Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/6821/21

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2021 р. Справа № 520/6821/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Бегунца А.О., Суддів: Рєзнікової С.С. , Мельнікової Л.В. , за участю секретаря судового засідання Машури Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 , головуючий суддя І інстанції: Тітов О.М., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 20.05.21 року по справі № 520/6821/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області щодо нездійснення розгляду заяви-повідомлення від 31.01.2021 про вчинення керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дублін Паб" правопорушення по суті усіх поставлених у ній питань, а також щодо непроведення за наведеними фактами та обставинами перевірки; - зобов`язати Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області об`єктивно та всебічно, у встановленому Законом України "Про звернення громадян" порядку розглянути заяву-повідомлення від 31.01.2021 про вчинені керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дублін Паб" правопорушення по суті усіх поставлених у ньому питань із призначенням та проведенням за наведеними позивачем у такому зверненні фактами та обставинами перевірки в межах наданих Головному управлінню Держпродспоживслужби в Харківській області повноважень. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області щодо нездійснення розгляду заяви-повідомлення ОСОБА_1 від 31.01.2021. Зобов`язано Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області об`єктивно та всебічно, у встановленому Законом України "Про звернення громадян" порядку, розглянути заяву-повідомлення ОСОБА_1 від 31.01.2021 про вчинені керівництвом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дублін Паб" правопорушення по суті усіх поставлених у ньому питань. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем ГУ Держпродспоживслужбою в Харківській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.09.2021 апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області залишено без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.05.2021 по справі №520/6821/21 залишено без змін. 22.09.2021 від ОСОБА_1 до Другого апеляційного адміністративного суду надійшла заява, в якій заявник просить прийняти додаткове рішення про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 7000,00 грн. Відповідно до запереченнь на заяву про ухвалення додатового рішення, відповідач ГУ Держспоживслужби в Харківській області зазначає, що сума вказана у заяві в якості судових витрат пов`язаних з правничою допомогою, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 7000,00 грн. не є співмірною із виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), оскільки частина виконаних робіт не є роботами чи послугами, наданими протягом розгляду справи у суді. Зазначає, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони. Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України, неприбуття у судове засідання осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, дослідивши письмові докази у справі, дійшла висновку про наявність підстав для ухвалення додаткової постанови з огляду на наступне. Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно частини 1 пункту 1 частини 3статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України). Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт. Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина статті 134 КАС України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України). З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №362/3912/18, від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. У рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" зазначено, що заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року у справах №810/3806/18, №810/2816/18, №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року у справі №810/1502/18. З системного аналізу вищевказаних правових норм можна дійти висновку, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі. На підтвердження понесених витрат у розмірі 7000,00 грн в матеріалах справи міститься договір про надання правової допомоги від 16.12.2020, звіт про виконаня договору № 01/12-16 на стадії апеляційного оскарження рішення суду у справі № 520/6821/21 від 18.08.2021, квитанція №01/12-16/2 про сплату гонорару на виконання умов договору у розмірі 7000,00 грн. готівкою. Дослідивши зміст звіту адвоката Гріньова Р.О. щодо наданих послуг від 18.08.2021 за договором про надання правової допомоги від 16.12.2020, колегією суддів встановлено, що сторони погодили, що 1 година послуг адвоката вартує клієнту 700,00 грн. Позивачем отримано наступні послуги адвоката: ознайомлення та аналіз апеляційної скарги відповідача у справі №520/6821/21 - 4 години, підготовка відзиву на апеляційну скаргу відповідача у справі №520/6821/21 - 6 годин. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, враховуючи зміст та обсяг наданих послуг, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що розмір витрат, понесених на професійну правничу допомогу позивачем, не є належним чином обґрунтованим у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Зазначені окремо у звіті послуги адвоката із ознайомлення та аналізу апеляційної скарги відповідача охоплюються послугою із здійснення підготовки відзиву на апеляційну скаргу. Аналогічний висновок наведений Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові від 08.04.2021 по справі №922/2321/20. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 1000 грн. з відповідача. Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково. Прийняти додаткову постанову, якою стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області (ЄДРПОУ 40324829, 61166, м. Харків, просп. Науки. 40). Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Бегунц А.О. Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Мельнікова Л.В. Повний текст додаткової постанови виготовлений 11.10.2021.