБА_3 , а саме: лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Благовіщенської районної ради». (а.с. 212 т. 3) З довідок №181 від 13 серпня 2018 року та №265 від 14 листопада 2019 року, виданих Благовіщенським НВК №1 «Гімназія - заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - заклад дошкільної освіти «Сонечко» Благовіщенської районної ради, вбачається, що ОСОБА_3 відвідувала дошкільний навчальний заклад «Сонечко» з 12 червня 2019 року по 01 листопада 2019 року. (а.с. 100 т. 1, а.с. 197 т. 2) Наведене також підтверджується книгою щоденного відвідування старшої групи №8 закладу дошкільної освіти «Сонечко». (а.с. 198-204 т.2) Відповідно до характеристики вихованки Благовіщенського НВК №1 ОСОБА_3 , вона з червня 2019 року відвідує даний заклад, проявила себе як добра та життєрадісна дитина. Дитина проживає з мамою в м.Благовіщенське, батько проживає окремо. Аня розвинута, легко йде на контакт. (а.с.205 т.2) Згідно дослідження спеціаліста-практичного психолога Нікітіної Є.І. від 22 липня 2019 року за замовленням ОСОБА_2 для дитини ОСОБА_3 важливо знаходитись в стабільному, позитивно налаштованому емоційному стані. Беручи до уваги ставлення батьків до виконання батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до обох з них, вік дитини, домінуючий тісний, позитивно налаштований емоційний зв`язок ОСОБА_3 з мамою, графік перебування дитини з батьком окремо від матері, є не зовсім прийнятним. Беззаперечним є забезпечення можливості повноцінного спілкування дитини з кожним із батьків, тому спілкування батька з донькою можуть бути систематичні чи періодичні лише за місцем проживання малолітньої та в присутності матері. (а.с. 206-209 т.2) Згідно висновку про стан здоров`я від 14 листопада 2019 року за станом здоров`я ОСОБА_2 на обліку в дерматолога, психіатра, фтизіатра, терапевта, нарколога не перебуває. (а.с. 124 т. 2) ОСОБА_2 станом на 08 жовтня 2019 року не знятої чи не погашеної судимості не має. (а.с. 120 т. 2) Відповідно до характеристики Благовіщенської міської ради Кіровоградської області від 14 листопада 2019 року ОСОБА_2 по місцю проживання ( АДРЕСА_4 ) характеризується як ввічлива, життєрадісна, добра і привітна жінка, любляча та турботлива мати. З сусідами знаходиться в гарних відносинах. У зловживанні спиртними напоями не помічена, шкідливих звичок немає. За час свого проживання зарекомендувала себе з гарного боку, завжди має гарний та охайний вигляд,, багато часу проводить з маленькою донечкою, займаючись її вихованням, будь-яких скарг та зауважень від сусідів чи інших жителів міста на неї не надходило. (а.с. 122 т.2) Згідно характеристики КНП «Благовіщенська центральна районна лікарня» Благовіщенської районної ради №700 від 11 листопада 2019 року ОСОБА_2 за період роботи в медичному закладі зарекомендувала себе грамотним, старанним, дисциплінованим медпрацівником, що вміло застосовує на практиці професійні навички та міцні знання. Функціональні обов`язки, передбачені посадовою інструкцією, та лікарські призначення виконує в повному обсязі, грамотно і в чітко визначені терміни з дотриманням лікувального та санітарно-епідеміологічного режимів хірургічного відділення. Акуратна і відповідальна в роботі. У спілкуванні спокійна, врівноважена, комунікабельна, доброзичлива і привітна. Користується авторитетом колег, має позитивні відгуки від пацієнтів. За час роботи скарг та стягнень немає. (а.с. 121 т. 2) Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_2 працює сестрою медичного стаціонару хірургічного віддання в КНП «Благовіщенська центральна районна лікарня», з 10 червня 2019 року по 15 листопада 2019 року нараховано 20 704,78 грн. (а.с. 132 т. 2) Згідно інформації Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за 2019 рік ОСОБА_2 отримала 65 591,16 грн доходу, за 2018 рік - 44 676 грн, за 2017 рік - 35 200 грн, за 2014 рік - 3 310,16 грн. (а.с. 133 т. 2) ОСОБА_1 з 27 листопада 2008 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , що вбачається з довідки про реєстрацію місця проживання №10787812 від 16 жовтня 2019 року. (а.с. 130 т. 1) Згідно довідок №729 від 08 травня 2019 року та №1919 від 13 листопада 2019 року, виданої Тарасівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним без реєстрації проживає його донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 176, 180 т. 1) Відповідно до акту від 08 листопада 2019 року, складеного депутатом Тарасівської сільської ради Пламаділ В.Й. у присутності свідка ОСОБА_16 , ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації з листопада 2019 року. (а.с. 177 т. 1) Разом з тим, згідно акту від 07 травня 2019 року, складеного депутатом Тарасівської сільської ради Пламаділ В.Й. у присутності свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 , ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації з 05 квітня 2019 року. (а.с. 179 т. 1) ОСОБА_1 подав до Боярської міської ради Києво-Святошинського району заяву від 08 травня 2019 року про зарахування дитини ОСОБА_3 до ДНЗ «№4 Берізка» на 2019/2020 навчальний рік. (а.с. 233 т. 1) Згідно відповіді Боярської міської ради Києво-Святошинського району №02-10/3587-07 від 18 листопада 2019 року на адвокатський запит №20061_19-о від 08 листопада 2019 року заява ОСОБА_1 про зарахування дитини до ДНЗ (ясла-садок)«№4 Берізка» розглянута на засіданні комісії з питань розподілу дітей у комунальні дошкільні заклади м. Боярки, у зв`язку з відсутністю вільних місць дитина поставлена в чергу. (а.с. 237 т. 1) За зверненням ОСОБА_1 від 27 червня 2019 року щодо зміни місця проживання дитини ОСОБА_3 та створенні перешкод у спілкуванні з останньою Служба у справах дітей Благовіщенської РДА надала відповідь від 16 липня 2019 року, згідно якої було проведено бесіду з ОСОБА_2 та з`ясовано, що ОСОБА_2 не бажає, щоб дитина спілкувалась з батьком. Рекомендовано ОСОБА_1 звернутись до суду. (а.с. 4, 5 т.2) Відповідно до відповіді Служби у справах дітей Благовіщенської РДА Кіровоградської області №01-18/161 від 15 листопада 2019 року на запит адвоката Сібірцевої О.С. №20060_19-о від 08 листопада 2019 року при черговій бесіді з ОСОБА_2 було з`ясовано, що остання погодилася надавати дитину ОСОБА_3 батькові ОСОБА_1 за його місцем проживання в м. Києві та не чинити перешкоди у спілкуванні батька з донькою. У п`ятницю 01 листопада 2019 року батько за згодою матері забрав дитину з дитячого садочка та мав привезти її в неділю 03 листопада 2019 року, про що написав відповідну розписку. Станом на 15 листопада 2019 року ОСОБА_1 дитину матері не повернув. (а.с. 9 т. 2) З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 написав розписку, згідно якої 01 листопада 2019 року він приїхав за своєю донькою ОСОБА_3 , зобов`язався повернути доньку 03 листопада 2019 року її мамі у м. Благовіщенське. (а.с. 143 т.1) Дитина матері повернута не була, з 01 листопада 2019 року ОСОБА_3 проживає з батьком ОСОБА_1 ОСОБА_1 працює в Інституті математики НАН України на посаді наукового співробітника, з серпня по грудень 2017 нараховано 34 158,51 грн заробітної плати, з січня 2018 року по грудень 2018 року -112 640,87 грн, з січня 2019 року по серпень 2019 року - 73 855,02 грн, з вересня 2019 року по жовтень 2019 року - 18 425,50 грн, що підтверджується довідками Інституту НАН України. (а.с. 51-55 т.2) Згідно характеристики, наданої Інститутом математики НАН України, ОСОБА_1 , працює у відділі з 2009 року. За цей час проявив себе здібним і наполегливим науковцем, добрим товаришем та порадником для співробітників, молодих науковців та аспірантів. (а.с. 56 т. 22) Відповідно до довідки-характеристики від 13 листопада 2019 року, наданої Тарасівською сільською радою Києво-Святошинського району Київської області, ОСОБА_1 характеризується позитивно, спиртними напоями не зловживає, порушень громадського порядку не допускає, користується повагою серед односельчан, працьовитий, бере участь у громадському житті села. (а.с. 63 т.2) З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04 листопада 2019 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 189 т.1) ОСОБА_1 , який був ідентифікований за ІПН, належать транспортні засоби: ВАЗ 21124, 2007 року випуску, Suzuki New SX4, 2018 року випуску. (а.с. 64 т.2) У ОСОБА_1 ознак наркологічних чи психіатричних захворювань не виявлено, що підтверджується сертифікатом про проходження профілактичного наркологічного огляду серія 2РРС №765076 від 29 жовтня 2019 року та медичною довідкою про проходження обов`язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серія 2ААМ №350038 від 29 жовтня 2019 року. (а.с.65, 67 т. 2) Станом на 14 листопада 2019 року ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався. (а.с. 68 т.2) Згідно Висновку за результатами психологічного обстеження на звернення ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , від 08 січня 2020 року, соціально-підтримуюче оточення для ОСОБА_3 утворює її батько - ОСОБА_1 . Для ОСОБА_3 її батько є головним джерелом емоційного тепла та своєчасної підтримки. (а.с. 61-76 т.3) Згідно акту оцінки потреб сім`ї/особи щодо ОСОБА_3 від 14 січня 2020 року та висновку оцінки потреб сім`ї потреби дитини задовольняються в повній мірі, умови проживання дитини добрі, дитина забезпечена одягом, взуттям, створено належні умови для проживання та розвитку дитини. (а.с. 173-179 т.3) Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. У статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789-XII, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Стаття 9 Конвенції про права дитини зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. У §54 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 07 грудня 2006 року №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№2) від 27 листопада 1992 року, №250, статті 35-36, §90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків. За положеннями ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. У статті 141 СК України визначено, що мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, чи розірвано шлюб і чи проживають вони разом чи окремо. Статтею 157 СК України передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини. Відповідно до ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає. Згідно із ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Відповідно до положень ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. У ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із ч. 1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. За положеннями ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Аналізуючи матеріально-побутовий стан сторін, апеляційним судом встановлено, що обоє батьків малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають задовільні умови проживання, кожен з батьків має стабільний заробіток, бажання та можливість піклуватися про дочку, а також забезпечувати її належний фізичний і психологічний розвиток. Також судом встановлено, що з вересня 2017 року по 01 листопада 2019 року ОСОБА_3 проживала з матір`ю ОСОБА_2 спочатку за адресою: АДРЕСА_2 , а потім за адресою: АДРЕСА_3 .З 01 листопада 2019 року дитина ОСОБА_3 проживає з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Суд апеляційної інстанції не бере до уваги акт від 07 травня 2019 року з огляду на покази свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні пояснила, що підписувала даний акт на прохання ОСОБА_1 , з його змістом не ознайомлювалася. Крім того, у акті від 08 листопада 2019 року зазначено, що дитина ОСОБА_3 проживає з батьком з листопада 2019 року. Судом першої інстанції також правильно зазначено, що з довідок №729 від 08 травня 2019 року та №1919 від 13 листопада 2019 року не можливо встановити період проживання батька ОСОБА_1 з дитиною ОСОБА_3 . Частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Згідно Висновку Києво-Святошинської районної державної адміністрації від 27 січня 2020 року №07-21/256 про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини при Києво-Святошинській районній державній адміністрації від 14.01.2020 р. (протокол №1) орган опіки та піклування залишає розгляд спору про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 на вирішення Шевченківського районного суду м. Києва. (а.с. 136-140 т.3) Рішенням №2 до Протоколу №13 засідання комісії з питань захисту прав дитини при Благовіщенській районній державній адміністрації від 29 листопада 2019 року визначено місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , біля матері за її місцем проживання. (а.с. 114 т.2) Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 08 червня 2021 року Орган опіки та піклування Боярської міської ради Фастівського району Київської області залучено до участі в справі та зобов`язано надати письмовий висновок щодо розв`язання спору відповідно до ст. 19 СК України. Відповідно до Висновку Служби у справах дітей Боярської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затвердженого рішенням виконавчого комітету Боярської міської ради від 05 серпня 2021 року №9/77, прийнято рішення про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з мамою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . (а.с. 130-132 т. 6) Встановивши, що дитина до 01 листопада 2019 року проживала разом з матір`ю, де були створені всі належні умови для проживання та розвитку дитини, відвідувала дошкільний навчальний заклад за місцем її проживання, всупереч домовленості між батьками після 01 листопада 2019 року почала проживати з батьком, суд першої інстанції, врахувавши ставлення матері та батька до своїх батьківських обов`язків, інтереси дитини, увагу і турботу батьків, необхідність розвитку дитини в спокійному та стійкому середовищі, в атмосфері любові, емоційній стабільності та матеріальній забезпеченості, зважаючи на те, що визначення місця проживання дитини з одним з батьків не позбавляє другого можливості спілкуватися і брати участь у вихованні дитини, дійшов обґрунтованого висновку про доцільність проживання дитини разом з матір`ю, що сприятиме якнайкращому забезпеченню її інтересів. При цьому, суд апеляційної інстанції бере до уваги вік дитини та враховує, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості брати участь у вихованні дочки. Крім того, ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона не заперечує право батька на спілкування з дитиною. Проживання малолітньої дитини з батьком, у сім`ї якого створені належні умови для виховання, навчання та гармонійного розвитку дитини, виховання та піклування батька про дитину, є свідченням належного виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків та не може бути безумовною підставою для визначення місця проживання дитини саме з ним. Крім того суд вважає звернути увагу на те, що посилання ОСОБА_1 на те, що дитина не була належним чином доглянути коли перебувала у матері, в результаті в дитини було виявлено педикульоз чого хвороба яка була виявлена ОСОБА_1 у дитини педикульо?з, не є доказом неналежного догляду за дитиною. Педикульоз (лат. pediculosis, завошивленість) це ектопаразитне захворювання шкіри, породжене вошами, та передається від людини до людини при безпосередньому контакті або через одяг, головний убір, предмети побуту. Наявність педикульозу є загальною соціальною проблемою щодо здоров`я серед усіх вікових груп, особливо серед дітей шкільного віку. Оскільки воші передаються від людини до людини, важливо дотримуватись правил гігієни, не користуватись спільною білизною, не спати на одній подушці тощо. Зараження дитини зазначеною хворобою могло відбутись у будь якому місці, та не підтверджує, що дитини заразилась саме у матері або у зв'язку з неналежним доглядом. Колегія суддів вважає,що, суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, вірно застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить вимог та доводів скасування рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відібрання дитини, тому в цій частині апеляційним судом не переглядається. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального права і правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 12 жовтня 2021 року. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді Є.М. Суханова Л.П. Сушко