Постанова Київський апеляційний суд № 755/7046/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №755/7046/21 Головуючий у 1 інстанції: Арапіна Н.Є. Провадження №22-ц/824/11786/2021 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 28 вересня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого судді Гаращенка Д.Р. суддів Мостової Г.І., Сушко Л.П., за участю секретаря Стеблиненко А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, до якої приєдналася адвокат Мельничук Ілона Вікторівна представник ОСОБА_1 , на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Державного підприємства «Сетам», треті особи: ОСОБА_3 , приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський Анатолій Миколайович, Акціонерне товариство «Український будівельно-інвестиційний банк», про визнання недійсними та скасування торгів, свідоцтва про права власності, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, скасування запису про реєстрацію права власності,- ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ДП «Сетам», треті особи: ОСОБА_3 ,приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський А.М., АТ «Український будівельно-інвестиційний банк», про визнання недійними та скасування торгів, свідоцтва про права власності, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, скасування запису про реєстрацію права власності. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 травня 2021 року відкрито провадження в справі. У травні 2021 року адвокат Штеренберг О.О. представник ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням по справі № 755/7046/21. У мотивування вимог посилався на те, що 30 листопада 2020 року було проведено електронні прилюдні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 , переможцем яких є ОСОБА_1 , за якою зареєстровано право власності на квартиру. Зазвичай з електронних прилюдних торгів, які проводяться ДП «СЕТАМ», майно придбавається особами і факторинговими компаніями з метою інвестування та отримання прибутку в подальшому, а не для особистого використання. Таким чином, існує ймовірність того, що ОСОБА_1 здійснить подальше відчуження квартири, що суттєво ускладнить процес захисту та відновлення порушеного права власності позивача. Крім того, позивач зверталася із заявою про забезпечення позову у справі №755/10177/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про визнання квартири спільним сумісним майном та визнання права власності на 1/2 частину квартири, придбаної за час шлюбу, в якій просила зупинити проведення торгів з реалізації квартири та заборонити ДП «СЕТАМ» вчиняти дії з проведення торгів реалізації квартири до вирішення справи та набрання рішенням законної сили. Однак, судом було відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, наслідком чого стала реалізація квартири з електронних прилюдних торгів. Отже, у випадку невжиття заходів забезпечення позову позивач може опинитися в ситуації, коли вона буде змушена оскаржувати правочини, якими ОСОБА_1 може відчужити квартиру, а в такому випадку рішення суду у даній справі фактично не забезпечить належного захисту та відновлення порушеного права власності позивача. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року заяву представника позивача ОСОБА_2 - Штеренберг Олесі Олександрівни про забезпечення позову задоволено повністю. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 . Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський А.В.подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою у задоволенні заяви відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що оскаржувана ухвала суду не містить обґрунтування існування реальної загрози невиконання або утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову ОСОБА_6 . Зауважує, що судом першої інстанціїне надано оцінки доводам заявника щодо забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності таких вимог, не зазначено на підставі чого зроблено висновок про співмірність застосованого ним виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам та наявність між сторонами спору. Посилається на те, що обраний позивачем захід забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами. Адвокат Мельничук І.В. представник ОСОБА_1 подала заяву про приєднання до апеляційної скарги, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви. Вказує, що оскаржувана ухвала суду є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права при неповному встановлені обставин справи. Зазначає, що обґрунтування необхідності застосування заходу забезпечення позову побудовано на особистому суб`єктивному припущенні позивача, яке не містить жодних доказів чи посилань на такі. Окрім того, саме оскарження електронних торгів у випадку задоволення позовних вимог не призведе до того, що позивач стане власником квартири. Звертає увагу й на те, що судом першої інстанції не обґрунтовано ні питання співмірності та обґрунтованості виду забезпечення позову, ні реальної загрози утруднення виконання можливого рішення, в якому всі позовні вимоги є немайновими. Адвокат Штеренберг О.О. представник ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Вказує, що між сторонами дійсно існує спір, оскільки ОСОБА_1 набула у власність квартиру АДРЕСА_1 , придбавши її з електронних прилюдних торгів у процесі звернення стягнення на майно боржника ОСОБА_3 . Проте, дана квартира належала не лише боржнику, а боржнику і позивачу на праві спільної сумісної власності, оскільки була придбана ними у шлюбі. Зазначає, що позивач просила застосувати такий захід забезпечення позову, який обмежує лише право відповідача відчужувати квартиру, при цьому жодним чином не обмежує права володіти та користуватися квартирою. Посилається й на те, що заява про забезпечення містить обґрунтування наявності реальної загрози невиконання чи утрудненнявиконання можливого рішення суду про задоволення позову. Також звертає увагу на те, що заява адвоката Мельничук І.В. представника ОСОБА_1 про приєднання до апеляційної скарги подана з порушенням ст. 363 ЦПК України. Факт приєднання відповідача до апеляційної скарги вказує на її намір зняти заборону на розпорядження квартирою. АТ «Український будівельно-інвестиційний банк» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі. Вказує, що предметом позову є шість немайнових вимог, а тому такі вимоги не підлягають забезпеченню шляхом накладання арешту на майно, оскільки в разі задоволення позову рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню. Накладення арешту на нерухоме майно не відповідає змісту порушеного, на думку позивача, у цій справі права та не є співмірним із заявленими позовними вимогами в цій справі. Твердження позивача про належність спірної квартири до спільної сумісної власності подружжя не підтверджується належними доказами. У судовому засіданні адвокат Мельничук І.В. представник ОСОБА_1 підтримала апеляційну скаргу, а адвокат Штеренберг О.О. представник ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники процесу в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду повідомилися належним чином, про причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка у судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про день, час та місце розгляду справи не перешкоджає розгляду справи. Адвокат Штеренберг О.О. представник ОСОБА_2 подала клопотання про закриття апеляційного провадження, оскільки оскаржуваною ухвалою суду не вирішувалися права, свободи, інтереси та обов`язки приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського А.М. Суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні поданого клопотання, оскільки приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський А.М. є третьою особою по справі та у силу ст. ст. 17, 43 ЦПК України наділений правом апеляційного оскарження ухвали суду. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Задовольняючи заяву про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Відповідно до частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується: 1)накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8)зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 Постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення. Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.» Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про визнання недійсними та скасування торгів, свідоцтва про права власності, рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень, скасування запису про реєстрацію права власності, в якому просила: - визнати недійсними та скасувати електронні прилюдні торги з продажу квартири АДРЕСА_2 , які відбулися 30 листопада 2020 року; - визнати недійсним та скасувати протокол проведення електронних торгів №516882 від 16 грудня 2020 року; - визнати недійсним та скасувати акт про проведення електронних торгів за протоколом №516882 від 30 листопада 2020 року з продажу квартири АДРЕСА_1 ; - визнати недійсним та скасувати свідоцтво про право власності, видане ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 ; - визнати недійсним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав за номером 56182206 від 16 січня 2021, прийняте приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Кондрою Людмилою Вікторівною; - скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно №40146484 від 16 січня 2021 року про право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 . Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, оскільки придбана під час шлюбу, а тому проведення електронних прилюдних торгів є незаконним, оскільки порушує право спільної сумісної власності позивача на квартиру. У заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 посилалася на те, що вона зверталася з заявою про забезпечення позову у справі №755/10177/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання квартири спільним сумісним майном та визнання права власності на 1/2 частину квартири, придбаної за час шлюбу, в якій просила зупинити проведення торгів з реалізації квартири та заборонити ДП «СЕТАМ» вчиняти дії з проведення торгів реалізації квартири до вирішення справи та набрання рішенням законної сили. Згідно зі статтею 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень. Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у справі №755/10177/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання квартири спільним сумісним майном та визнання права власності на 1/2 частину квартири, придбаної за час шлюбу, ОСОБА_2 через адвоката Штеренберг О.О. зверталася із заявами про забезпечення позову, в яких просила забезпечити позов: 1) заборонити приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Телявському А.М. вчиняти дії щодо звернення стягнення на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 до вирішення справи №755/10177/20 та набрання рішенням законної сили; 2) зупинити проведення торгів з реалізації квартири АДРЕСА_1 , з аукціону оголошеному Державним підприємством «Сетам» та призначеному на 28 вересня 2020 року, номер лоту 440905, та заборонити Державному підприємству «Сетам» вчиняти дії з проведення торгів реалізації квартири АДРЕСА_1 , з аукціону оголошеному Державним підприємством «Сетам». Ухвалами Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2021 року в задоволені заяв представника позивача ОСОБА_2 - адвоката Штеренберг О.О. про забезпечення позову відмовлено. Судом апеляційної інстанції встановлено, що між сторонами дійсно існує спір, оскільки позивач не погоджується з реєстрацією права власності на спірну квартиру за ОСОБА_1 , оскільки вважає, що проведення електронних прилюдних торгів є незаконним, так як порушує право спільної сумісної власності позивача на квартиру, яка придбана позивачем та третьою особою під час шлюбу. Невжиття заходу забезпечення позову в даній справі може призвести до відчуження спірного майна відповідачем, що в свою чергу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення у випадку задоволення позову. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідний захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами і такий захід забезпечення позову у даному випадку не порушує право власності відповідача, оскільки жодним чином не обмежує реалізацію власника права власності в частині володіння та користування його майном. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права і правильним застосуванням норм матеріального права, і не може бути скасована з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 375, 383, 384 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Телявського Анатолія Миколайовича, до якої приєдналася адвокат Мельничук Ілона Вікторівна представник ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 20 травня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 29 вересня 2021 року. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді Г.І. Мостова Л.П. Сушко