Постанова 4855 № 640/25606/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25606/19 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 08.07.2021) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Генеральної прокуратури України, в якій просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України №1689ц від 21.11.2019 про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру"; - поновити ОСОБА_1 на роботі в Генеральній прокуратурі України на посаді прокурора відділу або на рівнозначній посаді; - стягнути з Генеральної прокуратури України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.11.2019. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. ОСОБА_1 16.04.2021року до Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме: - залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог першу кадрову комісію й відповідно визнати протиправним; - скасувати рішення першої кадрової комісії №161 від 29.10.2019 протокол № 5 та додаток 2 про неуспішне проходження ОСОБА_1 - прокурором відділу забезпечення підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України, атестації. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог в адміністративній справі за його позовом до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишено без розгляду. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, та не надано належної оцінки доводам позивача щодо існування поважних причин пропуску строку на звернення до суду щодо оскарження рішень першої кадрової комісії. Апелянт зазначає, що з текстом вказаного рішення першої кадрової комісії він знайомився лише 20.05.2021 року Крім того, апелянтом зазначено, що при винесенні спірної ухвали судом першої інстанції не враховано введення на території України, з березня 2020 року карантинних обмежень, що окрім іншого зупинили перебіг усіх процесуальних строків, у тому числі строків на звернення до суду. До Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого відповідачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 28.09.2021 року. Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, з належними документами, що посвідчують право представників представляти їх інтереси, в судове засідання не з`явилися. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції постановлено про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 скористався своїм правом та відповідно до вимог Закону №113-ІХ подав заяву встановленої форми про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію. Отже, ОСОБА_1 був обізнаний щодо умов та процедур проведення атестації, визначеними у Порядку №221, у тому числі з можливими наслідками набрання меншої кількості балів, ніж прохідний бал на відповідному її етапі, а також добровільно надав персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону №1697. Така згода є усвідомленням, що у разі якщо за результатами складення іспитів він набере меншу кількість балів, ніж прохідний бал, то припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. За результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, позивач набрав 55 балів, що є менше прохідного балу (70) для успішного складання цього іспиту. Ці результати відображені у відповідній відомості, у якій позивач поставив власний підпис, чим підтвердив їх достовірність. Протоколом засідання першої кадрової комісії №1 від 18.10.2019 сформований графік складання іспитів прокурорами Генеральної прокуратури України (перше питання порядку денного) та затверджені форми актів про істотне порушення прокурором порядку проведення атестації та про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурорів причин, а також форму відомості про результати тестування з використання комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (трете питання порядку денного). З відомостей про результати тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, вбачається, що під номером 41 наявні відомості щодо ОСОБА_1 : номер посвідчення - НОМЕР_1 , логін - НОМЕР_2 , власноруч поставлений підпис ОСОБА_1 , результат тестування - 55 балів, підпис позивача та підпис особи, що фіксувала результати тестування, у графі "примітки" будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту не зазначені. Відомості підписані головою та секретарем першої кадрової комісії. З протоколу засідання першої кадрової комісії 5 від 29.10.2019 (четверте питання порядку денного) судом встановлено, що комісією сформовано список осіб, які не пройшли іспит у формі анонімного тестування з використання комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, набравши меншу кількість балів, ніж прохідний бал (додаток 2 до цього протоколу). Під №161 зазначений позивач. Одноголосно першою кадровою комісією ухвалено рішення про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації. У протоколі засідання першої кадрової комісії №7 від 04.11.2019 зафіксовано (перше питання порядку денного), що комісією розглянуто заяву ОСОБА_1 з питання оскарження результатів іспиту. Комісією зазначено, що позивач завершив тестування, під час його проходження до робочої групи та членів кадрової комісії не звертався, відповідні акти не складались. Надання роздруківок та можливості проходження повторного тестування Порядком № 221 не передбачено. Прийнято одноголосно. Пунктом 17 розділу II Закону №113-ІХ, п. п. 7, 8 розділу І Порядку №221 визначено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Відповідно до п. 5 розділу П Порядку №221, прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Відтак, позивач міг та повинен був знати як про винесення спірного рішення кадрової комісії так і про його зміст. Більш того, в оскаржуваному позивачем наказі про звільнення з посади від 21.11.2019 №1689ц вказана підстава звільнення: "рішення кадрової комісії №1", що додатково свідчить про обізнаність позивача про наявність рішення комісії та його наслідки. З огляду на викладені обставини судом першої інстанції зроблено висновки, що позивач будучи обізнаним про прийняття першою кадровою комісією спірного рішення звернувся до суду з позовом із пропуском строку на звернення до суду. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, виходячи з наступного. Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду. Так, відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. При цьому суд наголошує, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише поважні причини - обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Надаючи оцінку наведеним позивачем підставам суд зазначає, що погоджується із встановленою обставиною неотримання ОСОБА_1 рішення першої кадрової комісії про неуспішне проходження ним атестації. Разом з тим, виходить з того, що позивач був обізнаний з наявністю самого рішення, та власне тим, що рішення і стало підставою його звільнення з органів прокуратури. Більше того, позивач, як фаховий правник мав би розуміти положення п. 13 розділу ІІ Закону №113-IX, відповідно до якого непроходження відповідного етапу атестації є підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про її неуспішне проходження прокурором, п. 17 розділу II Закону № 113-ІХ, пп. 7, 8 розділу І Порядку № 221 якими визначено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації та п. 5 розділу П Порядку № 221, згідно з яким прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Тобто, розуміючи результати пройденого тестування та можливість прийняття комісією лише одного з двох рішень, та власне будучи звільненим з органів прокуратури на підставі рішення комісії, на думку суду, позивач на підставі наведених правових норм повинен був дізнатися про порушення своїх прав ще у 2019 році. Неотримання рішення першої кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації не стало і перешкодою звернення ОСОБА_1 до суду з вимогою про оскарження наказу Генеральної прокуратури України №1689ц від 21.11.2019 про його звільнення з посади прокурора відділу забезпечення підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Тобто, позивач не був позбавлений права на судовий захист. Не надав пояснень щодо наявності будь яких перешкод подати заяву в порядку статті 47 КАС України чи клопотання про витребування доказів після звернення до суду чи отримання відзиву відповідача. Крім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, позивачем не надано доказів вжиття будь-яких заходів з метою отримання копії рішення першої кадрової комісії. Щодо доводів апелянта з приводу карантинних обмежень, як причини пропуску строку на звернення до суду, то як вірно зазначено судом першої інстанції, перебіг процесуальних строків продовжувався на період дії таких карантинних обмежень. Проте, 18.06.2020 Верховною Радою України прийнято Закон України №731-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", пунктом 2 якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-IX від 18.06.2020, останній набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування. 16.07.2020 вказаний Закон опубліковано у газетах "Голос України" за №№119-120 та в "Урядовий кур`єр" за №135, з огляду на що 17.07.2020 Закон України від 18.06.2020 №731-IX набрав чинності. Відтак, процесуальні строки, продовжені Законом України від 30.03.2020 №540-IX, закінчилися 06.08.2020, тобто після спливу 20-ти днів після набрання чинності Закону України від 18.06.2020 №731-IX. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо скасування рішення першої кадрової комісії про неуспішне проходження ОСОБА_1 - прокурором відділу забезпечення підтримання публічного обвинувачення управління підтримання публічного обвинувачення в суді Генеральної прокуратури України, атестації. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу залишити без задоволення. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст постанови складено 06.10.2021)