Постанова 4855 № 640/22492/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/22492/20 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 вересня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Собківа Я.М., суддів: Глущенко Я.Б., Черпіцької Л.Т., за участю секретаря: Борисовської Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Цехаве Корм ЛТД" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цехаве Карм ЛТД" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.07.2020 року: - № 2552615572 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1603134,00 грн, у тому числі: 1282507,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 320627,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями; - № 2562615572 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на 706009,00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погодившись із вказаним рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповністю з`ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що у період з 20.05.2020 року по 10.06.2020 року посадовою особою Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" з питань законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн, за січень, лютий, березень, червень 2019 року, за результатами якої складено акт від 17.06.2020 № 87/26-15-05-07-07-10/32708265. Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого: завищено від`ємне значення з податку на додану вартість на загальну суму 706009,00 грн, в тому числі: за березень 2019 року на суму 136831,00 грн, за червень 2019 року на суму 569178,00 грн; занижено податок на додану вартість на загальну суму 1282507,00 грн, в тому числі: за лютий 2019 року на суму 1165852,00 грн, за березень 2019 року на суму 116655,00 грн. Не погодившись з висновками акта перевірки, 02.07.2020 року позивачем скеровано на адресу відповідача письмові заперечення № 74/20. За результатами розгляду заперечень Головне управління ДПС у м. Києві листом від 13.07.2020 № 100442/10/26-15-05-07-02-15 повідомило ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" про те, що висновки акта перевірки від 17.06.2020 № 87/26-15-05-07-07-10/32708265 залишаються без змін. На підставі виявлених порушень, 14.07.2020 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення: - № 2552615572 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 1603134,00 грн, у тому числі: 1282507,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 320627,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями. - № 2562615572 про зменшення розміру від`ємного значення з податку на додану вартість на 706009,00 грн. Не погодившись з рішеннями контролюючого органу, позивач розпочав їх процедуру адміністративного оскарження, проте рішенням Державної податкової служби України від 09.09.2020 року № 27448/6/99-00-06-02-01-06 податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.07.2020 № 2552615572 та № 2562615572 залишено без змін, а скаргу ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" - без задоволення. Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України. Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. При цьому, згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Пунктом 198.6 статті 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата складання податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; індивідуальний податковий номер. З аналізу наведених правових норм вбачається, що для формування податкового кредиту у платника податку - покупця товарів/послуг має бути наявна: належним чином оформлена податкова накладна, фактична сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень став висновок контролюючого органу про завищення ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" податкового кредиту у перевіреному періоді за результатами господарських операцій з ТОВ "Колодій і Партнери" та ТОВ "Тріго Трейд". Перевіряючи дотримання позивачем вимог ПК України під час формування податкового кредиту у перевіреному періоді, колегія суддів зазначає наступне. 17.09.2018 року між ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" (Покупець) та ТОВ "Колодій і партнери" (Постачальник) укладено договір поставки № АО170918, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом даного договору є зернові, що надалі іменується "товар" і зазначається на кожну окрему партію товару у рахунках-фактурах та/або Специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору. Розділом 2 вказаного договору поставки установлено, що одиниця виміру, кількість, асортимент товару вказуються у рахунках-фактурах та/або специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору, а також у накладних документах на кожну окрему партію товару. Товар, що поставляється за даним договором, повинен відповідати державним стандартам України та технічним умовам і підтверджуватись сертифікатом якості або іншими документами, які є необхідними для товару даного виду згідно з вимогами чинного законодавства України. На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи: видаткові накладні; рахунки на оплату; товарно-транспортні накладні; виписки по рахунку; податкові накладні з доказами реєстрації останніх у Єдиному реєстрі податкових накладних; картку по рахунку 631. 22.09.2017 року між ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" (Покупець) та ТОВ "Тріго Трейд" (Постачальник) укладено договір поставки № АО220917, за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату. Предметом даного договору є макуха соєва, що надалі іменується "товар" і зазначається на кожну окрему партію товару у рахунках-фактурах та/або Специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору. Розділом 2 вказаного договору поставки установлено, що одиниця виміру, кількість, асортимент товару вказуються у рахунках-фактурах та/або специфікаціях, що є невід`ємною частиною даного договору, а також у накладних документах на кожну окрему партію товару. Товар, що поставляється за даним договором, повинен відповідати державним стандартам України та технічним умовам і підтверджуватись сертифікатом якості або іншими документами, які є необхідними для товару даного виду згідно з вимогами чинного законодавства України. На підтвердження фактичного виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи: специфікації; видаткові накладні; рахунки на оплату; товарно-транспортні накладні; виписки по рахунку; податкові накладні з доказами реєстрації останніх у Єдиному реєстрі податкових накладних; картку по рахунку

631. За визначенням статті 1 Закону України від 16.07.1999 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон N 996-XIV): господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію; фінансова звітність - звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Згідно з положеннями статті 3 Закону N 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до частини першої статті 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Згідно з частиною другою вказаної статті Закону N 996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за N 168/704 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Положення N 88). Пунктом 2.4 Положення № 88 встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Відповідно до пункту 2.16 Положення № 88 у разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання. Аналізуючи вище наведені норми законодавства та надаючи оцінку первинним документам, які підтверджують придбання ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" товару у ТОВ "Тріго Трейд" та ТОВ "Колодій і Партнери", колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що видаткові накладні та податкові накладні оформлені відповідно до вимог Закону N 996-XIV та Положення N 88, є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов`язкові реквізити. Вказані накладні містять найменування Покупця та Постачальника, обсяг реалізованого товару/послуг, підписи сторін та відбитки печаток сторін, та дають змогу визначити, скільки товару/послуг реалізовано, за якою ціною, між якими контрагентами. Докази того, що дані документи не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано. Крім того, всі податкові накладні, виписані ТОВ "Тріго Трейд" та ТОВ "Колодій і Партнери" на адресу ТОВ "Цехаве Корм ЛТД", оформлені контрагентами позивача з дотриманням вимог пункту 201.1 статті 201 ПК України та зареєстровані у встановленому законодавством порядку. Контролюючий орган у акті перевірки констатує факт ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості. При цьому, останнім не надано правової оцінки обставинам щодо запровадженої на ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" системи перевірки якості сировини та готової продукції. Відповідачем проігноровано протоколи випробувань сировини, що була поставлена ТОВ "Тріго Трейд" та ТОВ "Колодій і Партнери". Зокрема, згідно наказів ТОВ "Цехаве Корм ЛТД" у штатному розписі наявна лабораторія та посади лаборанта. Також поза увагою відповідача залишились сертифікати якості соєвого жмиху, що був поставлений ТОВ "Тріго Трейд". При цьому, позивач стверджує, що останнім було надано вказані сертифікати та протоколи випробувань до перевірки. Також вказані сертифікати було додано позивачем до додаткових пояснень до заперечень на акт перевірки та до скарги до Державної податкової служби України. Відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що вказують на порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України. Таким чином, надання платником податків документів є необхідною умовою підтвердження правомірності задекларованих платником показників податкового обліку, а також дотримання строків зарахування валютної виручки. Обов`язок платника податків зберігати документи й надавати їх під час перевірки контролюючому органу кореспондує з функцією контролюючого органу щодо здійснення перевірки на підставі документів. Разом з тим, відповідачем не надано ні до суду першої, ні апеляційної інстанції жодного доказу, що останнім витребовувались документи, про відсутність яких зазначено в акті перевірки. Крім того, поза увагою відповідача зашились обставини, що сертифікат якості не є документом, який є безумовною підставою для формування податкового кредиту перевіреного періоду. Щодо посилань контролюючого органу на те, що ТОВ "Тріго Трейд" фігурує у кримінальних провадженнях, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, наведеною нормою встановлено межі обов`язковості вироку для адміністративного суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою. Відповідно, висновок контролюючого органу про неприйнятність документів повинен ґрунтуватись з урахуванням об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. Так, об`єктивний критерій полягає у встановленні в межах кримінального провадження обставин того, що підприємство реальною діяльністю не займалось, здійснювало безтоварні операції, зокрема з надання послуг, а суб`єктивний в тому, що всі первинні документи підписані особою, яка визнала підписання цих документів в межах здійснення не господарської діяльності, а вчинення злочину. Обставини щодо того, що ТОВ "Тріго Трейд" фігурує у декількох кримінальних провадженнях, не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання контрагентом позивача своїх договірних зобов`язань саме по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб`єктами господарської діяльності. Висновок суду з даного питання узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 05.06.2018 у справі № 809/1139/17 та від 26.06.2018 у справі № 808/2360/17. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивачем використано у межах власної господарської діяльності поставлений контрагентами товар, що підтверджується актами витрати сировини та матеріалів, лімітно-забірними картками, картками по рахунку

201. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем використано у межах власної господарської діяльності придбаний товар, висновки акта перевірки є необґрунтованими, позаяк останні не можуть спростовувати факт реального виконання господарських операцій за договорами, укладеними між позивачем та ТОВ "Тріго Трейд" і ТОВ "Колодій і Партнери", позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання правочинів, а надання контролюючому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством, є підставою для формування податкового кредиту у перевіреному періоді. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14.07.2020 № 2552615572 та № 2562615572 не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а також суперечать встановленим у справі обставинам, є протиправними та підлягають скасуванню, що є правовою підставою для задоволення позовних вимог. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 березня 2021 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Собків Я.М. Суддя Глущенко Я.Б. Суддя Черпіцька Л.Т. Повний текст постанови виготовлено - 04 жовтня 2021 року.