Ухвала КЦС ВС № 642/4009/20

Ухвала 07 жовтня 2021 року м. Київ справа №642/4009/20 провадження №61-12112ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Висоцької В. С. розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 грудня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, третя особа - Личаківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про зняття арешту з рухомого майна, ВСТАНОВИВ: 16 липня 2021 року Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області) звернулося із касаційною скаргою на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 грудня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 червня 2021 року в указаній вище справі. Ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року вказану касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме надіслання уточненої редакції касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 389 ЦПК України, підстав, надіслання копій скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи та надання документу, що підтверджує сплату судового збору, а також роз`яснено про наслідки її невиконання. У серпні 2021 року на адресу суду надійшло клопотання ГУ ДПС у Львівській області про продовження строку для усунення недоліків, визначених ухвалою Верховного Суду від 28 липня 2021 року, у зв`язку з тим, що заявником вживаються заходи для формування кошторису, необхідного для виділення асигнувань, передбачених для сплати судового збору. Заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке. Органи податкової служби є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснювати розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Порядок поновлення та продовження процесуальних строків врегульовано статтею 127 ЦПК України. Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Продовження строку - надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була з поважної причини вчинена у заздалегідь встановлений судом строк. Статтею 392 ЦПК України передбачено обов`язок особи, яка подає касаційну скаргу, щодо одночасного надання документу що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документу, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору. З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору не є підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. У клопотанні ГУ ДПС у Львівській області зазначало про сплату судового збору до 31 серпня 2021 року. Проте протягом вересня 2021 року та на день постановлення ухвали судовий збір не сплачено. Верховний Суд зазначає, що у заявника було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому наведені у клопотанні обставини не можуть бути підставою для продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Крім того, з аналізу уточненої редакції касаційної скарги, яка надійшла на виконання ухвали Верховного Суду від 28 липня 2021 року, не убачається належне виконання частини другої статті 389 ЦПК України щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень. Так, заявник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України). У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (приписи частини першої статті 400 ЦПК України). При цьому, ГУ ДПС у Львівській області не наводить конкретної норми права у якій відсутній висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що свідчить про недотримання пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України. Невиконання заявником вимог ухвали суду касаційної інстанції від 28 липня 2021 року перешкоджає вирішити питання про відкриття касаційного провадження. Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові. Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Львівській області про продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 22 грудня 2020 року та постанову Львівського апеляційного суду від 17 червня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, третя особа - Личаківський відділ державної виконавчої служби у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), про зняття арешту з рухомого майна, повернути заявнику. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. С. Висоцька