Постанова 4854 № 420/14299/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/14299/20 Категорія: 108010100 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. Час і місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 24.06.2021 р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. при секретарі Сузанській І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської обласної державної адміністрації на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "Центр обслуговування громадян", юридичний департамент Одеської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И Л А : У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеської обласної державної адміністрації (далі Одеська ОДА), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство (далі ДП) "Центр обслуговування громадян", юридичний департамент Одеської міської ради, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить: - визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної державної адміністрації щодо неприйняття рішення про зміну місцезнаходження (визначення місцезнаходження) ДП "Центр обслуговування громадян"; - зобов`язати Одеську ОДА визначити місцезнаходження ДП "Центр обслуговування громадян" шляхом видання відповідного розпорядження про місцезнаходження ДП "Центр обслуговування громадян" включивши відомості про місцезнаходження: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4". Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що відповідачем тривалий час порушуються права позивача на отримання актуальної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фактичного місцезнаходження підприємства у зв`язку із неприйняттям відповідачем рішення про зміну місцезнаходження підприємства, у зв`язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеської ОДА (місцезнаходження: 65032, м. Одеса, проспект Шевченка, буд. 4; код ЄДРПОУ 00022585), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача юридичного департаменту Одеської міської ради (місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1; код ЄДРПОУ 26302537), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ДП "Центр обслуговування громадян" (місцезнаходження: 65045, м. Одеса, вул. Катерининська, 27/1) про визнання протиправною бездіяльність щодо неподання документів для проведення державної реєстрації та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Одеської ОДА щодо неприйняття рішення про зміну місцезнаходження (визначення місцезнаходження) ДП "Центр обслуговування громадян". Зобов`язано Одеську ОДА визначити місцезнаходження ДП "Центр обслуговування громадян" та вчинити дії щодо внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Стягнуто з Одеської ОДА (код ЄДРПОУ 00022585) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять грн. 40 коп.). В решті позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі Одеської ОДА ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи. В обґрунтування апеляційної скарги Одеська ОДА зазначає, що ДП "Центр обслуговування громадян" є самостійним суб`єктом господарювання, який наразі не ліквідований та не реорганізований в установленому законодавством порядку, у зв`язку з чим підстав для визначення місцезнаходження ДП "Центр обслуговування громадян" немає. Також, апелянт звертає увагу на те, що судом першої інстанції не зазначено, в чому полягає порушення прав позивача у зв`язку із неприйняттям відповідачем рішення про зміну місцезнаходження підприємства. Крім того, будь-якого конкретного посилання на норму чинного законодавства, що надавало можливість прийняття такого рішення обласною державною адміністрацією у встановлений законом спосіб та порядок і відповідно б підтверджувало бездіяльність Одеської ОДА, судом не зазначено. ОСОБА_1 своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеської ОДА, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: ОСОБА_1 з 17 травня 2018 року обіймає посаду начальника юридичного відділу ДП "Центр обслуговування громадян". Розпорядженням №171/А-2019 Одеської ОДА від 06 квітня 2016 року було створено ДП "Центр обслуговування громадян", як суб`єкт публічного права відповідно до Господарського кодексу України, Законів України "Про місцеві державні адміністрації", "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", "Про управління об`єктами державної власності", наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26 липня 2012 року №870 "Про затвердження примірних статутів державного підприємства і казенного підприємства" з метою задоволення потреб фізичних та юридичних осіб територіальних громад Одеської області у наданні адміністративних послуг у сферах державної реєстрації та затверджено статут підприємства. Наказом Міністерства юстиції України №1270/5 від 28 квітня 2016 року підприємство було акредитовано, як суб`єкт державної реєстрації у сферах державної реєстрації у повному обсязі. При цьому, у позовній заяві позивачем зазначено та відповідачем під час розгляду справи підтверджено, що все майно (меблі, техніку), а також всю документацію підприємства (кадрову документацію, трудові книжки, особові справи, кадрові накази, документи фінансово-бухгалтерського обліку, господарські договори, судові справи тощо), робочі місця працівників підприємства було вивезено Одеською ОДА у період з 31 січня 2020 року по 05 лютого 2020 року, що підтверджується листом Департаменту економічної політики та стратегічного планування Одеської ОДА від 27 липня 2020 року №04.1-13/1542, яким повідомлено про припинення договору суборенди нежитлового приміщення між ДП "ЦОГ" та ТОВ "Кадор Трейд". В подальшому позивач неодноразово зверталась до відповідача із запитами щодо надання довідки про доходи за 2019 рік, про надання інформації про визначення робочого місця, куди необхідно приходити на роботу, а також розпорядок робочого дня та про надання довідки про заборгованість заробітної плати, однак довідки та затребувану інформацію позивач так і не отримала. У позовній заяві зазначено, що Додатковою угодою №14 від 31 січня 2020 року Договір суборенди був припинений з 31 січня 2020 року, а отже, з цієї дати ДП "Центр обслуговування громадян" не розташоване за адресою, яка зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Отже, інформація, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ДП "Центр обслуговування громадян", зокрема, щодо місцезнаходження підприємства не відповідає дійсності. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд не вбачав інформації щодо зміни відповідачем місця реєстрації після припинення Договору суборенди, а відповідачем будь-яких доказів на підтвердження протилежного до суду не надано. Враховуючи вищевказане, судом встановлено порушення прав позивача, як громадянина України та працівника такого підприємства через відсутність можливості одержання актуальної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фактичного місцезнаходження підприємства у зв`язку із неприйняттям відповідачем рішення про зміну місцезнаходження підприємства. Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. В судовому рішенні суд першої інстанції посилався на ряд правових норм, зокрема ст. 55 Конституції України, згідно якої кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Також суд першої інстанції посилався на Конституційний Суд України, який вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч.2 ст. 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, винив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у публічно-правових відносинах, які звернулися до суду з позовом за ст. 2 КАС України. Далі, суд першої інстанції констатував, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення з боку суб`єкта владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (висновок, що сформований у постанові Верховного Суду України від 15 листопада 2016 року у справі №800/301/16). Колегія суддів вважає таку правову позиція суду першої інстанції правильною та обґрунтованою, але вважає за необхідне зазначити, що з подальшого тексту судового рішення суду першої інстанції неможливо встановити наявність порушення реальних, індивідуально виражених прав чи інтересів позивача на момент її звернення до суду. Посилання суду першої інстанції (з посиланням з п.10 ч.2 ст. 9, ч.ч.1, 2 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань") на те, що ним встановлено порушення прав позивача, як громадянина України та працівника такого Підприємства через відсутність можливості одержання актуальної інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фактичного місцезнаходження Підприємства у зв`язку із неприйняттям відповідачем рішення про зміну місцезнаходження підприємства є хибними, носять загальний характер саме у зв`язку з відсутністю обґрунтування саме реального порушення індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч.1 ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів. Згідно статуту ДП "Центр обслуговування громадян" ДП "Центр обслуговування громадян" засноване на державній власності та належить до сфери управління Одеської ОДА, яка є Уповноваженим органом управління. Згідно з п.3.7. Статуту держава та Уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов`язаннями підприємства, крім випадків, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами України. Відповідно до приписів ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом; особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, що виникли до її державної реєстрації. Частиною 2 ст. 73 ГК України визначено, що орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Частиною 2 ст. 135 ГК України визначено які саме дії уповноважений здійснити власник підприємства під час його створення та функціонування. Так, власник має право особисто або через уповноважені ним органи з метою здійснення підприємницької діяльності засновувати господарські організації, закріплюючи за ними належне йому майно на праві власності, праві господарського відання, визначати мету та предмет діяльності таких організацій, склад і компетенцію їх органів управління, порядок прийняття ними рішень, склад і порядок використання майна, визначати інші умови господарювання у затверджених власником (уповноваженим ним органом) установчих документах господарської організації, а також здійснювати безпосередньо або через уповноважені ним органи у межах, встановлених законом, інші управлінські повноваження щодо заснованої організації та припиняти її діяльність відповідно до цього Кодексу та інших законів. Таким чином, ДП "Центр обслуговування громадян" є самостійним суб`єктом господарювання, який на теперішній час не ліквідований та не реорганізований в установленому законодавством порядку, тому, підстави для визначення відповідачем місцезнаходження ДП "Центр обслуговування громадян" відсутні. Крім того, п.8 ч.1 ст. 1 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" вказує що засновник (засновники) або уповноважена ними особа може бути заявником, у розумінні Закону, лише у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи. Тобто, Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" не наділяє засновника правом щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу. За таких обставин, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 і, відповідно, необхідність відмови в їх задоволенні. Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Оскільки рішення суду приймається на користь суб`єкта владних повноважень, підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, відсутні. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Одеської обласної державної адміністрації задовольнити. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 червня 2021 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до Одеської обласної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство "Центр обслуговування громадян", юридичний департамент Одеської міської ради, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повне судове рішення складено 08 жовтня 2021 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.