LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4824755/18864/20

від 05.10.2021 ·

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2021 року місто Київ єдиний унікальний номер справи: 755/18864/20 номер провадження: 22-ц/824/7784/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач), суддів: Кашперської Т.Ц., Мережко М.В., за участю секретаря - Орел П.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року у складі судді Савлук Т.В., за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком шляхом встановлення порядку участі бабусі у виховані та спілкуванні з онуком, В С Т А Н О В И В : У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, Орган опіки та піклування Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з онуком шляхом встановлення порядку участі бабусі у виховані та спілкуванні з онуком. У лютому 2021 року позивачка ОСОБА_1 подала до суду першої інстанції клопотання, в якому просила: допустити до участі у справі її представника - адвоката Кисіля В.І.; витребувати у третіх осіб: Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації(за місцем реєстрації онука та відповідача), Органу опіки та піклування Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації (за відомим позивачці фактичним місцем проживання онука та відповідача) письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини та батька; зобов`язати відповідача ОСОБА_2 надати Органу опіки та піклування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації(за місцем реєстрації онука та відповідача), Органу опіки та піклування Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації (за відомим позивачці фактичним місцем проживання онука та відповідача) наступні відомості: - про фактичне місце проживання її онука - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - про дошкільний навчальний заклад, який відвідує її онук - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; - про сімейного лікаря, з яким укладено декларацію на її онука - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києв від 12 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. На виконання вимог ст.19 СК України зобов`язано Орган опіки та піклування Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації надати суду письмовий висновок щодо розв`язання спору між ОСОБА_1 (бабуся) та ОСОБА_2 - батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактичне місце проживання дитини разом з батьком: АДРЕСА_1 , щодо визначення способів участі баби у вихованні дитини (онука) (періодичні чи систематичні, побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування, з урахуванням відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини разом з батьком, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. 12 березня 2021 року позивачка ОСОБА_1 через засоби поштового зв`язку подала до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення - ухвали у даній цивільній справі №755/18864/20. Заява мотивована тим, що задовольнивши її клопотання про витребування доказів від 12 лютого 2021 року у повному обсязі, суд першої інстанції в ухвалі від 12 лютого 2021 року не відобразив питання про допуск представника ОСОБА_1 - адвоката Кисіля В.І., а також не зазначив повного переліку дій, що треба виконати згідно задоволеної заяви. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити її заяву про ухвалення додаткового рішення у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що деякі недоліки в ухвалах можна виправити шляхом постановлення додаткової ухвали. Натомість, задовольнивши клопотання ОСОБА_1 від 12 лютого 2021 року у повному обсязі, в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року не відображене питання про допуск її представника адвоката Кисіля В.І. до участі у справі, а також не зазначено повного переліку дій, що треба виконати згідно задоволеного клопотання. Також вказує, що незважаючи на те, що встановлене нею місце проживання відповідача разом з сином на території Дарницького району міста Києва висновок органу опіки та піклування, якого є необхідним для встановлення умов та обставин їх проживання в цьому районі, так само необхідно перевірити умови проживання та утримання дитини з батьком за адресою їх реєстрації, оскільки є суперечливі відомості з цього приводу. Зазначає, що необхідність отримання висновків обох органів опіки та піклування заснований на правовій позиції Верховного Суду. Учасники справи не скористалися своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направили. Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки в межах розгляду даної цивільної справи судом постановлено ухвалу суду про відкриття провадження у цивільній справі та витребування доказів, то відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення в розумінні положень ст.270 ЦПК України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону. Обгрунтовуючи вимоги заяви про ухвалення додаткового рішення, ОСОБА_1 зазначала, що задовольнивши її клопотання про витребування доказів у повному обсязі, суд першої інстанції в ухвалі від 12 лютого 2021 року не відобразив питання про допуск її представника - адвоката Кисіля В.І. до участі у справі, а також не зазначив повного переліку дій, що треба виконати згідно задоволеної заяви. Відповідно до ч.1 ст.258 ЦПК України судовими рішеннями є: ухвали; рішення; постанови; судові накази. Розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду (ч.3 ст.258 ЦПК України). Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Даний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним. Згідно з ч.2 ст.258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал. Установлено, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 12 лютого 2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 про витребування доказів. Рішення суду щодо заявлених позовних вимог ОСОБА_1 судом першої інстанції не ухвалювалось. Тобто, ухвалою суду першої інстанції від 12 лютого 2021 року вирішено процедурне питання, пов`язане з рухом справи в суді першої інстанції, що виключає можливість ухвалення додаткового рішення на підставі п.1 ч.1 ст.270 ЦПК України. З урахуванням наведеного та приймаючи до уваги, що до норм процесуального права не застосовується аналогія, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. Таким чином, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і не свідчить про неправильне встановлення судом обставин, які мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права. Доводи та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Головуючий Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»