Постанова 4856 № 560/4058/20

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4058/20 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Курко О. П. 07 жовтня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Курка О. П. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, В С Т А Н О В И В : в липні 2020 року Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач вказує, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 21624,22 грн (штрафна санкція) за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів. Зазначена заборгованість підтверджується рішеннями про застосування штрафних санкцій, розрахунком суми заборгованості, та податковою вимогою. Зокрема, податкове зобов`язання за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів в сумі 16800 грн визначене відповідачу згідно з рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2018 №0004254001, податкове зобов`язання за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів в сумі 4824,22 грн визначене згідно з рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2018 №0004244001. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції. На підставі розпорядження керівника апарату Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.10.2021 здійснено повторний автоматизований розподіл справи та замінено суддю Іваненко Т.В. у зв`язку із звільненням у відставку. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що податковий борг відповідача в сумі 21624,22 грн за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів та штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів, виник у зв`язку з несплатою грошового зобов`язання визначеного рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.08.2018 №0004254001, та №0004244001. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на дату звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 21624,22 грн податкового боргу, вимога від 14.03.2019 року №29568-51, що слугувала підставою для такого звернення, вважається відкликаною. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. За змістом підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У визначені Податковим кодексом України строки відповідач не сплатив узгоджену суму грошового зобов`язання. За змістом пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України позивач надіслав відповідачу податкову вимогу форми "Ф" від 14.03.2019 №29568-51, яка вручена відповідачу 25.02.2019 року. Таким чином, підставою для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу є порушення платником податків строків сплати податкового зобов`язання, при цьому, право на звернення з відповідним позовом виникає у податкового органу після надсилання платнику податків податкової вимоги в порядку визначеному Податковим кодексом України. Відповідно до пункту 56.2. статті 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Як свідчать матеріали справи, відповідач 05.04.2019 року оскаржив вимогу форми "Ф" від 14.03.2019 року №29568-51, яка слугувала підставою для звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу, до ГУ ДФС у Хмельницькій області. Скарга позивача розглянута Дунаєвецьким управління ГУ ДФС у Хмельницькій області, яке листом від 22.04.2019 року №16158/22-01-51-07-19 повідомило заявника про наявність у ІТС "Податковий блок" податкового боргу зі штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 4824,22 грн, та боргу зі штрафних санкцій за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у сумі 16800,00 грн, який виник в результаті несплати узгоджених в адміністративному порядку грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленнями-рішеннями ГУ ДФС у Хмельницькій області від 07.08.2018 року. Докази розгляду скарги ГУ ДФС у Хмельницькій області відповідач не надав. Пунктом 56.8. статті 56 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Згідно з абзацом другим пункту 59.9 статті 56 Податкового кодексу України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Відповідно до підпункту 60.1.2. пункту 60.1. статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов`язання або податкову вимогу. Згідно з пунктом 60.3. статті 60 Податкового кодексу України у випадках, визначених підпунктом 60.1.2 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування такого податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги. Колегія суддів звертає увагу апелянта, що в порушення вимог статті 56 Податкового кодексу України ГУ ДФС у Хмельницькій області скаргу відповідача на податкову вимогу №29568-51 від 14.03.2019 року не розглянуло, вмотивоване рішення за скаргою відповідача, в порядку пункту 56.8. статті 56 Податкового кодексу України не прийняло, та в строки визначенні вказаною статтею відповідачу не надіслало. А тому, у відповідності до абзацу другого пункту 59.9 статті 56 Податкового кодексу України, скарга відповідача про скасування податкової вимоги №29568-51 від 14.03.2019 року вважається повністю задоволеною. Отже, станом на дату звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача 21624,22 грн податкового боргу, вимога від 14.03.2019 року №29568-51, що слугувала підставою для такого звернення, вважається відкликаною. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що підстави для задоволення позову Головного управління ДПС у Хмельницькій області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 21624,22 грн у рахунок погашення податкового боргу відсутні. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає. Головуючий Курко О. П. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.