Постанова Дніпровський апеляційний суд № 175/4920/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1560/21 Справа № 175/4920/19 Суддя у 1-й інстанції - Бровченко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2021 року м. Дніпро Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Шостакова Сергія Миколайовича на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у справі про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за участю: представника потерпілого Журікової І.В. ВСТАНОВИВ: Зміст оскарженого судового рішення. Постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Згідно з постановою суду першої інстанції, 10.08.2019 року о 22.40 годині на 81 км + 596 м автодороги «Харків-Красноград-Перещепине» водій ОСОБА_1 , керуючи сідловим тягачем «DAF XF95.430» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом «KOGEL» реєстраційний номер НОМЕР_2 , у порушення вимог п.п.2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України не вибрав безпечну швидкість руху і при виникненні небезпеки для руху при вибуху колеса, яку об`єктивно був спроможній виявити, не вжив нагальних заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки транспортного засобу, в результаті чого здійснив перекидання зазначених транспортних засобів, які отримали значні механічні пошкодження, тобто скоїв правопорушення, передбачене ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала. В апеляційній скарзі захисник просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху України, зокрема у протоколі не зазначені яким саме транспортним засобом керував ОСОБА_1 , а суд самостійно не вправі змінювати фабулу протоколу. Також з висновків судових експертиз, які різняться між собою, неможливо встановити винуватість ОСОБА_1 у порушенні певних вимог ПДР. Вважає, що за наявних у матеріалах провадження доказах неможливо зробити ґрунтовного висновку про наявність у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вини у ДТП, оскільки те, що ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги Правил дорожнього руху та саме його дії знаходяться у причинному зв`язку з настанням ДТП належним чином не підтверджено, а тому порушення ним вимог Правил дорожнього руху ґрунтується на припущеннях у зв`язку з чим провадження по справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Позиції учасників апеляційного розгляду. В судовому засіданні представник потерпілого адвокат Журікова І.В. заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника і просила її залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції вважала законної та обґрунтованою і просила залишити її без змін. Вважала за можливе розглядати справу без участі захисника та ОСОБА_1 , посилаючись на те, що ця справ розглядається судами більше двох років. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час і дату судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив та заяв про відкладення судового засідання не надав. Захисник Шостаков С.М. про час і дату судового засідання повідомлений належним чином, в телефонному режимі був попереджений, що час розгляду затримується на одну годину, при цьому останній просив розглянути справу без його участі. Справа була розглянута о 11 годині 00 хвилин. Проте в день засідання о 12 годині 20 хвилин, тобто після розгляду справи апеляційним судом, надіслав заяву в якій просив відкласти судовий розгляд, начебто у зв`язку із зайнятістю в іншій справі, яка призначена на 13 годину 00 хвилин, проте будь-яких документів, які б підтверджували ці обставини до заяви не долучив. Відповідно до ч. ч. 4 - 6 ст. 294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду. Апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дана справи підлягає розгляду за такої явки учасників. Мотиви апеляційного суду. Відповідно до змісту ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 зазначених вимог закону дотримався в повному обсязі. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, яка підтверджується наступними доказами. Протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 247576 від 11.08.2019 року і схемою з фото-таблицею від 11.08.2019 року, із яких слідує, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди сідловий тягач «DAF XF95.430» реєстраційний номер НОМЕР_1 отримав пошкодження у вигляді розбиття переднього та бокових стекол, деформації передньої частини кабіни; напівпричіп «KOGEL» реєстраційний номер НОМЕР_2 у вигляді деформації всієї правої частини. Висновком експертів № 5538/5539-20 від 06.05.2021 року, згідно якого в даній дорожній обстановці для забезпечення належного рівня безпеки водій ОСОБА_1 повинен був під час руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу і не відволікатися від керування транспортним засобом, а також формувати швидкісний режим руху в межах безпечної швидкості з урахуванням дорожньої обстановки з тим, щоб мати змогу постійно контролювати та безпечно керувати транспортним засобом, що регламентувалося вимогами п.п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього-руху України, невиконання яких, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Показаннями експерта ОСОБА_2 , допитаного в суді першої інстанції, який підтвердив висновок експертів № 5538/5539-20 від 06.05.2021 року та зазначив, що під час проведення експертизи ними були враховані всі вихідні данні, надані для проведення експертизи. За відсутності перешкод технічного характеру причиною даного ДТП, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України. При експертному дослідженні прийшли до висновку, що переднє ліве колесо отримало пошкодження за межами проїзної частини, а тому його пошкодження не могло стати причиною виїзду транспортного засобу за межі проїзної частини. В діях водія ОСОБА_1 не вбачається порушення вимог п.12.3 ПДР України, які б перебували у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди. Оцінюючи зазначені докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості водія ОСОБА_1 у спричиненні зазначеної ДТП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд першої інстанції правильно «виключив із обвинувачення» ОСОБА_1 порушення ним п. 12.3 Правил дорожнього руху, як помилково інкримінованого в протоколі і порушення цього пункту правил не знайшло свого підтвердження. Доводи захисника, що за наявних у матеріалах провадження доказах неможливо зробити ґрунтовного висновку про наявність вини ОСОБА_1 у ДТП, оскільки те, що ОСОБА_1 дійсно порушив вимоги Правил дорожнього руху та саме його дії знаходяться у причинному зв`язку з настанням ДТП належним чином не підтверджено, спростовуються матеріалами справи. Винуватість ОСОБА_1 підтверджується, окрім іншого, висновком експертів за результатами проведення комісійної судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 5538/5539-20 від 06 травня 2021 року, проведеної у цій справі за постановою суду. Як слідує з висновку експертів, узагальнюючи характер пошкоджень, які виявлені на шині та диску лівого переднього колеса у сукупності із слідовою інформацією відображеною на фото 33,34,35 слід дійти висновку, що перешкодою, контакт з якою призвів до утворення пошкоджень, в даному випадку була бетонна стінка дренажного каналу. Слід також звернути увагу на те, що розташування дренажного каналу на виході з розділового газону обумовлює відсутність значної кількості трави та ґрунту у внутрішньому просторі шини та відсутність слідів тертя гумового шару, як з зовнішнього так і з внутрішнього боку шини, що могло би бути ознакою обертального руху колеса у розгерметизованому стані по розділовому газону. З урахуванням наведеного слід заключити, що пошкодження шини та диску переднього лівого колеса автомобіля-тягача «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_3 виникли в момент ДТП при в`їзді в дренажний канал для відводу води після виїзду з проїзної частини на розділовий газон (арк. 12 висновку). В умовах даної дорожньо-транспортної пригоди технічна можливість уникнути настання ДТП для водія автомобіля «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_1 визначалась належним виконанням ним вимог п.п.2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, для чого у нього були відсутні перешкоди технічного характеру (арк. 14 висновку). В даній дорожній обстановці фактичні дії водія автомобіля «DAF» реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_1 в частині виїзду за межі проїзної частини не відповідали вимогам п.п. 2.3 б) та 12.1 Правил дорожнього руху України, і з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди (арк. 15 висновку). Доказів того, що ДТП сталася через пошкодження переднього лівого колеса, стороною захисту не надано і матеріали справи таких відомостей не містять, а тому підстав для закриття провадження по справі, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП відсутні. Будь-яких підстав для сумніву в правильності висновку комісійної експертизи апеляційним судом не встановлено та в апеляційній скарзі захисника не наведено, у зв`язку з чим його доводи про недоведеність порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, слід визнати безпідставними. Із матеріалів справи, журналу судового розгляду та його звукозапису, вбачається, що суд повно та всебічно дослідив та перевірив всі обставини провадження, вирішив у відповідності до закону клопотання сторін, належним чином перевірив версію подій водія ОСОБА_1 та його захисника і виклав переконливі мотиви в її спростування, які ґрунтуються на досліджених доказах, яким дав належну правову оцінку, в тому числі й тим висновками експертів, які надали захист та потерпілий. Отже, суд апеляційної інстанції доходить висновку про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке ґрунтується на належних, достовірних та достатніх доказах та відповідно про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Невідповідностей вимогам КУпАП під час оформлення зазначених вище матеріалів, які б могли вплинути на висновки суду про доведеність або недоведеність винуватості ОСОБА_1 та наявності в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП під час апеляційного перегляду не встановлено. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою та вмотивованою. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу захисника Шостакова С.М. залишити без задоволення. Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 вересня 2021 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.П. Піскун