Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/8436/21

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/8436/21 Провадження № 22-ц/4820/1517/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 жовтня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Янчук Т.О. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Ярмолюка О.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2021 року (суддя Мазурок О.В.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, в с т а н о в и в: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 09 листопада 2019 року між нею та відповідачем укладено шлюб, від якого у них народилась донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач не проживає разом з позивачкою та їх спільною дитиною з листопада 2020 року, коштів на утримання дитини не надає, малолітня донька перебуває виключно на утриманні та забезпеченні матері. Посилаючись на зазначене, позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходу, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня подання позову і до повноліття дитини. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 05 квітня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання по судовому збору. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно із ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Відповідач є людиною працездатного віку, має ще малолітнього сина, на якого теж сплачуються ним аліменти, працевлаштований, має постійний дохід, за таких обставин, дійшов висновку про стягнення аліментів на утримання доньки в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача. Крім того, зазначав, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей та не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про стягнення аліментів на утримання малолітньої доньки в розмірі 1/4 частини всіх видів доходу відповідача. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції не повно враховано обставини справи, а саме те, що донька ОСОБА_4 є малолітньою дитиною, а відтак на її харчування, догляд, утримання та для інших потреб потребуються чималі кошти, а тому висновок суду про стягнення аліментів в розмірі 1/6 частина заробітку(доходу) з відповідача є помилковим. Такий розмір є не достатнім для належного забезпечення малолітньої доньки та її гармонійного розвитку. Судом не надано правової оцінки тому факту, що відповідач за 2020 рік отримав значний дохід в розмірі 185751,23 грн. Крім того зазначає, що сам факт відсутності у одного з батьків можливості надавати певний розмір утримання своїй дитині не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при встановленні розміру аліментів. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що 09 листопада 2019 року між сторонами зареєстровано шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 , виданого Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області. ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 22.04.2020 року Серія НОМЕР_2 , виданого Хмельницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області. Дитина проживає з матір`ю, ОСОБА_1 за місцем реєстрації останньої. Батько дитини, ОСОБА_2 проживає окремо. Крім малолітньої доньки ОСОБА_5 , відповідач має неповнолітнього сина ОСОБА_6 , 2011 року народження, на утримання якого з ОСОБА_2 стягуються аліменти, за рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 29.09.2011 року. На час звернення позивачки з позовною заявою відповідач був офіційно працевлаштований. Згідно частини другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Так, згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Вирішуючи спір по суті суд повинен дослідити матеріали справи, надати належну правову оцінку наявним у справі доказам та ухвалити судове рішення з урахуванням вимог законності та обґрунтованості. Визначаючи розмір аліментів, суд першої інстанції врахував обставини, які входять до предмета доказування (статті 182, 183 СК України), врахував інтереси дитини, встановив інші обставини, зокрема наявність на утриманні відповідача ще однієї неповнолітньої дитини, встановлений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, а також покладення обов`язку утримання дитини на обох батьків, а тому, на думку колегії суддів, зробив обґрунтований висновок про стягнення аліментів на утримання доньки в розмірі 1/6 частини заробітку(доходу) відповідача. Посилання у апеляційній скарзі на те, що визначений розмір аліментів судом є замалим оскільки для забезпечення належного рівня проживання та розвитку дитини потребуються значні грошові кошти не спростовують висновків суду. Згідно з частиною другою статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновком суду стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Т.О. Янчук А.В. Купельський О.І. Ярмолюк