LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КГС ВС916/2027/21

від 12.10.2021 · Господарська
Резолютивна:Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/2027/21 за касаційною скаргою Громадської організації «Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України» на постанову Південно-…

УХВАЛА 12 жовтня 2021 року м. Київ Справа № 916/2027/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю., розглянувши матеріали касаційної скарги Громадської організації «Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 (колегія суддів: Головей В. М., Колоколов С. І., Разюк Г. П.) та ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.07.2021 (суддя Волков Р.В.) у справі за позовом Громадської організації «Волонтерський рух «Спільна мета» до відповідачів:

1. Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради,

2. Громадської організації «Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України», за участі третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 2 - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 28.07.2021 Громадська організація «Волонтерський рух «Спільна мета» (далі -позивач) звернулася до Господарського суду Одеської області з заявою про забезпечення позову, в якій просила зупинити дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 10.11.2020 № 01-06/344 «Реконструкція стадіону «Динамо», бази олімпійської підготовки без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, а також заборонити Громадській організації «Одеська обласна організація Фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України» та/або будь-яким іншим особам здійснювати будь-які підготовчі та/або будівельні роботи на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:36:007:0001 площею 2,7717 га, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Французький бульвар, 27, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі. Заява обґрунтовувалася тим, що у м. Одеса по вул. Французький бульвар, 27 здійснюються незаконні будівельні роботи з реконструкції стадіону «Динамо», бази олімпійської підготовки на підставі цих містобудівних умов та обмежень, це будівництво здійснюється з порушенням будівельних норм та без відповідного дозволу, завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача. Заявник також указував на те, що у разі задоволення позовних вимог, відновити попередній стан земельної ділянки буде неможливим, а отже відсутнім буде ефективний спосіб захисту прав позивача, адже визнання протиправними та скасування оскаржуваних містобудівних умов та обмежень і визнання незаконними робіт не буде мати результату у разі закінчення будівництва за час розгляду справи. Невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити, або взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів позивача. 30.07.2021 Господарський суд Одеської області постановив ухвалу, залишену без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2021, про часткове задоволення цієї заяви, заборонив Громадській організації "Одеська обласна організація Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України" (65044, м. Одеса, Французький бульвар, 27, код ЄДРПОУ 02942373) та/або будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на об`єкті, що знаходиться за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 27 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:36:007:0001 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, а в іншій частині заяви відмовив. 23.09.2021 Громадська організація «Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України» звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування цих судових рішень та просила відмовити у задоволенні цієї заяви про забезпечення позову. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.09.2021 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Краснова Є. В. - головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю. Перевіривши матеріали цієї касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічно й частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлює, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France) від 23.10.1996 № 21920/93 та "Бруалья Гомез де ла Торре проти Іспанії" (Brualla Gomes de la Torre v. Spain) від 19.12.1997 № 26737/95 ). Так, 14.07.2021 позивач звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Громадської організації «Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України», за участю третьої особи - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, про: - визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмежень № 223 забудови земельної ділянки, затверджених наказом Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради від 10.11.2020 № 01-06/344 «Реконструкція стадіону «Динамо», бази олімпійської підготовки без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення, розташованої за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 27»; - зобов`язання Громадської організації «Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України» привести земельну ділянку (кадастровий номер 5110137500:36:007:0001) площею 2,7717 га, а також реконструйовану будівлю «К» (відповідно до технічного паспорту серія та номер: 276, виданий 01.06.2017) до попереднього стану, що існував до моменту видачі оскаржуваних містобудівних умов та обмежень (шляхом демонтажу конструкцій, добудованих вище другого поверху). Послався на те, що будівництво здійснюється з порушенням будівельних норм і без відповідного дозволу, завдає шкоди охоронюваним законом правам та інтересам позивача. Здійснення робіт без відповідного дозволу та відповідних інженерно-геологічних вишукувань стосовно того, чи витримають фундамент будівлі та сама земельна ділянка, які розташовані на схилі, призведе до непоправних втрат рекреаційних властивостей території, до руйнації схилів, знищення майна та людських жертв. Отже, предметом позову у цій справі є вирішення питання законності містобудівельних умов та обмежень від 10.11.2020 № 01-06/344, а також законності виконання будівельних робіт із реконструкції стадіону «Динамо», бази олімпійської підготовки, та предмет позову стосується саме будівлі, розташованої за адресою м. Одеса, Французький бульвар,

27. Тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що забезпечення позову у вигляді заборони проведення будівельних робіт дасть змогу в подальшому ефективно та співмірно здійснити захист порушених прав та інтересів позивача, цей спосіб забезпечення відповідає предмету позову, його вжиття не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише для збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Крім того, цей захід забезпечення позову є тимчасовим і не позбавляє замовника будівництва права на здійснення будівельних робіт щодо «Реконструкція стадіону «Динамо», бази олімпійської підготовки без зміни зовнішньої конфігурації та функціонального призначення. Відповідно до частин першої, другої статті 136 та пункту 2 частини першої статті 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії. Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що ці заходи вжито задля охорони правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача та з тією метою, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, у тому числі задля попередження потенційних перешкод у виконанні такого рішення. У зв`язку з цим колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції положень статей 136, 137 ГПК України під час прийняття оскаржуваних судових рішень є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм. Доводи скаржника стосовно виходу судами за межи позовних вимог, оскільки містобудівні умови та обмеження № 223 не є документом, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 27, що видавалися відповідачу 1, не заслуговують на увагу, оскільки вжиті Господарським судом Одеської області заходи стосувалися лише заборони Громадській організації "Одеська обласна організація Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України" та/або будь-яким іншим особам здійснювати будівельні роботи на об`єкті і не стосувалися зупинення дії оскаржуваних містобудівних умов та обмежень. До того ж слід зазначити про таке. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави. Тим самим Верховний Суд за допомогою загальної правозастосовчої діяльності дозволяє досягнути індивідуального блага. Згідно з вимогами статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та статті 236 ГПК України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання. Таким чином, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Однак така оцінка не матиме значення для загальної судової практики, оскільки суди, використовуючи свої дискреційні повноваження, у кожному конкретному випадку на підставі поданих заявниками доказів приймають рішення про їх допустимість чи недопустимість. ЄСПЛ неодноразово вказував, зокрема і в справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13), що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" заява № 52854/99). Не можна розглядати перегляд, як замасковану апеляцію. Відступи від цього принципу виправдані лише тоді, коли вони необхідні за обставин суттєвого та неспростовного характеру. У контексті викладеного суд вважає за необхідне зазначити, що Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Отже, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Громадської організації «Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України» на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки у цій справі правильне застосовування норм процесуального права судами обох інстанцій є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 916/2027/21 за касаційною скаргою Громадської організації «Одеська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Динамо» України» на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 та ухвалу Господарського суду Одеської області від 30.07.2021.

2. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами повернути скаржнику.

3. Копію касаційної скарги залишити у суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Є. В. Краснов Суддя Г. М. Мачульський Суддя В. Ю. Уркевич

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»