Постанова 4852 № 280/362/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/362/21 (суддя Кисель Р.В., м. Запоріжжя) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №280/362/21 за позовом Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків до товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника податків,- ВСТАНОВИВ: Офіс великих платників податків ДПС правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків 18 січня 2021 року звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» згідно з яким просить надати дозвіл на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі. Позов обґрунтовано тим, що відповідач має податковий борг у сумі 17779936,31 грн, який має бути погашений за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що необхідною умовою для звернення до суду з цим позовом є знаходження майна відповідача у податковій заставі, однак позивачем не надано доказів цього. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позивача викладеними у позовній заяві про наявність у відповідача податкового боргу у сумі 17779936,31 грн, який має бути погашений за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі. Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, відповідач зазначаючи про законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податків, станом на 21.12.2020 року відповідач мав податковий борг перед бюджетом у розмірі 17779936,31 грн. Позивачем було винесено податкову вимогу форми Ю №181-51 від 02.07.2020 року на суму 2889990,14 грн, яка була отримана представником відповідача 06.07.2020 року (а.с.15). Офісом ВПП ДПС було ухвалено рішення про опис майна у податкову заставу №23711/10/28-10-51-17 від 02.07.2020 року (а.с.48). Відповідач оскаржив це рішення до суду. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.09.2020 року у справі №280/5352/20, яке набрало законної сили 05.11.2020 року, відмовлено у позові ТОВ «ЗТМК» про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу №23711/10/28-10-51-17 від 02.07.2020 року (а.с.50-52). На виконання рішення про опис майна у податкову заставу №23711/10/28-10-51-17 від 02.07.2020 року були складені акти опису майна (а.с.56-66). Всього вартість описаного майна, згідно з зазначеними актами складає 17824065,81 грн. 07.10.2020 року Офісом ВПП ДПС було прийнято рішення №7 про погашення суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та в інших фінансових установах (а.с.67-68). Позивачем 13.11.2020 року до банківських установ направлені інкасові доручення (розпорядження): №№ 4057, 4058, 4059, 4060, 4061, 4062, 4063, які повернуті без виконання, відповідно до «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті» затвердженої Постановою НБУ №22 від 21.01.2004, про що зазначено на зворотньому боці інкасових доручень (розпоряджень) (а.с.69-72). Надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі є предметом спору переданого на вирішення суду. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. За змістом п.п. 87.2 ст. 82 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Поряд з цим, п. 87.3 ст. 87 цього Кодексу передбачені випадки, коли кошти, майно та майнові права платника податків не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків. Відповідно до п.п. 41.2, 41.3 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України. Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Згідно з п. 88.2 ст. 88 ПК України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Таким чином, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків. Положеннями п.п. 89.1, 89.3 ст. 89 ПК України передбачено, що право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Пунктами 95.1 і 95.2 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Згідно із приписами абз. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Механізм списання банком коштів з рахунків платників податків/суб`єктів господарювання, передбачений гл. 11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 року №22, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за №377/8976 (далі - Інструкція). Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем направлялись до установ банків, де у відповідача наявні відкриті рахунки, інкасові доручення (розпорядження). Проте, вказані інкасові доручення не були виконані в зв`язку з чим повернуті контролюючому органу, відповідно до п.9.9, п.10.9, п.11.11, п.12.7, п.12.11 Інструкції та ст. 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Відповідно до абз.2 п.95.3 ст.95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Виходячи з системного тлумачення зазначених положень законодавства, необхідною умовою для звернення до суду є наявність податкової застави на майно платника податків. Проте, як встановлено судом першої інстанції та не заперечується позивачем, 25.02.2021 року було припинено обтяження майна ТОВ «ЗТМК» накладеного Офісом ВПП ДПС. Як вбачається з Витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація припинення обтяжень) №71050317, №71050369, №71050337, №71050356, №71050454 підставою для реєстрації припинення обтяження послугувало надходження відповідних документів від Офісу ВПП ДПС, на підставі ст.93 ПК України (а.с.108-112). Враховуючи те, що позивачем на час розгляду справи у суді не було надано доказів перебування майна відповідача у податковій заставі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення цього позову. Разом з цим, враховуючи частку держави у статутних капіталах ТОВ «ЗТМК» - 51 відсоток (а.с.92) суд апеляційної інстанції при вирішенні спірних відносин враховує і правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 15.06.2021 року прийнятої у справі №815/5238/15, згідно з якою відсутні підстави для надання податковому органу дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача у якого в статутному фонді Підприємства частка держави становить не менше 25 відсотків, а заставне майно належить до основних засобів, які забезпечують ведення виробничої діяльності Підприємства. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2021 року у справі №280/362/21 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 06 жовтня 2021 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко