Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/1361/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 280/1361/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2021 ( суддя першої інстанції Бойченко Ю.П.) в адміністративній справі №280/1361/21 за позовом Приватного акціонерного товариства Український графіт до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,- ВСТАНОВИВ: 17 лютого 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Український графіт до Державної митниці Держмитслужби , в якій позивач просив: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 20.01.2021 №UA110230/2021/000010/2; визнати протиправною та скасувати рішення відповідача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, оформлені картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110230/2021/00032. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13.05.2021 у справі №280/1361/21 позовну заяву Приватного акціонерного товариства Український графіт задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 20.01.2021 №UA110230/2021/000010/2. Визнано протиправною та скасувати картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2021/00032. Судові витрати в сумі 8651 гривень 26 копійок присуджено на користь Приватного акціонерного товариства Український графіт за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби. 19.05.2021 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства Український графіт про ухвалення додаткового рішення у справі №280/1361/21, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн. Додатковим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2021 заяву Приватного акціонерного товариства Український графіт про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Стягнуто на користь Приватного акціонерного товариства Український графіт судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката у розмірі 5 000(п`ять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби. В апеляційній скарзі відповідач Дніпровська митниця Держмитслужби просить скасувати додаткове рішення, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правничу допомогу. Вказує, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем не надано суду доказів про відсутність у штаті позивача юрисконсульта та/або адвоката та потреби у професійній правничій допомозі адвоката, не надано доказів розумної економічної причини (ділової мети), доказів, що представник позивача не є штатним робітником ПрАТ Укрграфіт. Матеріали не містять доказів підготовки позовної заяви саме адвокатом. За приписами КАС України такі послуги як підготовка та складання відповіді на відзив не є обов`язковими. Вказані в акті виконаних робіт послуги без врахування фактично витраченого часу адвокатом на виконання відповідної послуги, відсутня згода сторін щодо визначеного розміру та порядку обчислення конкретної послуги окремо. Витрати позивача на правову допомогу не підтверджені належними фінансовими документами Позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги відповідача. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав. Вирішуючи питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з наступного. Позивачем укладено з адвокатом Смірновою Ією Григорівною (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 21.01.2019 № ЗП 001965) Договір про надання правової допомоги від 01.02.2019 №804/1980140/16. Відповідно до умов пункту 1.1 зазначеного договору Адвокат зобов`язується здійснювати захист, представництво або надавати інші види правової допомоги Клієнту в кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних, податкових та інших правовідносинах з підприємствами, організаціями, установами незалежно від форм власності, з усіма без виключення державними органами, у тому числі судовими органами будь-яких юрисдикцій та інстанцій. Пунктом 3.1 договору визначено, що Клієнт сплачує Адвокату гонорар у розмірі, що вказаний в Акті виконаних робіт за Договором про надання правової допомоги, протягом п`яти робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту виконаних робіт. Адвокат має право відстрочити, розстрочити виплату гонорару або надати правову допомогу безоплатно з урахуванням фінансового стану клієнта та інших обставин. 10.02.2021 позивачем укладено з адвокатом Смірновою Ією Григорівною додаткову угоду № 5 до Договору про надання правової допомоги від 01.02.2019 №804/1980140/16, згідно якої Клієнт доручає Адвокатові надати правову (правничу) допомогу стосовно судового оскарження Клієнтом в Запорізькому окружному адміністративному суді (визнання протиправними та скасування) рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110230/2021/000010/2 від 20.01.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110230/2021/00032, а саме: - аналіз документів, що стосуються спору, аналіз судової практики по аналогічних справах та збір доказів для формування правової позиції; - підготовка та складання позовної заяви; - підготовка повного пакету документів, необхідних для звернення з позовом до адміністративного суду, розрахунок судового збору та формування квитанцій для його оплати; - за необхідності: ознайомлення з матеріалами справи; складання та подання адвокатських запитів; підготовка та складання інших процесуальних документів (заяв, клопотань, заперечень, доповнень, пояснень тощо), визначених Адвокатом на певному етапі; - представництво інтересів Клієнта в суді (участь у судових засіданнях) під час розгляду адміністративної справи. Умовами пункту 3 додаткової угоди від 10.02.2021 № 5 до Договору про надання правової допомоги від 01.02.2019 №804/1980140/16 встановлено, що загальний розмір гонорару Адвоката за надання правової (правничої) допомоги за домовленістю Сторін складає: за умови прийняття Адвокатом участі в судових засіданнях 5000,00 грн. без ПДВ; без участі в судових засіданнях (спрощене провадження) 3000,00 грн. без ПДВ. Відповідно до Акту прийняття виконаних робіт від 13.05.2021 адвокатом надано позивачу, а позивачем прийнято наступну правову допомогу по додатковій угоді від 10.02.2021 № 5 до договору: проведений аналіз документів, що стосуються спору, аналіз судової практики по аналогічних справах та збір доказів для формування правової позиції; підготовлений повний пакет документів, необхідних для звернення з позовом до адміністративного суду (позовна заява з додатками на 182 арк.), зроблений розрахунок судового збору та підготовлена квитанція для його оплати; підготовлений та складений по суті спору позов до Дніпровської митниці Держмитслужби вих. №16/683 від 12.01.2021; підготовлено та складено інші процесуальні документи: відповідь на відзив від 17.03.2021 №16/1408 з додатками на 46 арк.; здійснено представництво інтересів Клієнта в Запорізькому окружному адміністративному суді під час розгляду адміністративної справи №280/1361/21, в тому числі, в судовому засіданні при розгляді справи 13.05.2021. Згідно Акту прийняття виконаних робіт від 13.05.2021 загальний розмір гонорару Адвоката за надання правової (правничої) допомоги складає 5 000,00 грн. без ПДВ. З відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що єдиною особою, що наділена правом вчиняти юридичні дії від імені ПрАТ Укрграфіт є керівник (представник) Кутузов Сергій Володимирович. Пунктом 3 додаткової угоди від 10.02.2021 № 5 до Договору про надання правової допомоги від 01.02.2019 №804/1980140/16 встановлено, що загальний розмір гонорару адвоката за надання правової (правничої) допомоги визначений як фіксована сума за підготовку та ведення адвокатом в суді першої інстанції справи, що стосується зазначеного в п. 1 даної додаткової угоди спору, не підлягає зміні в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, та за домовленістю Сторін складає: за умови прийняття Адвокатом участі в судових засіданнях 5000,00 грн. без ПДВ; без участі в судових засіданнях (спрощене провадження) 3000,00 грн. без ПДВ. Позивачем пред`явлено позов про оскарження рішення відповідача про коригування митної вартості товарів, за якими загальна сума надміру сплачених позивачем митних платежів становить 425 416,86 грн. Разом із цим, розмір вартості правничої допомоги адвоката визначено у розмірі 5000,00 грн., що є співмірним із заявленими позовними вимогами. Обсяг обставин, що стосуються предмету доказування вказують на те, що підготовка та складання позовної заяви потребувало додаткових зусиль та часу. Матеріалами справи підтверджується, що позовна заява складена на 21 аркуші, містить детальний опис всіх обставин справи, відповідне правове обґрунтування позовних вимог та посилання на судову практику, з позовною заявою подано документальні докази на 137 аркушах. У відповіді на відзив відповідача на позовну заяву, яка складена на 10 аркушах, з додатковими доказами, наведено додаткові обґрунтування на спростування тверджень відповідача та судову практику з цих питань. Справа розглядалась в порядку загального позовного провадження, представником позивача на підставі наявного в матеріалах справи ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 17.03.2021 серії АР №1040510 здійснювалось представництво в суді у даній справі, надавались пояснення, в тому числі, при розгляді справи в судовому засіданні 13.05.2021. В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц зазначено, що обставина підписання документів безпосереднім учасником справи не може ставити під сумнів фактичні обсяги наданої правничої допомоги адвокатом, якщо доведено реальність надання правничої допомоги. В клопотанні про ухвалення додаткового судового рішення ПрАТ Укрграфіт підтверджує, що всі подані від позивача до матеріалів справи документи (позовна заява, відповідь на відзив, документальні докази), в тому числі ті, на яких проставлено підпис генерального директора товариства, підготовлені та складені адвокатом Смірновою І.Г., доказом чого є Акт прийняття виконаних робіт від 13.05.2021. Відповідно до умов пунктів 5, 6 додаткової угоди від 10.02.2021 № 5 до Договору про надання правової допомоги від 01.02.2019 №804/1980140/16 Клієнт сплачує гонорар Адвокату згідно підписаного Сторонами Акту прийняття виконаних робіт протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати фактичного виконання постановленого на користь Клієнта рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача судових витрат (дати зарахування зазначеної в рішенні суду суми судових витрат на рахунок Клієнта). Гонорар сплачується Клієнтом у безготівковій формі на розрахунковий рахунок Адвоката в установі банку. Враховуючи зазначене, договором про надання правової допомоги, укладеним між позивачем та адвокатом, визначений порядок сплати на умовах відстрочки платежу до моменту фактичного отримання позивачем відшкодованих за рішенням суду коштів судових витрат, що узгоджується із приписами діючого законодавства, зокрема, ст.ст. 627, 628 Цивільного кодексу України, ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність, ч. 3 ст. 134 КАС України. Щодо питання доказів оплати витрат на правову допомогу у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №813/481/18 зроблено такий висновок: Зважаючи на положення частини сьомої статті 139 КАС України, суд касаційної інстанції констатує помилковість посилання суду апеляційної інстанції у якості аргументу для відмови в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення на відсутність документа про оплату позивачем витрат на професійну правничу допомогу, адже у пункті 2 вищенаведеного додатку від 11 лютого 2019 року до договору про надання правової допомоги від 11 лютого 2019 року № 01/2019-02 сторони узгодили, що клієнт (позивач) зобов`язаний сплатити гонорар протягом шести місяців після ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті.. На підставі вищевикладеного суд першої інстанції дійшов висновку, що судові витрати заявлені до відшкодування обґрунтовано, вартість послуг і робіт правничої допомоги, зазначена у наданих до суду документах, є співмірною з фактично виконаними послугами та роботами, що підтверджуються наданими позивачем належними доказами, в зв`язку з чим клопотання позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі підлягає задоволенню. Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Статтею 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно з частиною 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Зазначені вимоги кореспондуються з положеннями частини 3 статті 143 КАС України, якими передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування. Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи. Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року (справа №810/3806/18, справа №810/2816/18, справа №810/3806/18), від 22 листопада 2019 року (справа №810/1502/18), від 30 квітня 2020 року (справа №826/4466/18). Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Так, в постанові Верховного Суду від 04.02.2020 (справа № 280/1765/19) зазначено, що до переліку документів, що підтверджують витрати на правничу допомогу та які підлягають дослідженню судами відносяться договір про надання допомоги (або доручення), документи, якими підтверджується оплата послуг (робіт): (рахунок на оплату, квитанція до прибуткового ордеру, платіжне доручення про оплату, касові та фіскальні чеки, документи на відрядження тощо). Відсутність підтверджуючих документів матиме наслідком відмову в задоволенні стягнення таких витрат. Саме наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19. З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано: договір про надання правової допомоги від 01.02.2019 №804/1980140/16, акт виконаних робіт від 13.05.2021, додаткову угоду № 5 до Договору про надання правової допомоги від 01.02.2019 №804/1980140/16. Поряд з цим, доказів здійснення позивачем оплати наданих за даним договором послуг ні на момент подання заяви про ухвалення додаткового рішення (травень 2021 року), ні на момент її розгляду (липень 2021 року) надано не було, у той час як рішення суду першої інстанції у даній справі було прийнято 13 травня 2021 року. Крім того, матеріали справи не містять доказів складання представником позивача Адвокатом Смірновою І.Г. рахунків на оплату, що передбачено умовами договору, ні квитанції або інших платіжних документів, що підтверджують оплату позивачем таких послуг. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо належного підтвердження позивачем вартості наданої правової допомоги у справі №280/1361/21 та стягнення витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для вирішення питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, порушено норми процесуального права, що має наслідком скасування додаткового рішення суду першої інстанції. Керуючись статтями 229, 241, 243, 252, 308, 311, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2021 в адміністративній справі №280/1361/21 задовольнити. Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.07.2021 в адміністративній справі №280/1361/21 скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства Український графіт про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2021 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва