Постанова 4855 № 320/4783/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4783/20 Суддя (судді) першої інстанції: Басай О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Федотова І.В., суддів: Єгорової Н.М. та Сорочка Є.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №32 "Перлинка" Білоцерківської міської ради Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №32 "Перлинка" Білоцерківської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області про зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до суду з даним позовом, в якому просило застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №32 «Перлинка» Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Митрофанова, буд. 10, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті №07 від 09.01.2020. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2021 року адміністративний позов задоволено. У подальшому, до суду першої інстанції надійшла заява Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №32 "Перлинка" Білоцерківської міської ради Київської області про відстрочення виконання рішення суду від 22.10.2020 у справі №320/4783/20. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення відмовлено. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість спірної ухвали, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити заяву про відстрочення виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі №320/4783/20. В обґрунтування апеляційної скарги вказує про те, що суд першої інстанції не врахував, що апелянт є закладом дошкільної освіти, зупинення експлуатації якого призведе до обмеження прав дітей на отримання дошкільної освіти, що зокрема, є об`єктивною обставиною, яка ускладнює виконання судового рішення. Сторони у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до частини першої статті цього Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Частиною першою статті 378 КАС передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Разом з тим, згідно з частинами третьою та четвертою статті 378 КАС підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому, за правилами частини п`ятої цієї статті відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Таким чином, відстрочення, розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань. Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи. У свою чергу, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником. Як вбачається з матеріалів справи, згідно з рішенням від 22.10.2020, суд задовольнив адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області та застосував заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №32 "Перлинка" Білоцерківської міської ради Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Митрофанова, буд. 10, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в актах від 09.01.2020 №07 та від 12.08.2020 №283. Тобто, виконання рішення у даній справі полягає саме у зупиненні роботи об`єкта, а не усуненні певних порушень. Мотивуючи свою заяву про відстрочення виконання рішення у даній справі, ДНЗ "Перлинка" посилається на те, що відсутність фінансування унеможливлює оперативне усунення виявлених перевіркою порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту. Також, заявник наводить перелік вчинених дій, спрямованих на усунення порушень. Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на дату прийняття спірної ухвали не всі порушення вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки та у сфері цивільного захисту ДНЗ "Перлинка" усунено, що підтверджується, зокрема, актом перевірки від 28.12.2020 №440. Колегією суддів враховано те, що відповідачем частково усунуто виявлені позивачем порушення, проте станом на час розгляду апеляційної скарги, відповідачем не надано суду доказів повного усунення виявлених порушень правил пожежної безпеки. Таким чином, виявлені позивачем порушення в повній мірі залишаються не усунутими. Колегія суддів звертає увагу, що при винесенні рішення у даній справі судами було встановлено, що виявлені позивачем порушення є істотними та несуть ризик займання, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, такі порушення обумовлені виключно відсутністю у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі та швидкого реагування у разі її виникнення, тим більш, з урахуванням того, що у закладі перебувають малолітні діти. Відтак, на переконання колегії суддів, характер суспільної небезпечності встановлених під час перевірки відповідача порушень, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними. Верховний Суд у постанові від 26 лютого 2020 року у справі №826/7073/18 дійшов висновку про те, що правовою підставою для застосування адміністративним судом заходів реагування є одночасна наявність таких умов: 1) факт порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей; 2) звернення компетентного органу, який здійснює державний нагляд у сфері пожежної і техногенної безпеки, із відповідним адміністративним позовом до суду; 3) наявність обов`язку у підконтрольного суб`єкта, зупинення експлуатації приміщень (об`єктів) якого вимагає відповідний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій, забезпечувати дотримання вимог пожежної безпеки у відповідному приміщенні. Колегія суддів враховує, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача. Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів. Кожне з виявлених позивачем порушень створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а сукупність цих порушень вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування. Колегія суддів наголошує, що функціонування потенційно небезпечного об`єкта, не може бути виправданим необхідністю забезпечення права громадян на освіту. Доводи апелянта, які стосуються неможливості усунення порушень, не свідчать про неможливість виконання рішення суду у даній справі щодо зупинення експлуатації об`єкта до усунення таких порушень. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду у даній справі. Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми процесуального права, а тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дошкільного навчального закладу (ясла-садок) комбінованого типу №32 "Перлинка" Білоцерківської міської ради Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя: І.В. Федотов Судді: Н.М. Єгорова Є.О. Сорочко