Постанова 4824 № 369/7831/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа №369/7831/21Головуючий у І інстанції: Лисенко В.В. Провадження №33/824/4172/2021 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 вересня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2021 року, ВСТАНОВИВ: Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді попередження. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, працівником поліції при складанні протоколу були допущені порушення вимог ст. 256 КУпАП, а формулювання складу адміністративного правопорушення, яке зазначено у протоколі та судом в оскаржуваній постанові не відповідає диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП. Крім цього зазначає, що судом відносно нього був застосований не передбачений санкцією ч.1 ст.173-2 КУпАП вид адміністративного стягнення, такий як попередження. Звертає увагу суду на те, що наданий до суду запис відео події, яким нібито зафіксовано домашнє насильство, є не повним, оскільки в дійсності саме дружиною йому були завдані тілесні ушкодження. За наслідками розгляду апеляційної скарги просить постанову суду скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Суслікова Ю.А., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які заперечували проти доводів апеляційної скарги та вважали рішення судді законним і обґрунтованим, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно оскаржуваної постанови ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 06.06.2021 року близько 20 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме: умисні фізичні дії психологічного характеру, які полягали в словесних образах, киданнях речей в потерпілу та кидався до неї битися. Також вчинив домашнє насильство відносно своєї малолітньої дочки ОСОБА_3 , а саме: умисні дії економічного характеру, які полягали в пошкоджені телефону та обмежені в кишенькових коштах. Внаслідок таких дій ОСОБА_2 було завдано фізичного болю та психологічних страждань, а ОСОБА_3 - матеріальної шкоди та шкоди фізичному та психологічному здоров`ю. Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне. Частина 1 статті 173-2 КУпАП встановлює відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису. Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Як правильно встановив суддя, викладені в протоколі обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №118873 від 06.06.2021 року, який відповідає положенням ст. 256 КУпАП, оскільки в ньому окрім даних про дату і місце його складання, прізвища, ім`я, по батькові уповноваженої особи, яка склала протокол, відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, вказано час, місце вчинення правопорушення, його суть та закон про адміністративну відповідальність, поясненнями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили викладені в протоколі обставини, що свідчать про домашнє насильство, відеозаписом з камери мобільного телефону. Доводи апелянта щодо відсутності в матеріалах повного відео з місця події та нанесення йому тілесних ушкоджень дружиною, в суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження, оскільки за твердженнями ОСОБА_3 після того, як вона стала знімати на телефон неправомірні дії ОСОБА_1 , він вибив з її рук телефон, в результаті чого останній впав та розбився . Отже, судом зроблено правильний висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні домашнього насильства та правильно кваліфіковано його дії за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Доводи апеляційної скарги щодо того, що судом на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді попередження, яке не передбачено санкцією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, не впливають на законність прийнятого рішення, оскільки застосоване до нього стягнення відповідає характеру вчиненого адміністративного правопорушення та особі ОСОБА_1 . При цьому суддя належним чином мотивував, чому саме такий вид стягнення є необхідним і достатнім для виховання та запобігання вчиненню ним нових правопорушень. За результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, як про це зазначається в апеляційній скарзі. Оскільки рішення суду, яке оскаржується, є законним, обґрунтованим та вмотивованим, суд апеляційної інстанції залишає його без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 30 серпня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді попередження, - залишити без змін, а подану апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя І. Мосьондз