Постанова 4855 № 640/5165/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5165/20 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 жовтня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Бужак Н. П. Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І. За участю секретаря: Шевченко Е.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року, суддя Шулежко В.П., у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Дубекспо» до Головного управління ДПС в м. Києві, третя особа: Державна казначейстка служба України про стягнення пені,- У С Т А Н О В И Л А: Приватне підприємство «Дубекспо» звернулось до Головного управління ДПС в м. Києві про стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Дубекспо" суму пені щодо протермінування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 49 871,86 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення відповідачем вимог податкового законодавства України щодо порушення строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість, зокрема, контролюючим органом порушено строки подачі до органу Казначейства висновків із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету. Позивач стверджує, що Головним управлінням ДПС у м. Києві допущено бездіяльність щодо внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформацію щодо платника, суму податку, заявленого до відшкодування, що призвело до заборгованості бюджету перед ПП "Дубекспо" з відшкодування податку на додану вартість та у зв`язку з чим на таку заборгованість підлягає нарахуванню пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України. Рішенням Окружного адміністративного суду вівд 31 травня 2021 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП «Дубекспо» пеню у розмірі 49 863,95 грн, судовий збір у розмірі 2102 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 3778,40 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Окрім того, в апеляційній скарзі скаржник просив суд провести заміну відповідача Головне управління ДПС у м Києві, ЄДРПОУ 43141267 на Головне управління ДПС у м. Києві, код ЄДРПОУ ВП 44116011. Відповідно до постанови КМ України від 06.03.2019 року №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», ч.2 п.2 постанови КМ України від 20.09.2020 року №893 «Деякі питання територіальних органів ДПС» у зв`язку з ліквідацією територіальних органів ДПС шляхом утворення відокремлених підрозділів ДПС, правонаступником Головного управління ДПС у м Києві визначено Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлеий підрозділ ДПС України (код ЄДРПОУ 44116011). Пунктом 1 Положення про ГУ ДПС у м Києві, затвердженого наказом ДПС України від 11.12.2020 №643 встановлено, що Головне управління ДПС у м Києві ЄДРПОУ 44116011 є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України та забезпечує реалізацію повноважень на території м. Києва, є правонаступником майна, прав та обов`язків ГУ ДПС у м. Києві, код ЄДРПОУ 43141267. Згідно ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правнаступником. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне замінити Головне управління ДПС у м. Києві на правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві як відокремлений підрозділ ДПС України ( код ЄДРПОУ ВП 44116011). Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першох інстанції встановлено наступне. У зв`язку з неподанням Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування з ПДВ згідно з декларацій за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн, жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн, листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн, ПП "Дубекспо" звернулось до суду з позовною заявою про визнання протиправною бездіяльності стосовно неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування з ПДВ згідно з декларацій за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн, жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн, листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн та зобов`язання подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням сум бюджетного відшкодування з ПДВ згідно з декларацій за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн, жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн, листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2016 у справі № 826/7041/16 відмовлено у задоволенні позову ПП "Дубекспо". Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 у справі № 826/7041/16 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2016 та ухвалено нову, якою позовні вимоги ПП "Дубекспо" задоволено: визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням суми згідно з декларацій із податком на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПП "Дубекспо" за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн, за жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн, за листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн, зобов`язано ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у місті Києві подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням суми згідно декларацій із податком на додану вартість, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ПП "Дубекспо" за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн, за жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн., за листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн. Постанова суду набрала законної сили 24.11.2016. Незважаючи на узгодження заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми ПДВ, кошти не були перераховані на рахунок платника податку, що стало підставою для звернення ПП "Дубекспо" до суду з даним адміністративним позовом. Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній до 01.01.2017), бюджетне відшкодування - це відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу. Згідно п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним п. 200.19 цієї статті. Підпунктом 200.7.1 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, формує та веде: а) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають критеріям, визначеним п. 200.19 цієї статті; б) Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті. До таких реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування вносяться такі дані: назва платника податку та його індивідуальний податковий номер; дата подання заяви на бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (за умови їх подання); сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (за умови їх подання); дата узгодження контролюючим органом суми бюджетного відшкодування за кожною заявою; дата висновку, направленого до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню; дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Порядок ведення та форма реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України. Приписами пп. 200.7.2, 200.7.3 п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до кожного відповідного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, щоденно публікує на своєму офіційному веб-сайті реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначені у пп. 200.7.1 п. 200.7 цієї статті, із зазначенням даних, вказаних у цьому пункті. Зазначені дані не належать до інформації з обмеженим доступом. Згідно з пунктом 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі митної території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається контролюючим органом за місцем митного оформлення контролюючому органу за місцем обліку такого платника податків в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону. За змістом п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом. Пунктом 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки: або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету; або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу. У разі виникнення у платника податку необхідності зміни напряму узгодженого бюджетного відшкодування, такий платник податку має право подати відповідну заяву до контролюючого органу, який протягом п`яти робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити. Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу. Положеннями п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України. Згідно з п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні", який набрав чинності з 01.01.2017, змінено порядок здійснення бюджетного відшкодування. Колегія суддів зазначає, що оскільки подання декларації позивачем за вересень, жовтень, листопад 2015 року відбулося до набрання Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII чинності, застосуванню підлягають норми, що регулюють спірні правовідносини, які діяли до набрання змін цим Законом. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який згідно з п. 3 цієї постанови набирає чинності з 01.04.2017. При цьому, п. 2 постанови установлено, що до набрання чинності п.п. 1 і 3 цієї постанови бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з п. 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року. Пунктом 2 Порядку ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 № 68 (який діяв до 01.01.2017) передбачено, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу. Згідно з положеннями п.п. 4-6 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 № 26 (який набрав чинності з 01.04.2017), орган ДФС вносить до Реєстру такі дані, зокрема, суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру. Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. У зв`язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017 втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу. Пунктом 10 Порядку № 68 передбачено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення; неузгоджену суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення; суму податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджену за результатами оскарження. Отже, Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення саме контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про узгоджену за результатом судового оскарження суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків. У разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку № 68, який діяв до 01.04.2017, така інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016, за якими станом на 01.01.2017 суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 мало здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що контролюючий орган до 01.04.2017 мав скласти та подати до територіального органу Казначейства висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а з 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість інформації про її узгодження. Із матеріалів справи вбачається, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 у справі №826/7041/16 апеляційну скаргу ПП "Дубекспо" задоволено, скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.09.2016 та ухвалено нову постанову, якою визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві стосовно неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням суми згідно декларацій із податком на додану вартість: - за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства "Дубекспо" (код ЄДРПОУ 36203336); - за жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства "Дубекспо" (код ЄДРПОУ 36203336); - за листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства "Дубекспо" (код ЄДРПОУ 36203336); зобов`язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві висновків із зазначенням суми згідно декларацій із податком на додану вартість: - за вересень 2015 року у розмірі 592 226 грн, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства "Дубекспо" (код ЄДРПОУ 36203336); - за жовтень 2015 року у розмірі 98 800 грн, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства "Дубекспо" (код ЄДРПОУ 36203336); - за листопад 2015 року у розмірі 599 434 грн, яка підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Приватного підприємства "Дубекспо" (код ЄДРПОУ 36203336). Постанова Київського апеляційного адміністративного суду у справі №826/7041/16 набрала законної сили 24.11.2016. Згідно з частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Як встановлено судом першої інстанції, у рішенні Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.11.2018, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2019, у справі №826/11992/18, ПП "Дубекспо" заявлено до відшкодування ПДВ за вересень 2015 року (декларація №9215911353 від 20.10.2015) в сумі 600002,00 грн., яка зменшена на суму 7936,58 грн за рахунок погашення залишку несплаченої пені в сумі 7766,58 грн яка обліковувалась за ПП "Дубекспо" станом на 20.10.2015, як заборгованість перед бюджетом та донарахованої ІПС податкове повідомлення-рішення № 00000184302 від 25.10.2017 на суму 170,00 грн граничний термін сплати 04.11.2017. Тобто, сума заборгованості бюджету за порушення строків відшкодування ПДВ за вересень 2015 року (декларація № 9215911353 від 20.10.2015) складає 592 065,42 грн. Зазначений позивачем розмір заборгованості бюджету за порушення строків відшкодування ПДВ за жовтень 2015 року в сумі 98800,00 грн - складає 98765,00 грн (декларація № 9238217687 від 20.11.2015 сума 98765,00 грн). За листопад - 599434,00 грн. Суми податку, не відшкодовані або несвоєчасно відшкодовані платникам, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а отже пеня, яка нараховується на такі суми підлягає стягненню саме з Державного бюджету України. Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Отже, оскільки позивачу не було відшкодовано відповідні суми бюджетного відшкодування, у встановлені законом строки, позивач набув право на нарахування пені у порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України. При цьому, неподання податковим органом після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені. При обчисленні пені має враховуватися облікова ставка НБУ, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку дії такої пені, включаючи день погашення. Облікова ставка фіксується на момент виникнення пені та у разі зміни ставки протягом строку нарахування, такі зміни при обчисленні не враховується. Згідно з вимогами, викладеними у позовній заяві, позивач просить стягнути пеню щодо протермінування бюджетного відшкодування з ПДВ з період з 01.12.2019 по 29.02.2020 у розмірі 49 871,86 грн. Суд першої інстанції надав аргументований розрахунок пені, з та прийшов до правильно висновку, що сума пені, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету за несвоєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, за період з 01.12.2019 по 29.02.2020 становить 49 863,95 грн. Пеня розраховується за наступним алгоритмом: У = (С х К днів:100% х UНБУ х 1,2)/R, де: У- сума пені (завжди округлюється до другого знака після коми); С - заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість; К днів - кількість днів затримки відшкодування податку на додану вартість; U НБУ - облікова ставка Національного банку України, встановлена на момент виникнення пені, протягом строку її дії включаючи день погашення заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість (його частини); 1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних U НБУ; R - кількість днів у календарному році. З урахуванням вищевикладених обставин, сума заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ становить: 592065,42 грн + 98765,00 грн + 599434,00 грн = 1 290 264,42 грн. Розмір пені, який підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування складає: з 01.12.2019 по 12.12.2019 - 12 днів (кількість днів у календарному році - 365); з 13.12.2019 по 30.01.2020 - 49 днів (кількість днів у календарному році 2019 - 365, у 2020 - 366); з 31.01.2020 по 29.02.2020 - 30 днів (кількість днів у календарному році - 366). Відповідно до даних з офіційного сайту Національного банку України облікова ставка Національного банку України з 01.12.2019 по 12.12.2019 була встановлена на рівні 15,5% річних; з 13.12.2019 по 30.01.2020 - 13,5% річних; з 31.01.2020 по 29.02.2020 - 11%. Суд правильно звернув увагу на ту обставину, що наданий позивачем розрахунок пені містить окремі неточності, зокрема щодо суми заборгованості, її періоду та в частині формули його здійснення, що і спричинило розбіжність. Відповідач у відзиві надав розрахунок пені, відповідно до якого сума пені становить 49 863,95 грн, тобто відповідачем фактично узгоджено суму пені, яка підлягає стягненню з держави на користь позивача за порушення строків повернення суми бюджетного відшкодування за вищенаведений період. Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Верховний Суд України у рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 виклав правову позицію, відповідно до якої зазначено, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення. Відповідно до статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції надав правильну оцінку цим правовідносинам, визначив реальну суму понесених позивачем витрат та стягнув на користь позивача 3778,40 грн витрат на правничу допомогу. Окрім того, колегія суддів звертає увагу, що в апеляційній скарзі відповідач не надав обгрунтувань та заперечень щодо відсутності підстав для стягнення судових витрат, у т. числі і витрат на правничу допомогу. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Допустити заміну Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 431413267 його правонаступником - Головним управлінням Державної податкової служби у и. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011). Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 травня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Костюк Л.О. Кобаль М.І.