Постанова 4857 № 460/862/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2021 рокуЛьвівСправа № 460/862/21 пров. № А/857/14666/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії : головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. за участі секретаря судового засідання: Вовка А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М", на додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року (суддя Дудар О.М., час ухвалення не вказаний, місце ухвалення м.Рівне, дата складання повного тексту 02.07.2021), в адміністративній справі №460/862/21 за позовом Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М.", про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, встановив: У лютому 2021 року позивач Клеванська селищна рада Рівненського району Рівненської області звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області (відповідач-1), Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації (відповідач-2), в якому просив: 1) визнати бездіяльність відповідача-1 протиправною, незаконною, неправомірною, що допускає порушення прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля; 2) визнати бездіяльність відповідача-2 протиправною, незаконною, неправомірною, що допускає порушення прав громадян на безпечне для життя і здоров`я довкілля; 3) зобов`язати відповідача-1 у порядку, визначеному законодавством, анулювати рішення від 10.08.2018 №04-02-26/3715 щодо можливості видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами ТОВ "Колор С.І.М."; 4) зобов`язати відповідача-2 у порядку, визначеному законодавством, анулювати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами від 29.08.2018 №5624655400-24, виданий ТОВ "Колор С.І.М". Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року провадження в адміністративній справі №460/862/21 - закрито. 18.06.2021 від третьої особи ТОВ "Колор С.І.М." надійшла заява про стягнення із позивача витрат на правничу допомогу у сумі 30000 грн.. 02.07.2021 від позивача Клеванської селищної ради надійшло клопотання про зменшення судових витрат на професійну правничу допомогу. За наслідками розгляду заяви ТОВ "Колор С.І.М" про стягнення витрат на правничу допомогу Рівненським окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення від 02 липня 2021 року, яким у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М." про стягнення витрат на правничу допомогу - відмовлено. З додатковим рішенням від 02.07.2021 року не погодилося ТОВ "Колор С.І.М." та оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене додаткове рішення суду є незаконним, прийнятим з порушенням процесуальних вимог закону, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, взагалі не надав належної оцінки доказам на підтвердження витрат, понесених третьою особою по оплаті професійної правничої допомоги. Вважає апелянт, що відсутність доказів оплати наданої правової допомоги в жодному разі не може вважатися підставою для відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат по оплаті професійної правничої допомоги. Заявляє скаржник, що на підтвердження понесення третьою особою витрат на професійну правничу допомогу при розгляді судом справи №460/862/21 нею було подано до суду підтверджуючі документи понесених витрат на правничу допомогу третьою особою у заявленому розмірі, а отже є доведеними і співмірними, пропорційними та обґрунтованими. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене додаткове рішення суду від 02.07.2021 року та ухвалити нове рішення, яким стягнути з позивача на користь ТОВ "Колор С.І.М." понесені витрати по оплаті професійної правничої допомоги, пов`язаної з розглядом справи. Відповідач-2 подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить задоволити апеляційну скаргу ТОВ "Колор С.І.М.", додаткове судове рішення скасувати. Позивач також подав відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Колор С.І.М.", у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги повністю. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, з урахуванням наступного. Згідно з ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Так, згідно з ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до п.1 ч.3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч.1 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України). Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно із ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. (ч.ч.3,4 ст.139 КАС України). Відповідно до ч.5 ст.139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, врегульовано частиною 11 статті 139 КАС України, згідно якої судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги. Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що розподіл судових витрат може бути проведений лише після завершення розгляду справи. Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2021 року ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 року про закриття провадження в адміністративній справі №460/862/21 за позовом Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії скасовано, та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Отже, розгляд у вказаній справі не завершено, що вказує на відсутність підстав для вирішення питання про відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Колор С.І.М.". З урахуванням встановленого, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування додаткового рішення у справі, що частково підтверджує вимоги апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛОР С.І.М" задоволити частково. Додаткове рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року в адміністративній справі №460/862/21 за позовом Клеванської селищної ради Рівненського району Рівненської області до Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії скасувати. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови суду складено 08.10.2021 року