Ухвала КГС ВС № 926/3011/20

УХВАЛА 06 жовтня 2021 року м. Київ Справа № 926/3011/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Зуєва В. А., розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Долженка Юрія Володимировича та фізичної особи-підприємця Чобана Івана Андрійовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 і рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.03.2021 у справі за позовом 1) фізичної особи-підприємця Долженка Юрія Володимировича, 2) фізичної особи-підприємця Чобана Івана Андрійовича до 1) Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, 2) Чернівецької міської ради про визнання нарахування і отримання орендної плати за користування землею згідно договору оренди землі безпідставними і протиправними та стягнення 255 700,48 грн, ВСТАНОВИВ: 16.09.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга фізичної особи-підприємця Долженка Юрія Володимировича та фізичної особи-підприємця Чобана Івана Андрійовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 (повний текст складено 21.07.2021) і рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.03.2021 у справі № 926/3011/20, подана 13.09.2021 до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку. Перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Долженка Юрія Володимировича та фізичної особи-підприємця Чобана Івана Андрійовича, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. У касаційній скарзі фізичної особи-підприємця Долженка Юрія Володимировича та фізичної особи-підприємця Чобана Івана Андрійовича викладено обставини справи № 926/3011/20 та обґрунтування того, в чому, на думку скаржників, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень. Водночас передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у касаційній скарзі скаржниками не зазначено та не наведено її (їх) обґрунтування. Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір". Згідно з частиною 1 статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Як установлено Верховним Судом, позовна заява фізичної особи-підприємця Долженка Юрія Володимировича та фізичної особи-підприємця Чобана Івана Андрійовича подана у грудні 2020 року, її предметом є вимога немайнового характеру про визнання безпідставним і протиправним нарахування та отримання відповідачем орендної плати в сумі 255 700,48 грн за користування землею згідно договору оренди землі , а також вимога майнового характеру про стягнення з відповідача і перерахування на користь фізичної особи-підприємця Долженка Юрія Володимировича грошових коштів у розмірі 127 850,24 грн та на користь фізичної особи-підприємця Чобана Івана Андрійовича грошових коштів у розмірі 127 850,24 грн. Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становив 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, що діяла на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір становив 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн. За змістом частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою) за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Фізична особа-підприємець Долженко Юрій Володимирович та фізична особа-підприємець Чобан Іван Андрійович у касаційній скарзі просять скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 і рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.03.2021 у справі № 926/3011/20 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов. Таким чином, звертаючись із касаційною скаргою, кожен із заявників окремим платіжним документом повинен був сплатити судовий збір у сумі 8 402, 00 грн, а саме (2 102,00 грн + 2 102,00 грн) х 200 %, де 2 102 грн (перше число у формулі) - ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, 2 102 грн (друге число у формулі) - мінімальний розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру на суму 127 850,24 грн, 200 % - ставка судового збору за подання касаційної скарги. Скаржники додали до касаційної скарги в якості сплати судового збору квитанцію від 13.09.2021 № 38827415-1 на суму 15 342, 00 грн, згідно з якою платником є Долженко Юрій Володимирович. Разом з тим, доказів сплати судового збору фізичною особою-підприємцем Чобаном Іваном Андрійовичем до касаційної скарги не додано. Верховний Суд зазначає, що ні Бюджетним кодексом України, ні Законом України "Про судовий збір" не передбачено можливості зарахування судового збору, сплаченого одним із співвідповідачів у рахунок зобов`язання другого співвідповідача сплатити судовий збір (п. 38 постанови Верховного Суду від 29.09.2020 у справі № 915/220/13-г). Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Крім того, відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 складено 21.07.2021, тому останнім днем її оскарження, відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України, є 10.08.2021. Фізична особа-підприємець Долженко Юрій Володимировичай та фізична особа- підприємець Чобан Іван Андрійович подали касаційну скаргу 13.09.2021, тобто поза межами 20-денного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги. У касаційній скарзі зазначено, що датою отримання копії рішення суду апеляційної інстанції є 01.09.2021, однак скаржники з клопотанням про поновлення пропущеного строку до суду не зверталися. Разом з тим, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачається автоматичного та безумовного поновлення строку на касаційне оскарження у зв`язку з лише самим посиланням на дату отримання копії судового рішення. Дійсно, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення, проте для цього необхідно заявити відповідне клопотання, обґрунтувати поважність причин пропуску такого строку та надати суду відповідні докази. Такими доказами можуть бути, зокрема, поштовий конверт зі штрихкодовим ідентифікатором, у якому копія оскаржуваної постанови надійшла скаржникові, або довідка відділення поштового зв`язку про дату отримання скаржником копії оскаржуваної постанови. Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Долженка Юрія Володимировича та фізичної особи-підприємця Чобана Івана Андрійовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 і рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.03.2021 у справі № 926/3011/20 належить залишити без руху на підставі частин 2, 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків. Отже, для усунення недоліків касаційної скарги скаржникам необхідно: - зазначити та обґрунтувати передбачену (передбачені) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підставу (підстави) подання цієї скарги (із урахуванням змісту цієї ухвали); - надати суду докази сплати судового збору фізичною особою-підприємцем Чобаном Іваном Андрійовичем за подання касаційної скарги в установленому законом порядку та розмірі (8 402,00 грн) за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір"; - подати клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження та докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, фізичній особі-підприємцю Долженку Юрію Володимировичу та фізичній особі-підприємцю Чобану Івану Андрійовичу буде відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі № 926/3011/20, на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України. Керуючись статтями 234, 290, 291, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Долженка Юрія Володимировича та фізичної особи-підприємця Чобана Івана Андрійовича на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 і рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.03.2021 у справі № 926/3011/20 залишити без руху до 01.11.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Багай Судді Т. Б. Дроботова В. А. Зуєв