Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2206/21
від 12.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДП`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _____________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 жовтня 2021 р. Категорія 105000000м.ОдесаСправа № 420/2206/21 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Семенюка Г.В. суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, постанови та зобов`язання вчинити дії, - встановиВ: Позивач, звернувся до суду з позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, постанови та зобов`язання вчинити дії, мотивуючи його тим, що Білгород-Дністровським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправно винесено постанову від 04.12.2017 року ВП № 55193991 якою відкрито виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 815/39/17 виданого 23.02.2017 року та згодом протиправно стягнуто з позивача 979,59 грн. Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Білгород Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії закрито. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не врахував, що відсутнє рішення суду з тотожнім, як по вказаній справі, предметом позову. Крім того, апелянт вказує, що суд першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали змінив предмет позову. На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне: Судом першої інстанції встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебуває на обліку в Білгород - Дністровській ДПІ ТУ ДПС в Одеській області у стані « 11- припинено, але не знято (КОР не пусті)». Дата взяття на облік як платника податків 12.07.2005 року. Дата проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності 16.07.2014 року. Відповідно до Закону України від 04.07.2013 року № 406-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» (далі - Закон № 406-VІІ), яким було внесено зміни до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VІ), податкові органи проводять адміністрування єдиного соціального внеску починаючи з 01.10.2013 року. Станом на 01.10.2013 за ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) рахувалась заборгованість по сплаті єдиного внеску у сумі 979, 59 грн., яка нарахована за попередні періоди та у зв`язку з набранням чинності Закону № 406-VІІ, станом на 01.10.2013 передана Управлінням Пенсійного Фонду України до податкового органу. Заборгованість по єдиному внеску повністю погашена у періоді з 30.07.2018 по 18.01.2019 рр. У зв`язку із порушення строків сплати єдиного внеску у періодах з 21.01.2012 по 18.01.2019, на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464-VІ, згідно рішення від 10.06.2019 № 0124175307 до ФОП ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у сумі 97, 96 грн. та пеню у сумі 2413, 87 грн. яке було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 6770107249143 на адресу платника згідно реєстраційних даних: АДРЕСА_1 . Згідно рекомендованого повідомлення про вручення, поштове відправлення №6770107249143 вручене 03.07.2019 особисто ОСОБА_1 . 10.06.2019 року Рішення №0124175307 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску сформовано у автоматичному режимі на підставі даних підсистеми «Податковий аудит» ІС «Податковий блок». Рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/13237/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або не своєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.06.2019 р. № 0124175307 та стягнення моральної шкоди задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій від 10.06.2019 р. №0124175307. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2021 року Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 року скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення моральної шкоди залишено без розгляду. Крім того, Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 року у справі №815/39/17, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2018 року, позов задоволено та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 979 грн. 59 коп. Постановою Верховного Суду від 26.02.2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанови судів першої та апеляційної інстанції (в частині перегляду постанови суду першої інстанції) скасовано, справу передано до суду першої інстанції на новий розгляд. Ухвалою суду від 05.04.2019 року прийнято до провадження справу за адміністративним позовом Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Ухвалою суду від 30.05.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Білгород-Дністровського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про звільнення від сплати судового збору. Адміністративний позов Білгород-Дністровського об`єднаного управління ПФУ Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування залишено без розгляду. Ухвалою від 28.10.2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 року, заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року по справі №815/39/17 таким, що не підлягає виконанню - задоволено. Визнано виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року по справі № 815/39/17 таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 безпідставно одержану стягувачем за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року по справі №815/39/17 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 979,59 грн. Ухвалою суду від 17.04.2020 року відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про залучення ГУ ДФС в Одеській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Відмовлено у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про ухвалення додаткового рішення, яким встановити спосіб виконання ухвали від 28.10.2019 року в частині стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області на користь ОСОБА_1 безпідставно одержану стягувачем за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року по справі №815/39/17 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 979,59 грн. Ухвалою суду від 08.10.2020 року задоволено заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про встановлення способу або порядку виконання судового рішення. Встановлено спосіб та порядок виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року по справі №815/39/17 в частині стягнення коштів на користь ОСОБА_1 - шляхом стягнення з рахунків Головного управління Державної податкової служби в Одеської області на користь ОСОБА_1 безпідставно одержаної стягувачем за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року по справі №815/39/17 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 979,59 грн. Суд першої інстанції, під час розгляду справи дійшов висновку про необхідність закриття провадження у справі № 420/2206/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, посилаючись відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України, на те, що відновлення права позивача відбулось у справі №815/39/17, рішення у якій набрало законної сили. Поряд з цим, відповідно до п. 7 ч. 1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили. Зазначена норма закріплює правило, за яким провадження має бути закрито судом, чітко визначаючи предмет судового оскарження - індивідуальні акти та дії суб`єкта владних повноважень. Водночас, з матеріал справи вбачається, що Ухвалою від 28.10.2019 року, залишеною без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2019 року, заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року по справі №815/39/17 таким, що не підлягає виконанню - задоволено. Визнано виконавчий лист Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року по справі № 815/39/17 таким, що не підлягає виконанню. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 безпідставно одержану стягувачем за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року по справі №815/39/17 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 979,59 грн. Встановлено спосіб та порядок виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 року по справі №815/39/17 в частині стягнення коштів на користь ОСОБА_1 - шляхом стягнення з рахунків Головного управління Державної податкової служби в Одеської області на користь ОСОБА_1 безпідставно одержаної стягувачем за виконавчим листом Одеського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2017 року по справі №815/39/17 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 979,59 грн. Разом з тим, по даній справі позивач, звернулася до суду з позовом до Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просив визнати протиправними дії відповідача, а також визнати протиправною та скасувати постанову від 04.12.2017 року ВП № 55193991. Крім того, у своїй позовні заяві позивач просила відшкодувати моральну шкоду та стягнути штрафні санкції. Отже, в даному випадку відсутні рішення судів про визнання протиправними дій та постанови Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.12.2017 року ВП № 55193991, а тому в даному випадку відсутні і підстави для закриття провадження, передбачені п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України. Також, колегія суддів зазначає, що за наявності рішення суду, яке набрало законної сили, суди мають враховувати обставини, встановлені в цьому рішенні як такі, що не доказуються при розгляді іншої справи відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, а не закривати провадження у справі з наведених вище підстав. Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті ухвали від 23 липня 2021 року та закритті провадження у справі згідно п. 7 ч. 1 ст. 238 КАС України було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до її неправильного вирішення, а відтак, відповідно до ч. 3 ст. 312, ст. 320 КАС України, - оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Що стосується клопотання позивача про стягнення з відповідача обов`язкових витрат понесених позивачем по поданню апеляційної скарги, то воно підлягають розгляду під час ухвалення рішення по суті. Керуючись ст.ст. 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2021 року по справі № 420/2206/21, - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. суддя-доповідач Семенюк Г.В. судді Домусчі С.Д. Шляхтицький О.І.