Постанова КГС ВС № 904/1210/18

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2021 року м. Київ Справа № 904/1210/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Зуєва В. А. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я., здійснивши розгляд у порядку письмового провадження касаційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2021 (судді: Верхогляд Т. А. - головуючий, Білецька Л. М., Парусніков Ю. Б.) за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськагаз збут" про стягнення 124 155 033,81 грн, ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог 1.1. 26.03.2018 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - АТ "НАК "Нафтогаз України", Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - ТОВ "Дніпропетровськгаз збут", Відповідач) про стягнення 60 493 442,45 грн - пені, 13 939 822,28 грн - 3% річних та 49 721 769,08 грн - інфляційних втрат, нарахованих за загальний період прострочення з 26.05.2017 по 27.02.2018. 1.2. Позов мотивовано порушенням Відповідачем умов договору купівлі-продажу природного газу від 12.04.2017 №17-204-Н в частині своєчасності оплати отриманого газу.

2. Короткий зміст судових рішень у справі 2.1. Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.07.2019 у справі № 904/1210/18, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 09.12.2019, в задоволенні позову відмовлено. 2.2. Постановою Верховного Суду від 26.06.2020 у справі № 904/1210/18 скасовано постанову суду апеляційної інстанції, а справу направлено до цієї ж інстанції на новий розгляд. 2.3. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 провадження у справі №904/1210/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/9617/20, яка знаходилася в провадженні господарського суду міста Києва. 2.4. Постановою Верховного Суду від 02.03.2021 залишено без змін ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 02.12.2020 у справі №904/1210/18. 2.5. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2021 поновлено провадження у даній справі. 2.6. 21.07.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі. 2.7. Клопотання обґрунтовано тим, що АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019 (далі - Постанова №143). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2021 відкрито провадження у справі №640/3438/21. Відповідач вважає, що існує об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 640/3438/21, оскільки у справі № 904/1210/18 ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" посилається на абз. 4 п. 2 Постанови № 143 як на одну з підстав для відмови в задоволенні позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" та стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. У свою чергу, у справі № 640/3438/21 АТ "НАК "Нафтогаз України" оскаржує вказану постанову саме в частині, на яку посилається ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" в обґрунтування своєї правової позиції. Таким чином, на думку Відповідача, результат розгляду судом справи №640/3438/21 безпосередньо впливатиме на обґрунтованість позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" у справі № 904/1210/18. 2.8. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2021 зупинено провадження у справі № 904/1210/18 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/3438/21, що перебуває на розгляді Окружного адміністративного суду міста Києва. 2.9. Зазначена ухвала обґрунтована тим, що результати розгляду адміністративним судом справи № 640/3438/21 про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019 матимуть істотне значення для розгляду цієї справи, оскільки безпосередньо впливатимуть на обґрунтованість позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України" у справі № 904/1210/18, зокрема щодо підставності проведених Позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат. Таким чином, за висновком апеляційного суду, у справі № 640/3438/21 будуть встановлені обставини, які не можуть бути встановлені у даній справі з огляду на обмеженість юрисдикції господарського суду щодо розгляду питання законності зазначеної постанови.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційних скарг 3.1. У касаційній скарзі Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" просить скасувати оскаржуване судове рішення. 3.2. Зазначена скарга мотивована відсутністю в даному випадку такої обов`язкової складової зупинення провадження як неможливість встановити певні обставини в межах цієї справи, оскільки питання чинності абз. 4 п. 2 Постанова № 143 стосується виключно застосування норми права до спірних правовідносин. Сама по собі формальна пов`язаність справ не може слугувати підставою для зупинення провадження. Суд повинен самостійно оцінити правомірність заперечень Відповідача щодо розповсюдження дії Постанова № 143 на спірні правовідносини в межах даної справи. 3.3. Водночас, скаржник зазначає, що наявні в матеріалах справи докази дозволяють суду оцінити обставини, які є предметом судового розгляду. 3.4. До того ж, будь-який результат розгляду справи № 640/3438/21 не буде мати правових наслідків для даного спору, оскільки спірні правовідносини виникли у 2017 році, а Постанова № 143, положення якої не містять припису про зворотну дії в часі, набрала чинності з 07.03.2019. 3.5. Заявник вважає оскаржувану ухвалу у справі постановленою із порушенням норм процесуального права та без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.07.2020 у справі №910/1667/19, від 17.04.2019 у справі № 924/645/18, від 20.12.2019 у справі №910/13234/18, від 13.09.2019 у справі № 912/872/18, від 21.02.2019 у справі № 910/974/18, від 27.03.2020 у справі №925/1247/19, від 25.03.2020 у справі №908/2287/17, від 29.04.2020 у справі №903/611/19, від 10.02.2020 у справі №922/2462/18, від 24.01.2020 у справі №927/548/19. 3.6. При цьому, на думку заявника, Верховний Суд при перегляді судових рішень у справі № 904/3173/19 вже встановив, що Постанова № 143 не розповсюджує свою дію на правовідносини, що склалися між сторонами, які виникли до набрання чинності вказаної Постанови. 3.7. Крім того, скаржник зазначає, що зупинення провадження у справ призведе порушення законних прав Позивача, затягування строків розгляду, перебування в стані невизначеності учасників процесу. 3.8. У відзиві на касаційну скаргу Відповідач просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін. 4.

Позиція Верховного Суду 4.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування апеляційним судом норм процесуального права, Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 4.2. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі. 4.3. За змістом пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. 4.4. У разі застосування наведеної правової норми за вимогами статті 234 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановленні ухвали. 4.5. Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин. 4.6. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. 4.7. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи. 4.8. Зупиняючи провадження, суд апеляційної інстанції зазначив, що у цій справі предметом спору є вимоги АТ "НАК "Нафтогаз України" про стягнення з ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" пені, 3% річних та інфляційних втрат в сумі 124155033,81 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором купівлі-продажу природного газу від 12.04.2017 № 17-204-Н за період квітень 2017 року - вересень 2017 року. 4.9. За умовами вказаного договору продавець (АТ "НАК "Нафтогаз України") зобов`язувався передати у власність покупця (ТОВ "Дніпропетровська збут"), а покупець зобов`язувався прийняти та оплатити газ на умовах договору (п. 1.1.). Газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для подальшої реалізації побутовим споживачам (п. 1.2.). 4.10. У той же час, апеляційним судом було встановлено, що обсяги газу, реалізованого побутовим споживачам, визначались Операторами ГРМ (АТ "Дніпропетровськгаз", АТ "Дніпрогаз", АТ "Криворіжгаз") і включали об`єми газу як за показниками лічильників, так і за нормами споживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 №

619. Відповідно, обсяги газу, закупленого Відповідачем за договором купівлі-продажу газу від 12.04.2017 №17-204-Н, також включали об`єми, визначені за показниками лічильників та за нормами споживання, затвердженими зазначеною постановою Кабінету Міністрів України. 4.11. За таких обставин, як обґрунтовано зазначив суд апеляційної інстанції, сума пені, 3% річних та інфляційних втрат, які було нараховано Позивачем та заявлено до стягнення у цій справі, включає також розрахунки за нормами споживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619. 4.12. Водночас, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття абз. 4 п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019, і ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.02.2021 відкрито провадження у справі № 640/3438/21. 4.13. При цьому господарським судом апеляційної інстанції враховано, що положення Постанови № 143 поширюють свою дію не лише на питання нарахування самої заборгованості за природний газ, а і на питання нарахування штрафних санкцій, 3 відсотків річних та інфляційних втрат. Так, абзацом 4 п. 2 зазначеної Постанови установлено, що не нараховуються постачальникам природного газу для потреб побутових споживачів заборгованість за природний газ в межах норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.1996 № 619 (ЗП України, 1996 рік, № 13, ст. 360), в редакції, що діяла до 01 жовтня 2014 року, а також штрафні санкції, 3 відсотки річних та інфляційні втрати, нараховані на таку заборгованість. 4.14. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду про те, що у справі № 640/3438/21 будуть встановлені обставини, які не можуть бути встановлені у даній справі з огляду на обмеженість юрисдикції господарського суду, а відтак результати розгляду адміністративним судом вказаної справи (предметом розгляду в якій є вимоги щодо визнання протиправним та нечинним з моменту прийняття абз. 4 п. 2 Постанови № 143) матимуть істотне значення для розгляду справи № 904/1210/18, оскільки безпосередньо впливатимуть на обґрунтованість позовних вимог АТ "НАК "Нафтогаз України", зокрема щодо підставності проведених Позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних втрат. 4.15. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у цій справі відповідно до норм пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України. Побідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №904/6636/17 та від 03.11.2020 у справі №908/2356/19 за схожих обставин. 4.16. Доводи скаржника про порушення розумних строків розгляду справи внаслідок прийняття оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду розцінюються Верховним Судом критично з огляду на викладене вище. 4.17. Що стосується доводів скаржника про наявність у матеріалах справи №904/1210/18 доказів, які дозволяють встановити та оцінити обставини, що є предметом судового розгляду у цій справі, то, за змістом імперативних приписів частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції не вправі розглядати й вирішувати питання, пов`язані з доказами і доказуванням у справі, а також з встановленням та оцінкою обставин. 4.18. Крім того, з висновків Верховного Суду у справах № 910/1667/19, №924/645/18, № 910/13234/18, № 912/872/18, № 910/974/18, № 925/1247/19, №908/2287/17, № 903/611/19, № 922/2462/18, № 927/548/19, на які посилається скаржник щодо застосування положень статті 227 Господарського процесуального кодексу України, не можна виокремити умови її застосування окремо від специфічних обставин у зазначених справах. При цьому Верховний Суд у цих справах не надавав висновків, які б певним чином додатково обмежували умови здійснення розсуду суду у питаннях зупинення провадження так, щоб тільки один варіант реалізації розсуду суду можна було б вважати правильним. 4.19. Посилання скаржника на те, що Верховний Суд при перегляді судових рішень у справі № 904/3173/19 вже досліджував питання поширення дії Постанови № 143 на правовідносини, які виникли до набрання нею чинності, також є необґрунтованим, оскільки вказане питання досліджувалося Верховним Судом з огляду на конкретні обставини зазначеної справи, предметом первісного позову в якій була вимога про визнання недійсним правочину, оформленого заявою відповідача про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а зустрічного - вимога про визнання протиправними дій з повернення коригуючих актів за відповідними договорами. При цьому судовими рішеннями у справі № 904/3173/19 не встановлювалося обставин, які мають преюдиційне значення для цієї справи, у вказаних рішеннях лише міститься правова оцінка судів щодо застосування відповідних правових норм.

5. Висновки Верховного Суду 5.1. Відповідно до частини третьої статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції. 5.2. За змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. 5.3. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. 5.4. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 5.5. Статтею 309 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. 5.6. З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, оскільки ухвала суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

6. Розподіл судових витрат 6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України). Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 26.07.2021 у справі № 904/1210/18 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий В. А. Зуєв Судді Т. Б. Дроботова Ю. Я. Чумак