Постанова 4855 № 749/393/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 749/393/17 Суддя (судді) першої інстанції: Кравчук М.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ Постановою Щорського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року, адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України задоволено. Визнано протиправними дії (згідно Витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 16 від 17.02.2017) Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку з встановленням 3 групи інвалідності після звільнення з військової служби внаслідок виконання обов`язків військової служби. Зобов`язано Міністерство оборони України призначити та виплатити ОСОБА_1 , одноразову грошову допомогу, як інваліду внаслідок захворювання пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2013 №

975. На виконання вимог постанови Щорського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2017 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року пунктом 13 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16 березня 2018 року №28, ОСОБА_1 призначеному одноразову грошову допомогу як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення,пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності в сумі 182 700,00 грн. Згідно копії платіжного доручення № 342 від 02 квітня 2018 року ОСОБА_1 здійснено перерахування коштів у розмірі 182 700,00 грн. Постановою Верховного Суду від 26 травня 2020 року скасовано постанову Щорського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. 24 травня 2021 року Міністерство оборони України звернулося до Щорського районного суду Чернігівської області із заявою про поворот виконання рішення у даній справі. Ухвалою Щорського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2021 року у задоволенні заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення у справі № 749/393/17 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено. В апеляційній скарзі Міністерство оборони України, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити рішення про поворот виконання постанови Щорського районного суду Чернігівської області від 26 вересня 2017 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2018 року у справі №749/383/17 та стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України кошти, які були стягнені за вище зазначеними судовими рішеннями у розмірі 182 700,00 грн. Апелянт зазначає, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві не може бути ототожнена з наведеним у статті 381 КАС України відшкодуванням шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи. Крім того, на переконання апелянта, така одноразова грошова допомога не входить до структури грошового забезпечення військовослужбовців. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Правові питання застосування повороту виконання судових рішень врегульовано положеннями статті 380 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до частини 1 статті 380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Згідно з частинами 7-9 статті 380 КАС України, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою цієї статті, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Суд розглядає заяву про поворот виконання, подану відповідно до частин сьомої та восьмої цієї статті, у двадцятиденний строк з дня надходження заяви у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ визначено статтею 381 КАС України. Так, відповідно до статті 381 КАС України поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що вона застосовується до рішень про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби. Поворот виконання рішення в даному випадку допускається лише за наявності двох підстав: якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі; це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Таким чином, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є видом гарантованого державою забезпечення (грошового утримання) у відносинах публічної (військової) служби. Відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на спірні правовідносини з приводу виплати позивачу одноразової грошової допомоги поширюються приписи статті 381 КАС України. При цьому, вимога встановлення судом факту повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання підроблених документів є імперативною. В той же час, постанова суду касаційної інстанції не містить мотивів скасування рішень попередніх інстанцій у вигляді встановлення неналежності, недопустимості чи недостовірності доказів, поданих позивачем, що виключає можливість для задоволення заяви. Враховуючи викладене, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання рішення у справі. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, частини 1 статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а ухвалу Щорського районного суду Чернігівської області від 23 червня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Постанова складена в повному обсязі 12 жовтня 2021 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко