Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/2661/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/2661/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Капинос О.В. Суддя-доповідач - Залімський І. Г. 30 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Залімського І. Г. суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. , секретар судового засідання: Чорнокнижник О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Держпраці у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом управління Держпраці у Житомирській області до Дочірнього підприємства "Шпат" про застосування заходів реагування, В С Т А Н О В И В : Управління Держпраці у Житомирській області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства "Шпат", в якому просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Дочірнього підприємства "Шпат" шляхом зупинення експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: проведення виконання гірничих робіт без плану ліквідації аварій на кар"єрі "Східний" ділянка "Вільха"; грохот вібраційний Mogesen №9031 (ЗФ); циклон ЦН-15-500*4УП (ЗФ); ведення гірничих робіт на родовище Гірне Ділянка-Вільха; ведення гірничих робіт на Дослідно-промисловому кар`єрі до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 05.02.2021 №75/11-706. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 позов задоволено частково, ухвалено: - застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Дочірнього підприємства "Шпат" шляхом зупинення експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: грохот вібраційний Mogesen № 9031 (ЗФ); циклон ЦН-15-500*4УП (ЗФ); ведення гірничих робіт на родовище Гірне Ділянка-Вільха; ведення гірничих робіт на Дослідно-промисловому кар`єрі до усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 05.02.2021 №75/11-706. - в іншій частині позовних вимог відмовити. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням в частині задоволення позову, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17.05.2021 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у разі задоволення позову обраним шляхом, відповідач не зможе у повному обсязі здійснювати виробничу діяльність і застосування заходів реагування призведе до повної зупинки виробництва. На виконання вимог припису вжито заходів щодо усунення виявлених порушень. Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити. Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що відповідач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно направлення на проведення перевірки № 9/10 від 04.01.2021 та на підставі наказу № 9 від 04.01.2021 посадовими особами Управління Держпраці у Житомирській області було проведено планову перевірку Дочірнє підприємство "Шпат" на предмет дотримання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду. За результатами перевірки складено акт від 05.02.2021 № 75/11-706 щодо усунення порушень вимог законодавства. Відповідно до акту перевірки суб`єкта господарювання зафіксовано такі основні порушення (що стосуються позовних вимог), які створюють ризик настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності та загрозу життю працівників підприємства: - відсутній план ліквідації аварій на кар`єрі "Східний" ділянка "Вільха"; - відсутній дозвіл на устаткування для транспортування, сортування та збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів у гірничорудній промисловості на: Циклон ЦН-15-500*4УП(ЗФ), грохот вібраційний ГІЛ-42 (ДСЦ); - відсутній проект розробки Дослідно-промислового кар`єру відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами М 6081 від 14 вересня 2015 року; - відсутній Акт про надання гірничого відводу Дослідно-промислового кар`єру. Враховуючи виявлені порушення та керуючись нормами чинного законодавства, позивач звернувся до суду з вказаним позовом. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що окремі порушення, виявлені у ході вказаної перевірки, відповідачем станом на час розгляду справи не усунуто. Водночас, вказані порушення створюють загрозу життю і здоров`ю працівників. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне. Відповідно до статті 4 Закону України "Про охорону праці" (Закон №2694-XII) визначено, що державна політика в галузі охорони праці базується, у тому числі на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. Згідно з вимог статті 38 Закону №2694-XII, державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Держпраці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Згідно п.7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. Відповідно до п.1 Положення про Управління Держпраці у Житомирській області (Затверджено наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 №84, Управління Держпраці у Житомирській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються. За приписами статті 1 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності №877-V від 05.04.2007 (Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Згідно ч.4 ст.4 Закону №877-V виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа. Відповідно до ч.1 ст.39 Закону №2694-XII посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, серед іншого: забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих. Відповідно до ч.7 ст.7 Закону №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу. Частина 5 статті 4 Закону №877-V закріплює, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Отже, застосування заходів реагування у вигляді зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг може здійснюватися виключно на підставі рішення адміністративного суду за позовом органів Держпраці у разі коли виявлені порушення законодавства про охорону праці та промислової безпеки спричиняють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, право на звернення до суду виникає у органу державного нагляду на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, та за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Як доречно зауважив суд першої інстанції, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні працівників підприємства та його відвідувачів від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень. До того ж, захід реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт (виробництва) є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Встановлено, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом стали виявлені порушення у акті 05.02.2021 375/11-706, а саме: відсутній план ліквідації аварій на кар`єрі "Східний" ділянка "Вільха"; відсутній дозвіл на устаткування для транспортування, сортування та збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів у гірничорудній промисловості на: Циклон ЦН-15-500*4УП(ЗФ), грохот вібраційний ГІЛ-42 (ДСЦ); відсутній проект розробки Дослідно-промислового кар`єру відповідно до Спеціального дозволу на користування надрами М6081 від 14 вересня 2015 року; відсутній Акт про надання гірничого відводу Дослідно-промислового кар`єру. На виконання вимог, складених на підставі акту перевірки від 05.02.2021, відповідачем частково усунуто недоліки. Згідно ст.27 Гірничого Закону України на кожному гірничому підприємстві, розташованому в гірничих виробках, складається план ліквідації аварій, який містить систему оповіщення про аварії, заходи з рятування працюючих на підприємстві, з евакуації населення та ліквідації можливих аварій у початковій стадії та розподіл обов`язків між окремими особами, зайнятими ліквідацією аварій. План ліквідації аварій розробляється, узгоджується та затверджується керівником (головним інженером) гірничого підприємства відповідно до вимог правил безпеки. Відповідно до п. 1.4. Інструкції зі складання планів ліквідації аварій для кар`єрів (розрізів) та збагачувальних (брикетних) фабрик, затвердженої наказом Міністерства України з низань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №87 від 31.03.2003, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.04.2003 р. за №321/7642, згідно якого для гірничого підприємства, що діє, реконструюється, будується або ліквідується, повинен бути складений ПЛА. Забороняється робота підприємства без ПЛА. Разом з цим, виконуючи вимогу Припису підприємством розроблено згідно Інструкції зі складання планів ліквідації аварій для кар`єрів (розрізів) та збагачувальних (брикетних) фабрик від 31.03.2003 №87 новий План ліквідації аварій для ліквідації можливих аварій чи аварійних ситуацій, що можуть виникнути на підприємстві (зокрема, на виробничій площадці ДП "Шпат", на родовищі пегматитів "Гірне" ділянка "Вільха", на Йосипівському родовищі лужних каолінів). План ліквідації аварій для ліквідації можливих аварій чи аварійних ситуацій, що можуть виникнути на підприємстві, погоджено Управлінням Держпраці в Житомирській області, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Житомирській області, Баранівським районним сектором Управління ДСНС України в Житомирській області. Таким чином, порушення в частині відсутності плану ліквідації аварій на кар"єрі "Східний" ділянка "Вільха" відповідачем в ході розгляду справи усунуто. Однак, доказів відсутності решти порушень, відповідачем до суду першої інстанції не надано. Відповідачем була надана копія Дозволу №387.19.18 від 02.07.2019, де в пункті 19 зазначений магнітний сепаратор 2 РС-12/150-15.040 зав №0294, 2016 р.в. Україна. Проте грохот вібраційний ГІЛ-42(ДСЦ) зав. №004,1988 р.в. СРСР в даному переліку відсутній, так як у відповідності до п.19 даного Дозволу зазначено наступне устаткування: грохот інерційний ГІЛ-43А, зав №004, 1998 р.в., СРСР. Тобто, відповідач не у повному обсязі усунув порушення вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що вказані у акті планової перевірки №75/11-706 від 05.02.2021. Так, відповідачем не отримані дозволи на наступне обладнання підвищеної небезпеки, а саме: Грохот вібраційний Mogensen №9031(ЗФ) та циклон ЦН-15-500*,4УП (ЗФ), грохот вібраційний ГІЛ-42(ДСЦ) зав. №004,1988 р.в. СРСР, свідченням чого є перелік в Дозволі №387.19.18, де відсутнє зазначене обладнання підвищеної небезпеки. Доказів звернення до позивача з приводу отримання дозволу на дане обладнання відповідач не надав суду першої інстанції. Згідно статті 39 Закону України "Про охорону праці" передумовою заборони, зупинення, припинення, обмеження експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуску та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт є створення суб`єктом господарювання загрози життю. За змістом принципу державного нагляду (контролю), закріпленому статтею 3 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", такий нагляд здійснюється виходячи із пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини. Отже, підставою для застосування відповідних заходів реагування є порушення суб`єктом господарювання законодавства про охорону праці, яке створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків. Згідно із ч.1 ст.4 Закону №2694-XII, державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. У п. 7 ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. За приписами абз.5 ст.39 Закону України "Про охорону праці" посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих. Загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків. Статтею 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до п.5 ст.4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відповідачем доказів того, що порушення, зафіксовані у акті перевірки, у повному обсязі усунуті, не було надано до суду першої інстанції, а тому апеляційний суд вважає, що з огляду на виявлення під час проведеної перевірки відповідача порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю і здоров`ю працівників, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог. При цьому, апеляційний суд враховує, що судом першої інстанції допущено описки в оскаржуваному рішені у назвах машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, експлуатацію яких необхідно зупинити. Так, замість вірно назви грохоту вібраційного "Mogensen № 9031 (ЗФ)", помилково зазначено "Mogesen № 9031 (ЗФ)", замість вірної назви "циклон ЦН-15-500*4УП (ЗФ)", помилково зазначено "циклон ЦН-15-600*4УП (ЗФ)". Колегія суддів вважає, що вказані помилки не впливають на права та обов`язки сторін даної справи, а їх наявність не може слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення. Вказані помилки суд першої інстанції може виправити шляхом постановлення ухвали про виправлення описки. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу управління Держпраці у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 06 жовтня 2021 року. Головуючий Залімський І. Г. Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.