Постанова 4851 № 520/18926/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2021 р. Справа № 520/18926/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ральченка І.М. суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. за участю секретаря судового засідання Ігнатьєвої К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2021, суддя Шляхова О.М., повний текст складено 20.04.21) по справі № 520/18926/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" до Харківської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: ТОВ "АСТЕКС ТРЕЙДИНГ" звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Державної Митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/001185/2 від 01.07.2020. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Державної Митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА807000/2020/001185/2 від 01.07.2020. Слобожанська митниця Держмитслужби, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову, В обґрунтовування апеляційної скарги відповідач зазначив про не врахування судом першої інстанції, що відповідно до даних митного органу стосовно поданої позивачем митної декларації встановлено, що вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. В подальшому інспектором митниці встановлено, що використані декларантом відомості не є об`єктивними та достатньо підтвердженими документально, оскільки неможливо встановити факт оплати транспортних послуг, відомості з бази даних ЄАІС ДФС України свідчать, що митні оформлення аналогічних товарів було з вартістю вище, ніж заявлено декларантом. У судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити. Представник позивача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечувала, вважала ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судовим розглядом, 09.01.2020 між ТОВ «АСТЕКС ТРЕЙДИНГ» та CEKSAN DEMIR CЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Туреччина) укладено контракт № ECV02, відповідно до п. 1 якого продавець поставляє товари, перелік яких, зазначено у інвойсах та/або додатках до цього контракту. Так, Додатком № 3 від 17.03.2020 визначено найменування, кількість, характеристику, ціну, умови поставки та оплату за товар, вантажовідправника, а саме, сторони узгодили поставку: оцинкованого штифту розміром 7,90X7,90X140,0ММ зі статі марки SAE1008 в кількості 4 тонни за ціною 810,00 доларів США за тонну, вартістю 3240,00 доларів США; оцинкованого штифту розміром 7,00Х7,00Х62,5ММ, З ВУШКАМИ, зі сталі марки SAE1008 у кількості 7 тонн за ціною 830,00 доларів США за тонну, вартістю 5810,00 доларів США; оцинкованого штифту розміром 7,00X7,00X60,0ММ, З ВУШКАМИ, зі сталі марки SAE1008 в кількості 2 тонни за ціною 830,00 доларів США за тонну, вартістю 1660,00 доларів США; оцинкованого штифту розміром 7,00X7,00X62,5ММ, БЕЗ ВУШОК, зі сталі марки SAE1008 в кількості 3 тонни за ціною 830,00 доларів США за тонну, вартістю 2490,00 доларів США; холоднокатний пруток квадратного перетину, розміром 7,00X7,00X4000,0ММ зі сталі марки SAE1008 в кількості 1 тонна за ціною 635,00 доларів США за тонну, вартістю 635,00 доларів США. Всього на загальну суму 13835,00 доларів США. За комерційним інвойсом № CKS2020000000421 від 15.05.2020 на адресу покупця відвантажено 3,16 тонн першої позиції на загальну суму 13154,60 доларів США., що є меншим, ніж визначено Додатком № 3 від 17.03.2020 до контракту. Також, сторонами підписано Додаток № 4 від 27.05.2020 до контракту в редакції Додаткової угоди № 3 від 01.06.2020 до контракту, яким узгоджено поставку оцинкованого штифту розміром 7,00X7,00X62,5ММ, БЕЗ ВУШОК, зі сталі марки SAE1008 в кількості 10 тонн за ціною 800,00 доларів США за тонну, вартістю 8000,00 доларів США. Згідно з комерційним інвойсом № CKS2020000000505 від 16.06.2020 на адресу покупця відвантажено залишок товару за Додатком № 3 до контракту та товар, узгоджений у Додатку № 3 до контракту в редакції Додаткової угоди № 3 від 01.06.2020 до контракту на загальну суму 8680,40 доларів США. Оплата за товар проведена шляхом перерахунку на рахунок продавця суми 21835,00 доларів США, що підтверджено платіжним дорученням № 247 від 14.05.2020 на суму 9684,50 доларів США; № 276 від 10.06.2020 на суму 2800,00 доларів США.; № 282 від 15.06.2020 на суму 2800,00 доларів США.; № 300 від 24.06.2020 на суму 3946,38 доларів США.; № 331 від 15.07.2020 на суму 2604,12 доларів США. З метою митного оформлення вказаних товарів, позивачем (уповноваженим від його імені ТОВ "КОМПАС ВЕД") до Слобожанської митниці Держмитслужби подано митну декларацію № UA807200/2020/009938 в електронному вигляді, в якій митна вартість імпортованих товарів визначена за основним методом. На підтвердження митної вартості, разом з декларацією були подані: довідка про транспортні витрати № 22-06/5 від 22.06.2020, зовнішньоекономічний контракт № ECV02 від 09.01.2020 між ТОВ «АСТЕКС ТРЕЙДИНГ» та CEKSAN DEMIR CЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Туреччина), додаток № 3 до контракту від 17.03.2020 із зазначенням якісних та кількісних характеристик товару, його ціни, умов поставки та оплати, Додаткова угода № 3 від 01.06.2020 до контракту; копія рахунку-фактури (інвойсу) № CKS2020000000505 від 16.06.2020 на суму 8680,40 доларів США., пакувальний лист № CKS2020000000505 від 16.06.2020, коносамент № 203409097 від 18.06.2020, жд накладну № 41029943 від 27.06.2020, сертифікат походження D0089859 від 16.06.2020, договір про надання послуг митного брокера № 116 від 19.11.2019, експортну декларацію № 20343100ЕХ134881 від 16.06.2020. 01.07.2020 Слобожанською митницею Державної митної служби України прийнято рішення про коригування митної вартості № UA807200/2020/001185/2 та складено картку відмови № UA807200/2020/009938. У графі 33 рішення, в якості причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору, зазначено: - надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також в зв`язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України; - ненадання декларантом (відсутня) інформація щодо угод на ідентичні товари; - ненадання декларантом (відсутня) інформація щодо угод на подібні товари; - ненадання декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування; - ненадання декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. Не погодившись з рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови у митному оформлені, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача є неправомірними, оскільки позивачем до митного оформлення надано всі необхідні документи, які підтверджують правомірність та обґрунтованість застосування ним першого методу визначення митної вартості товару. Відповідачем не доведено, що зазначені документи не підтверджують визначену позивачем митну вартість товару. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Згідно ч. ч. 2,3ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до ч. 5ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно ч. 1ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Відповідно до ч.ч 2,3,5ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Відповідно до ч. 6ст. 57 МК України при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Відповідно до ч.ч. 1-3ст. 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу. Згідно з ч.ч. 2,3ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. З системного аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларантові. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей може витребувати додаткові документи. Колегія суддів зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених уст. 58 МК України. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Однак, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість. Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постановах Верховного Суду від 20.02.2018 по справі № 809/1884/16, від 03.04.2018 по справі № 826/8797/16, від 19.03.2019 по справі № 810/4116/17, від 13.10.2020 по справі № 826/13139/15. При цьому, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16. У ході судового розгляду встановлено, що рішення митного органу про коригування митної вартості прийнято з огляду на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують вартість перевезення товару, відсутність угод на ідентичні та подібні товари, а також в зв`язку з ненадання декларантом витребуваних додаткових документів. Так, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості оцінюваного товару, спрацював ризик, згенерований автоматизованою системою аналізу управління ризиками (далі - АСАУР) за кодом 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості товарів) та 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів): 117-2 ( здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів із залученням спеціалізованого підрозділу митниці для перевірки числового значення заявленої митної вартості. 30.06.2020 відповідачем складено електронне повідомлення, яким повідомлено позивача, що у виконання вимог ст. 54 Митного кодексу України та відповідно до вимог ст. 53 Митного кодексу України у зв`язку з тим, що документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи, крім наданих: попередні оформлення (рахунок, МД), рахунок щодо транспортних витрат, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Стосовно посилань відповідача на ненадання позивачем документів щодо транспортування товару колегія суддів зазначає наступне. За змістом укладеного між ТОВ «АСТЕКС ТРЕЙДИНГ» та CEKSAN DEMIR CЕКМЕ Sanayi ve Ticaret Limited Sirketi (Туреччина) контракту № ECV02 від 09.01.2020 в ціну товару входить маркування, упаковка, вартість тари та транспортування до пункту призначення за контрактом. За умовами Додатків № 3 та № 4 до контракту товар поставлений на умовах FOB Istambul/Kumport /Marport, Туреччина згідно з «Інкотермс-2010», у зв`язку з чим до ціни товару додається вартість перевезення товару морем. Посилання відповідача на ненадання транспортних перевізних документів спростовуються матеріалами справи, із яких вбачається, що декларант відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України надав для підтвердження витрат на транспортування довідку про транспортні витрати ТОВ «Дайрект Лайн» від 22.06.2020 № 22-06/5, де експедитором, який діяв на підставі договору транспортного експедирування № 2018-1206 від 12.06.2018, зазначена вартість транспортування - 4141,71 грн., коносамент KTLIST201084, який є транспортним документом та відповідно до ст. 137 Кодексу торговельного мореплавства України є доказом приймання перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті. В подальшому ТОВ «Дайрект Лайн» листом № 10-09/05 від 10.09.2020 уточнено, що у зазначеній вище довідці помилково вказано формулювання «транспортно-експедиторські послуги», що фактично є вартістю морського перевезення та транспортно-експедиторські послуги за межами митної території України не надавались. У якості додаткових документів також надано рахунок на оплату № 1086 від 22.06.2020, в якому зазначена вартість витрат на транспортування, що відповідає сумі, вказаній у довідці про транспортні витрати від 22.06.2020 № 22-06/5, платіжне доручення № 2972 від 01.07.2020 на суму 4141,71 грн. із призначенням платежу «морське перевезення за рахунком № 1086 від 22.06.2020. Отже, подані документи містять необхідні відомості, на підставі яких митний орган мав можливість дійти висновку про підтвердження витрат підприємства на транспортування товару, заявленого декларантом до митного оформлення, відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України. При цьому, витребування інших додаткових документів щодо витрат на транспортування є безпідставним, оскільки, надані позивачем документи до митного оформлення товару в їх сукупності, в повній мірі давали змогу підтвердити митну вартість імпортованого товару. Також встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР, при цьому не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. У постанові від 25.02.2020 у справі № 260/718/19 Верховний Суд дійшов правового висновку, що спрацювання системи управління ризиками АСАУР є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Верховний Суд у цій справі зауважив, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації документами, додатковими угодами до контракту. Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення (подібного, а не аналогічного товару) не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, а тому не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач під час митного оформлення надав необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність оскаржуваного рішення. З рішення відповідача вбачається, що за основу для коригування митної вартості товару за резервним методом митним органом взято митну вартість товару, оформленого за митними деклараціями: № UA500130/2020/204172 від 07.02.2020, № UA807200/2020/9750 від 26.06.2020. Разом із тим, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 26.02.2019 у справі №808/454/18, від 19.06.2018 у справі №826/6346/16, від 31.01.2018 у справі №813/7272/13-а, від 02.03.2018 у справі №804/2997/17. Втім, як вбачається з графи 33 оскаржуваного рішення, у ньому зазначено лише дату та номер вказаних митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та вмотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України. За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не обґрунтовано наявності розбіжностей або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. Проте, відповідачем не надано доказів правомірності прийнятого рішення та картки відмови на спростування висновків суду. З огляду на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог позивача, оскільки відповідач не довів правомірність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Переглянувши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.04.2021 по справі № 520/18926/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя І.М. Ральченко Судді І.С. Чалий В.В. Катунов Постанова складена в повному обсязі 13.10.21.