Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 820/669/17

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Головуючий І інстанції: Мар`єнко Л.М. 05 жовтня 2021 р.Справа № 820/669/17 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Мельнікової Л.В., Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. , за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення та вимоги, - В с т а н о в и в: 12.02.2017 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить: - визнати недійсним податкове повідомлення-рішення, прийняте Центральною ОДПІ м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області, далі - ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган) № 179-1303 від 04.04.2016 року; - визнати недійсною податкову вимогу ГУ ДПС у Харківській області від 30.11.2016 року № 23593-17. В обґрунтування вимог позивач зазначив, що належний їй на праві приватної власності автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель ML 350, 2014 року випуску, не є об`єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки його середньоринкова вартість є меншою 750 розмірів мінімальної заробітної плати. У письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач ГУ ДПС у Харківській області, не погоджуючись з вимогами ОСОБА_1 , зазначив, що податкове повідомлення - рішення від 04.04.2016 року № 179-1303 прийняте контролюючим органом на підставі ст. 267 Податкового кодексу України (далі ПК України) цілком обґрунтовано та правомірно. Згідно п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, автомобіль позивача відноситься до об`єкта оподаткування, а позивач в даному випадку є платником вказаного податку. Отже, спірне рішення прийнято контролюючим органом цілком обґрунтовано та правомірно. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 . Так, судовим рішенням скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 179-1303 від 04.04.2016 року. Скасовано податкову вимогу контролюючого органу № 23593-17 від 30.11.2016 року. Судом проведений розподіл судових витрат стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 640 грн. Висновок суду вмотивований тим, що контролюючий орган не довів ту обставину, що автомобіль MERCEDES-BENZ, модель ML 350, 2014 року випуску, з об`ємом двигуна 2987 куб. см. є об`єктами оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України. Також, суд вважав необхідним скасувати податкову вимогу Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 23593-17 від 30.11.2016 року, у зв`язку з тим, що судом скасовано податкове повідомлення - рішення Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № 179-1303 від 04.04.2016 року, на підставі якого у позивачки виник податковий борг. Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Аргументи, наведені відповідачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у запереченнях на позов. Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає апеляційному перегляду справи. За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308). Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав. Судом установлено, що ОСОБА_1 11.12.2015 року придбала у власність легковий автомобіль MERCEDES-BENZ, модель ML 350, 2014 року випуску, номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстрований в органах ДАІ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (т. 1 а.с. 13). ГУ ДПС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 179-1303 року від 04.04.2016 року про визначення суми грошового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25.000 грн. та надіслано на адресу позивачки. (т. 1 а.с. 12). 30.11.2016 року відповідачем прийнята податкова вимога № 23593-17, якою повідомлено ОСОБА_1 , що станом 29.11.2016 року сума податкового боргу позивача з узгодженим грошовим зобов`язанням становить 25.000 грн. Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Так, Законом України від 28.12.2014 року № 71-VІІІ «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі Закон № 71-VІІІ), що набрав чинності 01.01.2015 року, ст. 267 ПК України викладено у новій редакції та запроваджено транспортний податок. Відповідно до п. п. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті. Згідно п. 267.4 ст. 267 ПК України, ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25.000 грн. за кожен легковий автомобіль, що є об`єктом оподаткування відповідно до п. п. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті. Відповідно до п. п. 267.5.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Підпунктом 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 ПК України встановлено, що обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Згідно п.п. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року). Щодо об`єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об`єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об`єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів. Законом України від 24.12.2015 року № 909-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі - Закон № 909-VIII) внесені зміни до ПК України, зокрема, у частині справляння транспортного податку, які набрали чинності з 01.01.2016 року. Підпунктом 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, у тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Кодексу є об`єктами оподаткування. Об`єктом оподаткування ПКУкраїни (в редакції із змінами, внесеними згідно із Законом № 909-VIII), стали легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Відповідно до п.п 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті. Органи внутрішніх справ, як зазначено в підпункті 267.6.3 п.267.6 ст. 267 ПК України, зобов`язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об`єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця. Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2015 року № 563 «Про затвердження форми відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку» затверджено форму відомостей, необхідних для розрахунку транспортного податку за місцем реєстрації об`єкта оподаткування (форма Л). Станом на 01.01.2016 року мінімальна заробітна плата була встановлена в розмірі 1.378 грн. (ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік»). Тобто, 750 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року складали 1.033.500 грн., об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1.033.500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно). Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, на підставі п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України, затверджена Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (в подальшому - Методика). Згідно п. 1 Методики, остання встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об`єктів оподаткування транспортним податком. Середньоринкова вартість автомобіля, як зазначено в п. 2 Методики, розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у п. 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.04.2013 року № 403, де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач. Пунктом 2 Порядку встановлено, що середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою: Сер = Цн * (Г /100) * (1 ± (Гк /100), де Цн - ціна нового транспортного засобу в Україні; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком

2. Відповідно до додатку 2 до Порядку, нормативний середньорічний пробіг транспортних засобів складає 27 тис. км, а також наводиться таблиця значень коефіцієнта коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням різниці між фактичним та нормативним середньорічним пробігом транспортних засобів. Згідно п. 12 Методики, коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів. Згідно з пунктами 4, 13 Методики інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством Держзовнішінформ до Мінекономрозвитку. Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Тобто, Мінекономіки розраховує та подає ДФС інформацію про автомобілі в період з 10 січня до 1 лютого базового податкового періоду. Постанова Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66, якою була затверджена Методика, набрала чинності 19.02.2016 року, що унеможливлює виконання приписів пунктів 4, 13 Методики у встановлені в ній строки. Згідно з пунктами 4, 13 Порядку, джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства. Середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення. Пунктом 14 Методики передбачено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об`єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг. Згідно з п. 14 Порядку Мінекономрозвитку забезпечує режим роботи офіційного веб-сайту, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість транспортних засобів шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску та пробіг, а також роздрукувати зазначену інформацію з реквізитами Міністерства. Згідно з п. 13 Порядку, середньоринкова вартість транспортних засобів розраховується щокварталу Мінекономрозвитку для кожної марки та моделі транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, оприлюднюється до 10 числа наступного місяця в установленому Мінекономрозвитку порядку на офіційному веб-сайті Міністерства для вільного доступу та зберігається протягом 1095 днів з дня її оприлюднення. Таким чином, що відповідачу при розрахунку податкового зобов`язання необхідно встановити вартість автомобіля з урахуванням приписів ст. 267.2.1 п. 267.2 статті 267 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин). З наявного в матеріалах справи розрахунку вартості автомобіля неможливо встановити, що він був здійснений при винесенні оскарженого рішення, за який період визначена застосована ціна нового автомобілю, також з нього не вбачається, що розрахунок здійснено відповідачем з врахування всіх показників, визначених статтею ПК України для віднесення транспортного засобу до об`єкту оподаткування. Законодавством не передбачено право податкового органу в разі відсутності даних про фактичний пробіг визначати його самостійно, чи як середньо нормативний, чи як відсутній, чи в інший спосіб. Відповідні положення в законі, Методики та Порядку відсутні. Наявні в матеріалах справи дані дилера щодо вартості нового автомобіля у вигляді скрин-шоту, не є офіційною інформацією. Крім того, визначення середньоринкової вартості є повноваженням Мінекономрозвитку, а не відповідача, а ним належні докази розміру ціни нового автомобіля не надано. Відповідно до листа Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.04.2021 року № 3822-07/21005-05 з додатками копії листів від 22.02.2016 року № 3252-08/4797-03 та від 06.07.2016 року № 3252-08/20314-03, розрахована за допомогою калькулятора середньоринкова вартість легкового автомобіля MERCEDES-BENZ GLE-Series з об`ємом циліндрів двигуна 3,0 літра, автоматичною коробкою переключення передач, 2014 року випуску з урахуванням нормативного середньорічного пробігу 27 тис. км. становила: з дизельним пальним 855.417,00 грн. (а.с. 21-22). Колегія суддів зазначає, що об`єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1.033.500 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно). Водночас, позивач є власницею легкового автомобіля MERCEDES-BENZ, модель ML 350, 2014 року випуску, номерний знак - НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 2987. Таким чином, технічні характеристики легкового автомобіля, зазначеного у листі № 3822-07/21005-05 від 06.07.2021 року (а.с. 29), не співпадають з технічними характеристиками автомобіля позивача, оскільки відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи, позивач є власником автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель ML 350, 2014 року випуску, з об`ємом двигуна 2987, тому вартість автомобіля позивача повинна становити менше ніж 855.417 грн., та не більше 1.033.500 грн. Приймаючи оскаржувані рішення з підстав урахування заокруглення об`єма двигуна автомобіля з 2987 куб. см. до 3.0 літра, відповідач повинен був вказати на наявні норми закону, з якого б вбачалася можливість застосування приблизного (заокруглення) показника об`єму циліндрів двигунів автомобілів, які визначені в переліку, затвердженому Мінекономрозвитку. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.11.2018 року у справі № 822/2687/17. Колегія суддів зазначає, що відповідно до положень ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З огляду на те, що контролюючий орган не довів ту обставину, що автомобіль MERCEDES-BENZ, модель ML 350, 2014 року випуску, з об`ємом двигуна 2987 куб. см. є об`єктом оподаткування відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для віднесення вказаного автомобіля до об`єкту оподаткування у 2016 році. У зв`язку із чим, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 179-1303 від 04.04.2016 року. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування податкової вимоги контролюючого органу № 23593-17 від 30.11.2016 року, оскільки судом скасовано податкове повідомлення - рішення № 179-1303 від 04.04.2016 року, на підставі якого у позивача виник податковий борг. Інші доводи апеляційної скарги означених висновків колегії суддів не спростовують. При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 травня 2021 року, - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 13 жовтня 2021 року.