Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/2279/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2279/21 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Василенко Я.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Василенка Я.М., суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В., за участю секретаря Шляги А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання незаконним та скасування наказу, - В С Т А Н О В И В: Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 1193/5 від 01.04.2021 «Про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого». Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що 05.04.2013 Міністерством юстиції України ОСОБА_1 видано Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 416 від 05.04.2013. На підставі доручення Міністерством юстиції України від 29.12.2020 № 614/15921-32-20/21.1 та доручення Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.01.2021 № 3, у період з 28.01.2021 до 03.02.2021 проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання ним відповідних повноважень у справі № 904/1907/15 про банкрутство ФОП ОСОБА_2 . Підставою для проведення зазначеної перевірки стало надходження скарги ФОП ОСОБА_2 від 11.11.2020 б/н. На виконання вимог пунктів 14, 23, 25 розділу II Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2019 № 3928/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2019 за № 1228/34199 (далі - Порядок здійснення контролю), повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки від 11.01.2021 № 3 надіслано на поштову адресу арбітражного керуючого ОСОБА_1 та на адресу електронної пошти позивача. У відповідь на зазначене повідомлення арбітражним керуючим ОСОБА_1 надано пояснення від 20.01.2021 № 01-07/16214. Відповідно до вимог розділу V Порядку здійснення контролю, комісією з перевірки складено довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 03.02.2021 № 8-Д з виявленими порушеннями. Для спростування висновків комісії з перевірки, викладених у зазначеній вище довідці від 03.02.2021 № 8-Д, арбітражним керуючим ОСОБА_1 надано зауваження та заперечення від 13.02.2021 № 02-01/01/12. 12.02.2021 за № 8-А складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 , в якому відображено інформацію про виявлені під час перевірки порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог законодавства з питань банкрутства, а саме: 1) п. 1 ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедури банкрутства у частині неналежного виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_2 , а саме: включення 1/4 частини квартири банкрута за адресою: АДРЕСА_1 до ліквідаційної маси банкрута та його реалізації на другому повторному аукціоні; 2) п. 1 ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 12 Кодексу України з процедури банкрутства у частині неналежного виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_2 , а саме: недотримання порядку оголошення та повідомлення про проведення аукціону з продажу майна ФОП ОСОБА_2 стосовно 1/4 частини квартири банкрута за адресою: АДРЕСА_1 ; 3) п. 1 ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 12 та ч. 4 ст. 48 Кодексу України з процедури банкрутства у частині врахування арбітражним керуючим ОСОБА_1 , при складанні протоколу зборів кредиторів від 20.12.2019 у справі № 904/1907/15, 5 (п`яти) голосів ПП «ОСОБА_3» (нова назва ПП «КОМІН ФІНАНС»), які складаються з судового збору; 4) п. 1 ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 12 та п. 9 ч. 2 ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства у частині невжиття арбітражним керуючим ОСОБА_1 заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_2 . Надалі, на адресу позивача було направлено подання № 1465 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Позивача було запрошено до участі в засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, яке було заплановано на 23.03.2021 о 10:00 за адресою: м. Київ, провулок Рильський, 10, 2 поверх, зал №

202. На засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, під час розгляду подання № 1465 про притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, останній надав пояснення № 01-07/16409 від 11.03.2021 та прийняв особисту участь у вказаному засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, яке відбулося 23.03.2021. На підставі подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 23.03.2021 № 1092 про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого та з урахуванням протоколу засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 23.03.2021 № 101/03/21 наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2021 № 1193/5 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого до арбітражного керуючого ОСОБА_1 строком на шість місяців. Не погоджуючись з діями та наказом Міністерства юстиції України, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття оскаржуваного наказу, оскільки факт невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з Кодексом України з процедур банкрутства має бути підтверджений ухвалою господарського суду у справі про банкрутство боржника, що не було доведено відповідачем та не встановлено судом першої інстанції. При цьому, при винесенні оскаржуваного наказу, відповідачем не було враховано вини позивача, обставин вчинених їм дій та наслідків таких дій для інших осіб. Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі. Зокрема, апелянт зазначає, що у постанові Верховного Суду від 29.10.2020 у справі № 904/1907/15 судом касаційної інстанції встановлено вчинення грубих порушень позивачем Кодексу України з процедур банкрутства. При цьому, апелянт наголошує на тому, що рішення про застосування до арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень приймає саме Дисциплінарна комісія, а Міністерство юстиції України здійснює лише їх реалізацію шляхом видання відповідних наказів. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне. До 20.10.2019 порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів регулювався Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». З 21.10.2019 Кодекс України з процедур банкрутства № 2597-VIII від 18.10.2018 встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що арбітражний керуючий - фізична особа, яка отримала відповідне свідоцтво та інформація про яку внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Згідно зі ст. 10 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий є суб`єктом незалежної професійної діяльності. Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво у порядку, встановленому цим Кодексом, та внесена до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих затверджений наказом Міністерства юстиції України від 06.12.2019 № 3928/5 (далі - Порядок № 3928/5) поширюється на арбітражних керуючих, осіб, які проводять перевірку діяльності арбітражного керуючого, та осіб, які можуть бути залучені до проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого у випадках, передбачених цим Порядком. Згідно з п. 3 розділу ІІ Порядку № 3928/5 здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих складається з таких етапів: проведення перевірки; складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); надання арбітражним керуючим комісії з перевірки пояснень, зауважень, заперечень до Довідки та/або усунення зазначених у Довідці порушень; складання акта перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Акт перевірки) з урахуванням Довідки, пояснень, зауважень, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень. Відповідно до п.1 розділу ІІ Порядку № 3928/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється щодо дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Кодексу України з процедур банкрутства, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці (п. 2 розділу ІІ Порядку № 3928/5). Пунктом 3 розділу VI Порядку № 3928/5 встановлено, що комісія готує акт перевірки діяльності арбітражного керуючого (додаток 8) протягом: двох робочих днів з дня підписання Довідки, якщо арбітражний керуючий підписав Довідку без зауважень і заперечень; двох робочих днів після завершення строку для надання арбітражним керуючим пояснень, зауважень, заперечень до Довідки. Відповідно до п. 13 розділу VI Порядку № 3928/5 у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності, орган контролю обов`язково зазначає про це в Акті перевірки. У такому разі Припис та/або Розпорядження не виносяться до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатами розгляду подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. У цьому випадку орган контролю протягом трьох робочих днів з дня підписання Акта перевірки надсилає до структурного підрозділу Мін`юсту пропозицію щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. До пропозиції орган контролю додає завірені належним чином копію Акта перевірки та копії усіх документів, що є невід`ємною частиною Акта перевірки. Положеннями п. 1 розділу VII Порядку № 3928/5 встановлено, що підставами для внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є, зокрема, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до порушення прав та законних інтересів боржника та/або кредиторів боржника. Згідно п. 2 розділу VII Порядку № 3928/5 протягом п`яти робочих днів з дати отримання структурним підрозділом Мін`юсту від органу контролю пропозиції щодо внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності структурний підрозділ Мін`юсту готує та вносить до Дисциплінарної комісії подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності (далі - Подання), копія якого надсилається арбітражному керуючому до відома. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Кодексу України з процедур банкрутства дисциплінарним проступком є: 1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю арбітражного керуючого; 2) порушення правил професійної етики арбітражного керуючого; 3) невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; 4) невиконання статуту та рішень саморегулівної організації арбітражних керуючих. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражні керуючі несуть за свої дії та бездіяльність цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі несуть дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Кодексом. Відповідно до ч. 3 ст. 21 Кодексу України з процедур банкрутства державний орган з питань банкрутства за поданням дисциплінарної комісії застосовує до арбітражних керуючих дисциплінарні стягнення. Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 визначено, що Міністерство юстиції України (Мін`юст) є державним органом з питань банкрутства. На підставі ч. 4 ст.21 Кодексу України з процедур банкрутства рішення про застосування дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Відповідно до ч. 5 цієї статті, про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення вноситься запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. Відповідно до ст. 22 Кодексу України з процедур банкрутства дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для розгляду питань щодо притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Очолює дисциплінарну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа зазначеного органу. Дисциплінарна комісія: розглядає подання державного органу з питань банкрутства, саморегулівної організації арбітражних керуючих про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності; приймає рішення на підставі подання державного органу з питань банкрутства чи саморегулівної організації арбітражних керуючих про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення. Рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні шляхом голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності на засіданні не менше п`яти членів комісії. Рішення дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії. Частиною 1 ст. 23 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що дисциплінарні стягнення, що застосовуються до арбітражного керуючого: 1) попередження; 2) догана; 3) тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого; 4) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Згідно ч.2 ст.23 Кодексу України з процедур банкрутства під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення. Порядок утворення при Міністерстві юстиції України як державному органі з питань банкрутства Дисциплінарної комісії арбітражних (далі - Комісія), її завдання, функції та порядок діяльності визначає Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.09.2019 №2993/5 (далі - Положення № 2993/5). Відповідно до пункту 2, 3 Положення 2993/5 у своїй діяльності Комісія керується Конституцією України, Кодексом України з процедур банкрутства, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, цим Положенням, а також наказами Мін`юсту. Основним завданням Комісії є розгляд питань та прийняття рішень щодо притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку. Пунктом 4 Положення 2993/5 визначено, що Комісія відповідно до покладених на неї завдань: 1) розглядає подання структурного підрозділу Мін`юсту, що забезпечує реалізацію повноважень державного органу з питань банкрутства (далі - структурний підрозділ Мін`юсту), саморегулівної організації арбітражних керуючих (далі - саморегулівна організація) про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності; 2) у разі надходження звернень фізичних і юридичних осіб щодо діяльності арбітражних керуючих направляє відповідні звернення на перевірку до структурного підрозділу Мін`юсту чи саморегулівної організації; 3) приймає рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу Мін`юсту чи саморегулівної організації про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності (далі - подання). Згідно з п. 12 Положення № 2993/5 для участі у засіданні Комісії запрошується арбітражний керуючий, стосовно якого розглядатиметься подання, який має право давати додаткові пояснення по суті питання. Пунктами 16, 17 Положення № 2993/5 встановлено, Комісія приймає рішення шляхом голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні її членів. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії, а у разі відсутності голови Комісії - заступника голови Комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії, а у разі відсутності голови Комісії - заступника голови Комісії. Рішення, що приймаються Комісією, оформлюються протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени Комісії протягом двох робочих днів після цього засідання. Протокол засідання Комісії складається в стислій формі та має містити перелік членів Комісії, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядались на засіданні, інформацію про голосування членами Комісії та прийняте рішення за кожним питанням порядку денного засідання. До протоколу додається перелік осіб, які брали участь у засіданні. Пунктом 23 Положення №2993/5 передбачено, що строк внесення структурним підрозділом Мін`юсту чи саморегулівною організацією на розгляд Комісії подання, його розгляду Комісією та прийняття Комісією рішення щодо застосування дисциплінарного стягнення не може перевищувати двох місяців з дня виявлення проступку та одного року з дня його вчинення. Відповідно до п. 25 Положення № 2993/5 під час визначення виду дисциплінарного стягнення Комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до нього дисциплінарні стягнення. При цьому, за результатами розгляду питання порядку денного Комісія, у відповідності з п.26 Положення №2993/5, приймає рішення про: 1) застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення на підставі подання структурного підрозділу Мін`юсту чи саморегулівної організації; 2) відхилення подання структурного підрозділу Мін`юсту чи саморегулівної організації; 3) ініціювання проведення структурним підрозділом Мін`юсту або територіальним органом Мін`юсту чи саморегулівною організацією позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого, якщо із заяви, скарги або подання вбачається необхідність проведення додаткового контролю; 4) скасування висновків акта планової або позапланової перевірки діяльності арбітражного керуючого у разі, якщо Комісією встановлено невідповідність таких висновків вимогам законодавства; 5) ініціювання проведення структурним підрозділом Мін`юсту або територіальним органом Мін`юсту планової перевірки діяльності арбітражного керуючого у разі скасування висновків акта планової перевірки у зв`язку з їх невідповідністю вимогам законодавства; 6) відмову в задоволенні звернення фізичної або юридичної особи щодо діяльності арбітражного керуючого; 7) виключення члена Комісії з її складу до закінчення строку його повноважень. Згідно з п. 27 Положення № 2993/5 протокол засідання Комісії протягом трьох робочих днів з дня його підписання направляється до структурного підрозділу Мін`юсту для забезпечення виконання рішення Комісії. У разі прийняття Комісією рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення діяльності арбітражного керуючого у поданні Комісії зазначається строк, на який зупинено діяльність арбітражного керуючого. Відповідно до п. 6 Порядку тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, який був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2019 № 3192/5 зупинення діяльності арбітражного керуючого у випадку, передбаченому абзацом четвертим пункту 2 цього Порядку, здійснюється на підставі наказу Мін`юсту про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення шляхом внесення структурним підрозділом Мін`юсту відповідної інформації до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. В той же час, абз. 4 п. 2 Порядку тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, який був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 17.10.2019 № 3192/5 діяльність арбітражного керуючого зупиняється в обов`язковому порядку в разі застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого - на строк, визначений у рішенні дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення. Отже, з вищевикладеного вбачається, що дисциплінарним проступком арбітражного керуючого може бути винне невиконання або неналежне виконання покладених на нього законодавством обов`язків. Об`єктивна сторона дисциплінарного проступку, як сукупність зовнішніх його ознак, характеризується через протиправність дій або бездіяльності суб`єкта дисциплінарного проступку, причинно-наслідковий зв`язок між шкідливими наслідками та невиконанням покладених на нього обов`язків. Тобто, вирішуючи питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого, як суб`єкта дисциплінарного проступку, необхідно довести наявність вини у його рішеннях, діях чи бездіяльності. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що грубим порушенням арбітражним керуючим вимог Кодексу України з процедур банкрутства в контексті пунктом 1 розділу VII Порядку № 3928/5 є таке порушення вимог, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали. Анологічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 640/7632/19, від 30.09.2020 у справі № 813/3692/17, від 30.04.2020 у справі № 820/2875/17. Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів зазначає, що поняття грубого порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута), що інкримінується позивачу, Порядком № 3928/5 не визначено, що свідчить про необхідність оцінки порушення, є воно грубим чи не грубим саме під час розгляду подання Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих на засіданні, з урахуванням обставин матеріалів та пояснень осіб, які беруть участь у засіданні. Даний висновок повністю кореспондується з п. 26 Положення №2993/5, адже за результатами розгляду порядку денного Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих має право не тільки застосувати до арбітражного керуючого дисциплінарне стягнення, але й відхилити подання структурного підрозділу Мін`юсту чи саморегулівної організації. При цьому, під час вирішення питання про наявність підстав для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності та визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. У разі зазначення Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих про те, що арбітражним керуючим допущені грубі порушення прав та законних інтересів боржника (банкрута) та (або) його кредиторів, у рішенні про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення має бути зазначено: які саме порушення контролюючий орган кваліфікує як грубі; які права та чиї законні інтереси порушено діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого; наявність причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали. Рішення про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення має ґрунтуватися на конкретних доказах заподіяння діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам. Таке рішення не може ґрунтуватися на припущеннях. Отже, підставою для застосування до арбітражного керуючого заходів дисциплінарного впливу є вчинення ним дисциплінарного проступку, що виразилось у невиконанні або неналежному виконанні своїх обов`язків. Для притягнення арбітражного керуючого до такої відповідальності необхідно, щоб був зафіксований факт порушення, встановлені обставини вчинення порушення, вина арбітражного керуючого повністю доведена та визначена тяжкість вчиненого ним проступку, зокрема, встановлений факт настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, що виражається у завданні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності в минулому. Відсутність наведених складових є підставою для визнання рішення суб`єкта владних повноважень про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності немотивованим та необґрунтованим. Вирішуючи питання правомірності висновків відповідача щодо грубого порушення позивачем вимог законодавства, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та кредиторів, колегія суддів зазначає таке. З матеріалів справи вбачається, що підставами для застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на шість місяців стало встановлене в акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 від 12.02.2021 № 8-А порушення позивачем п. 1, 9 ч. 2 ст. 12, ч. 3 ст. 12, ч. 4 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Частиною 1 ст. 76 КАС України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме на відповідача покладено обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення про застосування до позивача дисциплінарного стягнення. Разом з тим, необхідним для встановлення судом є які саме порушення чинного законодавства ставилися у вину позивачу як арбітражному керуючому в спірних правовідносинах з огляду на встановлені перевіркою обставини та чи дійсно такі порушення мали місце і якими доказами це підтверджується; чи вживалися позивачем усі передбачені законом, необхідні та залежні від нього заходи з метою належного виконання повноважень, а якщо так, то які саме; чи виявлені порушення об`єктивно залежали від дій позивача. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 813/4449/15. Відповідно до ст. 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; 5) розкривати інформацію про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство на спеціалізованій сторінці веб-сайту державного органу з питань банкрутства (у закритій частині сторінки), до якої забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, а також (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) поточних кредиторів, та забезпечувати оновлення такої інформації не менше одного разу на місяць у порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника та хід провадження у справі про банкрутство належить інформація про: значні правочини чи правочини із заінтересованістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов`язань, вартість майна, що передається за правочином, строк виконання зобов`язань); інвентаризацію майна боржника (дати початку та закінчення інвентаризації); дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (зазначається найменування або ім`я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості); обтяження майна боржника (об`єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження); реєстр вимог кредиторів; строки виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією); аналіз фінансово-господарської діяльності боржника; дату, час і місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (зазначається не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення таких зборів); тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення); текст затвердженого судом плану санації або плану реструктуризації (вноситься протягом трьох робочих днів з дня затвердження плану судом); декларацію про майновий стан боржника - фізичної особи; 6) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим вимог законодавства; 7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 8) надавати державному реєстратору в електронній формі через веб-портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; 9) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів; 10) надсилати до органів Національної поліції чи прокуратури повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено). З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської від 22.02.2018 у справі № 904/1907/15, яка набрала законної сили 27.02.2018, погоджено продаж майна суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , що є предметом забезпечення вимог ПАТ «Банк Форум», а саме 1/4 частини квартири по АДРЕСА_1 . При цьому, колегія суддів звертає увагу, що реалізація на аукціоні вищевказаного майна відбулась лише після прийняття рішення Господарським судом Дніпропетровської області про правомірність реалізації заставного майна на аукціоні,встановлення відповідності продажу заставного майна вимогам закону та надання судом дозволу на реалізацію вищевказаного майна, що свідчить про дотримання норм законодавства позивачем при вчиненні вищевказаних дій, про що вірно було зазначено судом першої інстанції. Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1907/15 встановлені обставини відсутності вини арбітражного керуючого ОСОБА_1 при реалізації майна банкрута, а також відсутності будь-якого порушення вимог закону при виконанні повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_2 . Такими рішеннями у справі №904/1907/15 є: - ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2019; - ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2019; - ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2020. Отже, відслідковується прямий причинно-наслідковий зв`язок між рішенням суду про надання дозволу на реалізацію майна банкрута та його реалізацією. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач при здійсненні повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_2 діяв правомірно, оскільки такі дії вчинені як наслідок надання судом дозволу на реалізацію майна банкрута. Доводи апелянта стосовно того, що постаною Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.10.2020 постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.06.2020 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2020 у справі № 904/1907/15, якою визнано недійсними результати другого повторного аукціону, залишено без змін, а отже, визнано дії арбітражного керуючого ОСОБА_1 такими, що являють собою порушення закону та є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності останнього, колегія суддів не бере до уваги, з огляду на те, що вказаними судовими рішеннями було визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в особі арбітражного керуючого ОСОБА_1 та приватним підприємством «ОСОБА_3» (код ЄДРПОУ НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) за наслідком другого повторного аукціону з продажу нерухомого майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , однак такі дії не були визнані судом протиправними. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого; 2) зловживання правами арбітражного керуючого; 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого; 6) наявності конфлікту інтересів. За наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів постановляє ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень. Таким чином, факт невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з Кодексом України з процедур банкрутства має бути підтверджений ухвалою господарського суду у справі про банкрутство боржника. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №520/10228/18 та від 16.04.2020 у справі №300/526/19. Отже, вищевикладене та відсутність встановлення відповідною ухвалою господарського суду у справі про банкрутство боржника фактів невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого, свідчать про відсутність правових підстав для винесення відповідачем оскаржуваного рішення. При цьому, колегія суддів зазначає, що оскільки договір купівлі-продажу, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) в особі арбітражного керуючого ОСОБА_1 та приватним підприємством «ОСОБА_3» (код ЄДРПОУ НОМЕР_2, адреса: АДРЕСА_2) за наслідком другого повторного аукціону з продажу нерухомого майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 визнано недійсним, то будь-яких незворотних наслідків для боржника або кредиторів не настало, матеріальна шкода банкруту або його кредиторам відсутня. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не було враховано вини арбітражного керуючого, обставин вчинення, його тяжкості, не встановлення фізичних чи юридичних осіб, прав яких було порушенні діями позивача (що зазначені в акті перевірки як грубі порушення законодавства). Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до п. 1 положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2017 № 228, Міністерство юстиції України (Мін`юст України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної правової політики, політики з питань банкрутства та використання електронного цифрового підпису, з формування та забезпечення реалізації політики у сфері архівної справи, діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації, у сфері нотаріату, у сфері виконання кримінальних покарань, у сфері захисту персональних даних, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, з питань реєстрації (легалізації) об`єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб`єктів інформаційної діяльності. Мін`юст України є державним органом з питань банкрутства. Таким чином, Міністерство юстиції України, як державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого на здійснення діяльності арбітражного керуючого на підставі відповідного подання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). Тобто, колегія суддів зазначає, що саме Міністерство юстиції України є державним органом з питань банкрутства, до повноважень якого відноситься прийняття рішення про накладення на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень за поданням Дисциплінарної комісії. В свою чергу, рішення Дисциплінарної комісії носить рекомендаційний характер для органу, який наділений виключними повноваженнями щодо видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення особи права на заняття такою діяльністю. Отже, колегія суддів приходить до висновку, що Міністерство юстиції України не надало належної оцінки всім обставинам та фактам стосовно вчинених позивачем дій при розгляді подання Дисциплінарної комісії про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , що призвело до винесення протиправного наказу. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення. Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції. Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.07.2021 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий: Василенко Я.М. Судді: Ганечко О.М. Кузьменко В.В. Повний текст постанови виготовлений 11.10.2021.