Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 342/872/20

Справа № 342/872/20 Провадження № 22-ц/4808/1372/21 Головуючий у 1 інстанції Федів Л. М. Суддя-доповідач Горейко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2021 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі: головуючої Горейко М.Д. суддів: Василишин Л.В., Максюти І.О. секретаря Мельник О.В з участю апелянта ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городенківської міської ради про визнання права власності на майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городенківського районного суду від 14 липня 2021 року, ухвалене у складі судді Федів Л.М. в м. Городенка, в с т а н о в и в: У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Городенківської міської ради про визнання права власності на майно. Позов мотивував тим, що з 19 грудня 1989 року він перебував на обліку для покращення житлових умов (на квартирній черзі). По АДРЕСА_1 будувався багатоквартирний житловий будинок, однак через відсутність коштів будівництво зупинилося. 08 липня 1992 року він звернувся до Городенківського управління ЖКГ із заявою про викуп незавершеної квартири у вказаному будинку. 21 січня 1993 року Городенківське управління ЖКГ видало наказ №7 про продаж йому незавершеної будівництвом двокімнатної квартири АДРЕСА_2 за 121 747 крб. Оскільки коштів на завершення будівництва не було, то 25 січня 1993 року на спільному засіданні профспілкового комітету, РГК, адміністрації Городенківського управління ЖКГ було ухвалено остаточне рішення про продаж незакінчених будівництвом квартир у незавершеному житловому будинку по АДРЕСА_1 в особисту власність працівникам управління ЖКГ, які перебували на квартирному обліку. Йому вирішено надати дозвіл на викуп квартири АДРЕСА_3 в цьому будинку, що доводиться протоколом засідання від 25 січня 1993 року. З наведеного протоколу вбачається, що на момент ухвалення рішення були зведені лише стіни будинку до третього поверху та встановлено панельне перекриття, відсутній дах, вікна та двері, сантехнічне обладнання, водопостачання та водовідведення, системи електрифікації та газифікації. Вказаний протокол затверджено рішенням виконавчого комітету Городенківської міської ради №21 від 26 січня 1993 року. На виконання вищезазначених наказу Управління ЖКГ та рішення виконкому Городенківської міської ради ним сплачено повну вартість квартири в сумі 123 950 крб. 09 червня 1999 року виконавчий комітет Городенківської міської ради прийняв рішення про задоволення колективного звернення осіб, що викупили квартири у житловому будинку по АДРЕСА_1 , та визнав їх власниками незакінчених будівництвом квартир, в тому числі і його визнано власником квартири АДРЕСА_3 . Пунктом 2 рішення власників квартир зобов`язано звернутися в нотаріальну контору для оформлення договорів купівлі-продажу квартир. Однак, нотаріус відмовив в оформленні договорів на об`єкти, що незавершені будівництвом. Управління ЖКГ передало власникам квартир будівельний паспорт на будинок і далі він завершував будівництво квартири та місця загального користування власними коштами та силами. 21 травня 2003 року в його квартирі було встановлено газовий лічильник та укладено угоду на газопостачання, в червні-липні 2004 року ним за власні кошти проведено підключення квартири до системи електропостачання та 01 липня 2004 року укладено договір про електропостачання, а 18 жовтня 2016 року укладено договір про надання послуг з водопостачання та водовідведення. Таким чином квартира була завершена будівництвом, підключена до мереж газо-, електро- та водопостачання і здана в експлуатацію. Відповідно до звіту про оцінку майна ЕТВО «Придністров`я» ринкова вартість житлової квартири АДРЕСА_4 становить 147 890 грн. За результатами проведення технічного обстеження житлової квартири встановлено її 100% готовність, відповідність будівельним нормам та можливість безпечної експлуатації. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Городенківської міської ради від 27 липня 2020 року йому відмовлено в державній реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_4 , оскільки надані для реєстрації документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують. Йому рекомендовано звернутися з позовом до суду про визнання права власності. Через відсутність державної реєстрації права власності на квартиру він позбавлений можливості зареєструватися в даній квартирі та зареєструвати членів сім`ї, не може оформити субсидію на комунальні послуги, тобто не може в повній мірі реалізувати право володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд. Інші позасудові способи захисту його прав та законних інтересів відсутні. Посилаючись на наведене, просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_4 . Рішенням Городенківського районного суду від 14 липня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Городенкіської міської ради про визнання права власності на майно відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позивачем не надано і в матеріалах справи відсутні докази того, що будинок АДРЕСА_1 , в якому знаходиться квартира АДРЕСА_3 , на яку позивач просить визнати право власності, зданий в експлуатацію, а чинним законодавством не передбачено визнання в судовому порядку права власності на об`єкт незавершеного будівництва, що не прийнятий в експлуатацію. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує, що квартира АДРЕСА_4 була виділена йому, як особі, що перебувала на обліку для покращення житлових умов. Він повністю оплатив вартість незавершеної будівництвом квартири та на підставі рішення виконкому Городенківської міської ради визнаний її власником. В подальшому він власними силами завершив будівництво квартири, за власні кошти та на підставі дозвільних рішень виконкому Городенківської міської ради підключив її до інженерних мереж міста, з дозволу міськвиконкому вселився та проживає в ній з 2005 року. Відмовляючи в задоволенні його позову, суд виходив з відсутності в нього документів, якими підтверджується здача квартири в експлуатацію. При цьому, судом не враховано, що він не може звернутися до органів архітектурно-будівельного контролю із заявою про прийняття в експлуатацію окремої квартири, так як в експлуатацію здається житловий будинок в цілому. Апелянт зазначає, що технічний паспорт на квартиру свідчить про її повну готовність, квартира має загальну площу 64,3 кв.м, житлову площу 34 кв.м, складається з двох кімнат, кухні та ванної кімнати, обладнана центральним водопостачанням та водонагрівальною колонкою, водопроводом, каналізацією, електроосвітленням. Відповідно до звіту про оцінку двокімнатної квартири, виконаного 23 липня 2020 року експертним об`єднанням «Придністров`я», квартира відповідає усім будівельним нормам та стандартам готовністю 100%, а довідкою виконавчого комітету Городенківської міської ради №1030 від 22 липня 2020 року доводиться, що багатоквартирний житловий будинок, в якому розташована його квартира, заселений та експлуатується жильцями. Однак, у зв`язку з тим, що організації, які були забудовниками житлового будинку по АДРЕСА_1 та які повинні були вчинити дії, спрямовані на державну реєстрацію права власності на майно, на даний час ліквідовані, а сам будинок не перебуває на балансі жодної з комунальних організацій міста, у нього відсутні будь-які позасудові способи захисту своїх прав та реєстрації права власності на квартиру. Також апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення суд не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19 травня 2020 року у справі №916/1608/18, натомість безпідставно послався на постанову Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі №760/1223/17-ц, оскільки правовідносини у даній справі та у справі, яку переглядав Верховний Суд, є різними. З наведених мотивів просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову. Городенківська міська рада правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. В засіданні апеляційного суду апелянт та його представник доводи апеляційної скарги підтримали з наведених у ній мотивів. Представник відповідача в судове засідання не з`явився. 01 жовтня 2021 року від міського голови м. Городенка надійшла заява про розгляд справи без участі представника Городенківської міської ради. Заслухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Судом першої інстанції установлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням виконкому Городенківської міської ради від 20 жовтня 1987 року №103 Городенківській РБД-5 виділено земельну ділянку під будівництво 6-ти квартирного житлового будинку в м. Городенка (а.с. 25). 08 липня 1992 року ОСОБА_1 звернувся до Городенківського управління ЖКГ із заявою про викуп двохкімнатної квартири по АДРЕСА_5 , що підтверджується довідкою Городенківського управління ЖКГ (а.с. 18). Наказом Городенківського управління ЖКГ №2 від 14 січня 1993 року створено комісію для визначення балансової вартості житлового 6-ти квартирного будинку; зобов`язано комісію провести оцінку балансової вартості незакінченого 6-ти квартирного житлового будинку згідно поданих заяв у встановленому порядку (а.с. 29). Відповідно до оціночного акту від 19 січня 1993 року та відомості розрахунку вартості будинку по АДРЕСА_1 , складених оціночною комісією Городенківського управління ЖКГ, балансова вартість будинку становить 803 315 крб., а продажна вартість квартир, зокрема квартири АДРЕСА_3 становить 121 747 крб. (а.с. 27, 28). Наказом Городенківського управління ЖКГ №7 від 21.01.1993 року вирішено продати гр. ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_4 за 121 747 крб.; затверджено акт оціночної комісії від 19 січня 1993 року; зобов`язано гр. ОСОБА_1 внести за куплену квартиру 121 747 крб. та 1 793 крб. 76 коп. за виготовлення технічної документації в касу Городенківського управління ЖКГ (а.с. 19). Протоколом спільного засідання профкому, РТК, адміністрації Городенківського управління ЖКГ від 25 січня 1993 року вирішено виділити і запропонувати викупити в особисту власність ОСОБА_1 разом з сім`єю двохкімнатну квартиру житловою площею 34,9 кв.м в незакінченому житловому будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 22-24). Рішенням виконавчого комітету Городенківської міської ради №21 від 26 січня 1993 року затверджено протокол спільного засідання профкому і адміністрації Городенківського управління ЖКГ від 25 січня 1993 року «Про розподіл та продаж в особисту власність незакінченого будівництва 6-ти квартирного житлового будинку» (а.с. 21). Копією квитанції до прихідного касового ордеру №69 підтверджується, що 04 лютого 1993 року Городенківським управлінням ЖКГ прийнято від ОСОБА_1 за незакінчену 2-ох кімнатну квартиру в 6-ти квартирному будинку по АДРЕСА_6 . (а.с. 18). Розпорядженням представника президента України Городенківської РДА Івано-Франківської області №50 від 18 лютого 1993 року Городенківському управлінню ЖКГ дозволено продаж в особисту власність незакінчених квартир в житловому будинку по АДРЕСА_1 працівникам, які перебували на квартирному обліку (а.с. 20). З довідки Коломийського міжміського бюро технічної інвентаризації №71 від 30 березня 1993 року, виданої ОСОБА_1 , встановлено, що готовність недобудованого житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_7 становить 47%, ідеальна частка 14/100 (а.с. 26). Рішенням виконавчого комітету Городенківської міської ради №196 від 09 червня 1999 року ОСОБА_1 визнано власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_4 та зобов`язано звернутись в Городенківську нотаріальну контору щодо оформлення купівлі-продажу незакінченої будівництвом квартири в житловому будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 30). 21 травня 2003 року в квартирі АДРЕСА_4 встановлено газовий лічильник, позивачем укладено угоду на газопостачання (а.с. 32). 01 липня 2004 року позивачем укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії (а.с. 33). Рішенням виконавчого комітету Городенківської міської ради №130 від 30 вересня 2016 року ОСОБА_1 надано дозвіл на підключення квартири АДРЕСА_4 до центральної мережі водопостачання та водовідведення відповідно до погодженої Городенківським ДВУВКГ схеми, а 18 жовтня 2016 року позивачем укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення (а.с. 31, 34-35). Відповідно до технічного паспорта, виготовленого 13 січня 2015 року ОКП «Коломийське МБТІ», квартира АДРЕСА_4 має загальну площу 64,3 кв.м, житлову площу 34 кв.м, складається з двох кімнат, кухні та ванної кімнати, обладнана центральним водопостачання та водонагрівальною колонкою, водопроводом, каналізацією, електроосвітленням (а.с. 10-13). Згідно звіту про оцінку двохкімнатної квартири АДРЕСА_4 , виконаного 23 липня 2020 року ЕТВО «Придністров`я», ринкова вартість двохкімнатної квартири АДРЕСА_8 , становить 147 890 грн; квартира відповідає усім будівельним нормам та стандартам готовністю 100% (а.с. 15-16). 23 липня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Б`ялас О.Б. із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 . Проте, рішенням про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №53304542 від 27 липня 2020 року позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на квартиру з тих підстав, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а.с. 17). За змістом статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом. Згідно зі статтею 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом. Частиною другою статті 331 ЦК України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18 грудня 2019 року у справі №200/22329/14-ц (провадження №14-483цс19) вказала, що аналіз положень статті 331 ЦК України у системному зв`язку з нормами статей 177-179, 182 цього кодексу, частини третьої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дає підстави для висновку про те, що право власності на новостворене нерухоме майно як об`єкт цивільних прав виникає з моменту його державної реєстрації. Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до статті 18 Закону України «Про основи містобудування» реалізація містобудівної документації полягає у впровадженні рішень відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування при плануванні відповідних територій, комплексній забудові та реконструкції населених пунктів, проектуванні та будівництві об`єктів житлово-цивільного і виробничого призначення, систем транспортного та інженерного забезпечення, впорядкуванні і благоустрої територій. Закінчені будівництвом об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів забороняється. За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №461, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-III категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Отже, державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Визнання ж права власності на об`єкт незавершеного будівництва, не прийнятого до експлуатації, в судовому порядку нормами ЦК України чи іншими нормативними актами не передбачено. Судом першої інстанції правильно встановлено, що будинок по АДРЕСА_1 в установленому порядку не прийнято в експлуатацію. Відтак, даний будинок не набув статусу нерухомого майна як об`єкта цивільного права, а тому відсутня можливість визнання права власності на окремі його приміщення (квартири). За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на квартиру АДРЕСА_4 . Доводи апелянта про те, що придбана ним та добудована за власні кошти квартира повністю готова до проживання, обладнана центральним водопостачанням та водонагрівальною колонкою, водопроводом, каналізацією, електроосвітленням, відповідно до звіту про оцінку двокімнатної квартири від 23 липня 2020 року відповідає усім будівельним нормам та стандартам готовністю 100%, не спростовують ту обставину, що будинок АДРЕСА_1 не прийнятий в експлуатацію, а відтак суд позбавлений можливості визнати за позивачем право власності на вищевказану квартиру. Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). З огляду на викладене та з урахуванням положень частини першої статті 375 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Городенківського районного суду від 14 липня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуюча М.Д. Горейко Судді: Л.В. Василишин І.О. Максюта Повний текст постанови складено 13 жовтня 2021 року