Постанова Волинський апеляційний суд № 158/2344/20

Справа № 158/2344/20 Головуючий у 1 інстанції: Поліщук С. В. Провадження № 22-ц/802/1165/21 Категорія: 18 Доповідач: Федонюк С. Ю. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 05 жовтня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Федонюк С. Ю., суддів - Матвійчук Л. В., Данилюк В. А., з участю: секретаря судового засідання Губарик К. А., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення коштів (сплаченого авансу) та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та понесених збитків, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 , поданою його представником ОСОБА_5 , на ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 травня 2021 року, В С Т А Н О В И В: У вересні 2020 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 про стягнення коштів (сплаченого авансу). У жовтні 2020 року ОСОБА_4 подав зустрічний позов до ОСОБА_3 про стягнення боргу та понесених збитків. Ухвалою від 30 листопада 2020 року судом об"єднано в одне провадження зустрічний та первісний позови. Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 травня 2021 року позовну заяву ОСОБА_3 за первісним позовом залишено без розгляду. Ухвала мотивована тим, що позивач, будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, повторно не з`явився в судові засідання, що були призначені на 12.04.2021 та 24.05.2021, а причини неявки визнані судом неповажними, оскільки на підтвердження поважності причин неявки ні позивач, ні його представник не надали належні та допустимі докази. Не погоджуючись із даною ухвалою суду, ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга мотивована тим, що 11.04.2021 на електронну адресу Ківерцівського районного суду представником позивача було направлене клопотання про відкладення розгляду справи, яка була призначена на 12.04.2021 р. об 11 год. 00 хв., з тих підстав, що представник зайнятий в Івано-Франківському міському суді у розгляді клопотання про продовження строків досудового розслідування та запобіжного заходу по кримінальному провадженні за ст. 187 ч. 3 КК України відносно ОСОБА_6 . Крім цього, вказує, що 23.05.2021 р. на електронну адресу Ківерцівського районного суду було надіслано ще одне клопотання про відкладення розгляду справи, що призначена на 10 год. 24.05.2021 р. з підстав зайнятості даного представника в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області в розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 за ст.307 КПК України. Отже, вважає,що суд безпідставно дійшов переконання, що існують підстави для залишення первісного позову без розгляду на підставі п.3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, оскільки позивач та його представник не з`явилися в судові засідання 12 квітня та 24 травня 2021 з поважних причин, про що було подано завчасно відповідні клопотання. 01 вересня 2021 року ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 подав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін. Зазначає, що у позивача було два уповноважених представники - ОСОБА_1 та адвокат Микитюк Р.В., які жодного разу ні в підготовчі, ні в судові засідання не з"являлися. Представник відповідача ствердив, що на час проведення судового засідання 24 травня 2021 року, яке було призначене на 10.00 годин, та в якому було судом постановлено оскаржувану ухвалу, жодних клопотань від сторони позивача у суду не було. Також зазначив, що у поданих позивачем та його адвокатом клопотаннях про відкладення розгляду справи не було зазначено обґрунтованих причин, які безпосередньо перешкоджали їм взяти участь у судовому засіданні, а від іншого представника взагалі жодних клопотань чи заяв про неможливість явки не надходило. Відповідно до частини першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України). Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України). Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами. Згідно із частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п`ята статті 223 ЦПК України). Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України). Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 жовтня 2020 року позовну заяву за первісним позовом прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у цій справі. Призначено підготовче судове засідання у справі та було належним чином повідомлено про день та час такого засідання сторін, про що містяться розписки у матеріалах справи. 29 жовтня 2020 року ОСОБА_4 подав зустрічний позов до ОСОБА_3 про стягнення боргу та понесених збитків. Ухвалою від 30 листопада 2020 року судом об"єднано в одне провадження зустрічний та первісний позови і призначено підготовче засідання. В подальшому розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався неодноразово, однак позивач та його представник були належним чином повідомлені про день та час слухання справи, про що містяться розписки у матеріалах справи. Разом з тим, представником позивача за первісним позовом ОСОБА_5 подавалися клопотання про витребування доказів та про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 15 січня 2021 року закрито підготовче засідання і справу призначено до судового розгляду на 13 год.30 хв. 19 лютого 2021 року в режимі відеоконференції за заявою представника позивача ОСОБА_5 . Зобов"язано позивача надати оригінал боргової розписки, копія якої є у справі, визнано явку позивача ОСОБА_3 до суду обов"язковою. Про дане засідання позивач ОСОБА_3 повідомлений рекомендованим листом 22.01.2021 року, а його представник ОСОБА_5 - 27.01.2021 р. (а.с.109,110). У розгляді справи у вказаному засіданні в присутності представника позивача ОСОБА_5 було оголошено перерву до 15.00 год. 18 березня 2021 року, про що також є розписка від ОСОБА_5 (а.с.116) та ОСОБА_3 , який отримав вказане рекомендоване повідомлення 15.03.2021року (а.с.124). 18 березня 2021 року судом зареєстровано подану в електронному вигляді заяву представника позивача ОСОБА_5 , датовану 17 березня 2021 року, про відкладення розгляду справи у зв"язку з відсутністю транспортного сполучення через карантинні заходи (а.с.120). Судове засідання судом відкладено на 12 квітня 2021 року на 11.00 год., про що повідомлено сторін. ОСОБА_3 одержав таке рекомендоване повідомлення 29.03.2021 р. (а.с.126), а його представник ОСОБА_5 - 02.04.2021 р. (а.с.127). 12.04.2021 р. на електронну адресу Ківерцівського районного суду представником позивача було надіслано клопотання про відкладення розгляду справи, яка була призначена на 12.04.2021 р. на 11 год. 00 хв., з тих підстав, що представник ОСОБА_5 о 14.00 год. у цей день зайнятий в Івано-Франківському міському суді у розгляді клопотання про продовження строків досудового розслідування та запобіжного заходу по кримінальному провадженні за ст.187 ч. 3 КК України відносно ОСОБА_6 Ківерцівський районний суд Волинської області ухвалою, зафіксованою в протоколі судового засідання від 12 квітня 2021 року, відклав розгляд справи на 24 травня 2021 року на 10 год. 00 хв., про що учасники справи були повідомлені належним чином. ОСОБА_3 вручено рекомендоване повідомлення 26.04.2021 р. (а.с.137), а його представнику ОСОБА_5 - 26.04.2021 р. (а.с.136). 24 травня 2021 на електронну адресу Ківерцівського районного суду надійшло ще одне клопотання ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи, який призначено на 10 год. 00 хв. 24.05.2021 р., з підстав зайнятості даного представника в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області у розгляді кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_7 за ст.307 КПК України. Дане клопотання отримано суддею о 10 год. 30 хв. 24 травня 2021 року, що засвідчено її підписом про час його отримання з канцелярії суду (а.с.141), тобто після вирішення питання про залишення позову без розгляду. З даного електронного повідомлення видно, що ОСОБА_5 таке клопотання було направлено на електронну пошту суду 23.05.2021 року о 20 год.45 хв,. - після закінчення робочого часу в суді. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомленим про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що заява про розгляд справи за відсутності позивача ані позивачем, ані його представниками подана не була. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07 серпня 2020 року у справі № 405/8125/15-ц, від 21 вересня 2020 року у справі № 658/1141/18, від 19 квітня 2021 року у справі № 675/1714/19, від 26 квітня 2021 року у справі № 675/1561/19, від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19 тощо. Отже, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується апеляційний суд, враховуючи, що справа тривалий час перебувала на розгляді в суді першої інстанції, розгляд справи неодноразово відкладався за клопотаннями позивача та його представника, які належним чином були повідомлені про дату і час розгляду справи, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість повторного відкладення розгляду справи за первісним позовом, та залишив позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України. Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що позивач (його представник) не були позбавлені можливості порушити перед судом повторне клопотання про проведення розгляду справи поза межами приміщення суду з дотриманням положень статті 212 ЦПК України в режимі відеоконференції, однак таким правом не скористались. Судом першої інстанції надано належну оцінку поведінці позивача та його представника, вжито усіх необхідних заходів для надання позивачу та його представнику достатніх можливостей для викладення своєї позиції у судових засіданнях з метою дотримання принципу змагальності процесу та забезпечення права на публічне слухання справи у розумні строки, враховуючи процесуальні права інших учасників справи. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення в справі неможливо. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. На думку колегії судів оскаржувана ухвала суду є достатньо мотивованою. Залишення заяви без розгляду не порушує право позивача на судовий захист, оскільки відповідно до положень частини другої статті 257 ЦПК України залишення заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду з тією ж позовною заявою. Керуючись ст.ст. 367-369, 375, 381-384, 389, 390, 393 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 , подану його представником ОСОБА_5 , залишити без задоволення. Ухвалу Ківерцівського районного суду Волинської області від 24 травня 2021 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді