Постанова Вінницький апеляційний суд № 132/2312/21

Справа № 132/2312/21 Провадження № 33/801/760/2021 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сєлін Є. В. Доповідач: Шемета Т. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 жовтня 2021 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , - встановив: Постановою Калинівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір у розмірі 454 грн 00 коп. на користь держави. В Постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 01.07.2021р. о 10 год. 40 хв. рухаючись по вулиці В. Нестерчука в місті Калинівка Хмільницького (бувшого Калинівського) району Вінницької області, керував автомобілем марки «RENAULT» моделі «MEGANE», номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з ротової порожнини, тремтіння рук, почервоніння шкіри обличчя), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння в передбаченому законом порядку за допомогою приладу алкотестр «Драгер», а також в медичному закладі відмовився, що підтверджується висновком лікаря КП «Калинівська ЦРЛ» КМР ОСОБА_3 від 01.07.2021р., чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись із такою постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2021 року, і закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що він не керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено без свідків, стверджує, що огляд на місці зупинки транспортного засобу не проводився. В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 подану апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній підстав. Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний: - виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; - не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом. За відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп`яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені статтею 266 КУпАП, пунктом 6, 7 Розділу 1, Розділами П та Ш Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735 (надалі Інструкція). Згідно з п. п. 8, 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Тобто в будь-кому випадку протокол про адміністративне правопорушення в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння повинен складатися або в присутності двох свідків або фіксуватися на технічні засоби відеозапису. Як вбачається з матеріалів справи, в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 084947 від 01 липня 2021 року не зазначено свідків та не долучено до нього диск з відеоматеріалами (а.с.1). Водночас суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний диск з відеоматеріалами, який був долучений після витребування судом першої інстанції, (а. с. 28), однак на ньому відображена подія, яка сталася 01 червня 2021 року, а протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який наразі розглядається, складений 01 липня 2021 року. Тобто даний відеозапис не стосується матеріалів справи і не може бути належним доказом, у зв`язку з чим суд до уваги його не приймає. Відтак не зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння не зафіксований з використанням спеціальних технічних засобів відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та не дав цьому факту оцінки. Отже апеляційний суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення факту відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду, тобто в справі відсутні докази події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Слід зауважити, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що адміністративні правопорушення за своєю суттю, за характером та метою стягнень які підялагють до застосування, є кримінальними для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» (Ozturk v. Germany), від 21 лютого 1984 року, пп. 52-54, Series A № 73; «Лауко проти Словаччини» (Lauko v. Slovakia), 2 вересня 1998 року, пп. 56-59, Reports of Judgments and Decisions 1998-VI; та ухвалу щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» (Rybka v. Ukraine), заява № 10544/03, від 17 листопада 2009 року, Лучанінова проти України, заява № 16347/02, від 09 червня 2011 року). У статті 69 Конституції України закріплено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відтак, приходжу до висновку, що оскільки вина ОСОБА_1 не підтверджена належними та допустимими доказами, подана апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати із закриттям провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - по с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Калинівського районного суду Вінницької області від 08 вересня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - скасувати, провадження у справі закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду Т. М. Шемета