Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/5773/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 жовтня 2021 року справа №200/5773/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Блохіна А.А., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 200/5773/21 (головуючий І інстанції Кошкош О.О., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (далі відповідач), в якому просив: визнати протиправними дії з припинення страхових виплат з червня 2014 року, зобов`язати поновити нарахування та виплату страхових виплат, зобов`язати нараховувати та виплатити заборгованість з червня 2014 року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 23.06.2021 року позов задоволений: визнано протиправними дії відповідача щодо припинення нарахування та виплати позивачу з 1 червня 2014 року щомісячних страхових виплат; зобов`язано відповідача поновити нарахування та виплату позивачу з 1 червня 2014 року щомісячних страхових виплат. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, просив скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вважає, що відсутні правові підстави для виплати відповідачем заборгованості зі страхових виплат позивачу, оскільки позивач не скористався правом на отримання страхових виплат з власної вини, не звертався до будь-яких відділень Фонду, які знаходяться на території, підконтрольній українській владі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України апеляційний розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, і дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Позивач, має зареєстрований страховий випадок профзахворювання. Позивач не має статусу внутрішньо переміщеної особи, перебував на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Червоногвардійському районі м. Макіївка Донецької області та отримував щомісячні страхові виплати. Листом від 07.05.2021 року відповідач повідомив про відсутність підстав для виплати заборгованості зі страхових виплат, оскільки останній не має статусу внутрішньо переміщеної особи, не звертався до відділень Фонду із заявою про продовження страхових виплат (а.с. 15-16). Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV (далі Закон № 1105) страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Відповідно до ч. 7 ст. 47 Закону № 1105, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці». Отже, право позивача щодо виплати йому раніше призначеної соціальної виплати є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком. Згідно п. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1105 особливості надання соціальних послуг та виплати матеріального забезпечення за соціальним страхуванням внутрішньо переміщеним особам (громадянам України, які переселилися з тимчасово окупованої території, території проведення антитерористичної операції або зони надзвичайної ситуації) визначаються Кабінетом Міністрів України. Положеннями ст. 3 Закону № 1105-XIV встановлені принципи, на яких здійснюється соціальне страхування, зокрема законодавчого визначення умов і порядку здійснення соціального страхування; державних гарантій реалізації застрахованими особами своїх прав (пп. 1, 3 ч. 1 ст. 3). Згідно ч. 1 ст. 46 Закону № 1105 страхові виплати і надання соціальних послуг припиняються:1) на весь час проживання потерпілого за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 2) на весь час, протягом якого потерпілий перебуває на державному утриманні, за умови, що частка виплати, яка перевищує вартість такого утримання, надається особам, які перебувають на утриманні потерпілого;3) якщо з`ясувалося, що виплати призначено на підставі документів, які містять неправдиві відомості. Сума витрат на страхові виплати, отримані застрахованим, стягується в судовому порядку; 4) якщо страховий випадок настав внаслідок навмисного наміру заподіяння собі травми; 5) якщо потерпілий ухиляється від медичної чи професійної реабілітації або не виконує правил, пов`язаних з установленням чи переглядом обставин страхового випадку, або порушує правила поведінки та встановлений для нього режим, що перешкоджає одужанню; 6) в інших випадках, передбачених законодавством. Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей. Згідно Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» №1669-VIII період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Перелік населених пунктів, на території яких здійснюється антитерористична операція та органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затверджений розпорядженням КМУ від 30.10.2014 року №1053-р, містив м. Макіївка. Вказане розпорядження втратило чинність на підставі розпорядження КМУ від 02.12.2015 №1275-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, яке також містить м. Макіївку. Постановою Правління Національного банку України (далі - НБУ) від 23.07.2014 року № 436 на території Донецької та Луганської областей, починаючи з 24.07.2014 року запроваджено надзвичайний режим роботи банківської системи, а постановою від 06.08.2014 № 466 «Про призупинення здійснення фінансових операцій» НБУ зобов`язав банки України, небанківські установи та національного оператора поштового зв`язку, які є платіжними організаціями внутрішньодержавних/міжнародних платіжних систем та/або їх учасниками, зупинити здійснення усіх видів фінансових операцій на території, яка не контролюється українською владою, до переходу району/міста обласного значення Донецької та/або Луганської областей під контроль української влади. Постановою КМУ від 07.11.2014 року № 595 затверджено Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей та зобов`язано міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності. Постановою КМУ від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» встановлені умови призначення та продовження виплати всіх видів соціальної допомоги, у тому числі пенсій внутрішньо переміщеним особам. Згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Позивач не є внутрішньо переміщеною особою, зареєстрований у м. Макіївка на непідконтрольній українській владі території. В постанові від 20.09.2018 року у справі № 243/3505/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ненадання позивачем, який не є внутрішньо переміщеною особою, довідки про взяття його на облік як особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або району проведення АТО, не є підставою для невиплати позивачу страхових виплат. Також, Велика Палата Верховного Суду визнала таким, що не відповідає фактичним обставинам справи правовий висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 12.04.2017 року у справі № 6-51цс17, оскільки на дату її прийняття набрали законної сили рішення судів у справі № 826/18826/14, якими визнано незаконним пункт 2 Тимчасового порядку фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №

595. За висновками Верховного Суду в постанові від 17.03.2020 року у справі № 227/2158/17, відсутність в особи статусу внутрішньо переміщеної особи не може впливати на реалізацію права такої особи на соціальне забезпечення. Отже позивачу припиненні страхові виплати за відсутності законодавчо визначених підстав. На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправними дій з припинення страхових виплат з червня 2014 року, зобов`язання поновити нарахування та виплату страхових виплат, зобов`язати нараховувати та виплатити заборгованість з червня 2014 року. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду відсутні. Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 червня 2021 року у справі № 200/5773/21 за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії- залишити без змін. Повний текст постанови складений 6 жовтня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий І.В. Геращенко Судді А.А. Блохін А.В. Гайдар