Постанова 4852 № 160/3367/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 160/3367/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Цвєткової К.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року (суддя Кучма К.С.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу та поновлення на службі, - в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 5о/с від 12.10.2020 про звільнення позивача; поновити позивача на службі на посаді інспектора патрульної служби взводу № 5 батальйону патрульної служби Криворізького міського управління; стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Дніпропетровській області середній заробіток за час вимушеного прогулу; зобов`язати Ліквідаційну комісію ГУ МВС України в Дніпропетровській області запропонувати йому посаду у поліції відповідно до вимог п. 9 Розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію»; зобов`язати ГУНП в Дніпропетровській області призначити його на службу у поліцію на посаду, що заміщуються поліцейськими (інспектора патрульної поліції) відповідно до вимог п. 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію». Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, зокрема, що відповідачем порушено процедуру звільнення, визначену законом, адже позивач був звільнений до моменту реєстрації Національної поліції як юридичної особи, а тому у позивача не виникало право до настання вказаного юридичного факту подавати рапорт про переведення до органу, який не зареєстрований у встановленому законом порядку. Також відповідач не виконав обов`язку щодо запропонування посад для переведення у зв`язку з реорганізацією органу. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що у зв`язку з проведенням на державному рівні реформування системи органів внутрішніх справ, ОСОБА_1 було попереджено Ліквідаційною комісією ГУ МВС в Дніпропетровській області про скорочення займаної посади на підставі Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015, постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України» та наказу МВС України від 06.11.2015 № 1388 «Про організаційно-штатні питання». Також позивачу було запропоновано конкурсні вакантні посади для переходу до Національної поліції, проте позивач не скористався на участь у конкурсі на обіймання відповідних посад в Нацполіції, у зв`язку з чим відповідно до наказу ГУ МВС в Дніпропетровській області від 12.10.2020 № 5 о/с старшого сержанта міліції ОСОБА_1 , інспектора патрульної служби взводу № 5 батальйону патрульної служби Криворізького міського управління ГУМВС звільнено зі служби за п. 63 «з» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ з 12.10.2020. Вказаний наказ є предметом оскарження в даній адміністративній справі. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 5 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону «Про Національну поліцію» з 07.11.2015 міліція в Україні, як державний орган виконавчої влади, припинила своє існування. Пунктом 9 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію» було встановлено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону. Закон України «Про Національну поліцію» був опублікований 06.08.2015, а тому строк для вирішення питання щодо переведення працівників міліції на службу до поліції обраховувався з 07.08.2015 по 06.11.2015. Суд погоджується з доводами апелянта, що приписи норм розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» містять три підстави для звільнення особи зі служби через скорочення штатів, а саме: відмова працівника міліції від проходження служби в поліції; не прийняття на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення; відсутність можливості подальшого використання на службі. Натомість вказані критерії мали застосовуватися роботодавця відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про національну поліцію» у період з 07.08.2015 по 06.11.2015. Як встановлено під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_1 вперше був звільнений зі служби у зв`язку з ліквідацією міліції 06.11.2015 на підставі наказу ГУ МВС України в Дніпропетровській області від 06.11.2015 № 485 о/с, проте відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2019 у справі № 804/16289/15 був поновлений на посаді та в органах внутрішніх справ з 07.11.2015 (наказ № 8о/с від 04.09.2019). Таким чином суд у вказаній справі дослідив правомірність звільнення ОСОБА_1 , встановив факт невідповідності звільнення вимогам чинного на період спірних правовідносин законодавства та зобов`язав усунути виявлене порушення. Після поновлення позивача на служби, Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Дніпропетровській області 10.08.2021 повідомила ОСОБА_1 про скорочення займаної посади на підставі Закону України «Про національну поліцію», постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №

730. Також матеріалами справи та позивачем у судовому засіданні підтверджено, що ОСОБА_1 було запропоновано вакантні посади в національній поліції, проте протягом періоду з моменту ознайомлення з попередженням до дня звільнення позивач заяву про участь у конкурсі не подав, що також не заперечується останнім. Доводи позивача, що відповідач мав запропонувати вакантні посади для переведення на службу до поліції без проходження конкурсу, суд апеляційної інстанції не вважає обґрунтованими, адже після поновлення позивача на службі на законодавчому рівні змінився порядок прийняття на службу до поліції і такий порядок встановлює переведення виключно на конкурсній основі. Посилання апелянта на правові позиції Верховного Суду в окремих справах суд апеляційної інстанції вважає помилковими, адже особливості правовідносин, які розглядалися у зазначених ОСОБА_1 справах, є відмінної від тих, що існують в даній справі. Натомість у справах № 0540/5961/18-а, № 821/303/17 Верховний Суд дійшов висновку, що небажання особи брати участь у конкурсі на заміщення вакантних посад для служби у лавах Національної поліції за умови, що такий порядок вступу на службу в органах поліції передбачений нормами чинного законодавства, не може бути підставою для визнання протиправним та скасування наказу про звільнення позивача та, відповідно, його поновлення на посаді. Враховуючи сукупність викладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 травня 2021 року в адміністративній справі № 160/3367/21 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з 12 жовтня 2021 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повна постанова складена 12 жовтня 2021 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров