Ухвала КГС ВС № 904/3499/20

УХВАЛА 05 жовтня 2021 року м. Київ Справа № 904/3499/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Львова Б. Ю. (головуючий), Булгакової І. В. і Селіваненка В. П., розглянувши матеріали касаційної скарги фізичної особи - підприємця Костенка Олександра Івановича (далі - Підприємець) на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2021 зі справи № 904/3499/20 за позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - Банк) до Підприємця про стягнення 233 038,70 грн., ВСТАНОВИВ: Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 закрито провадження зі справи в частині стягнення з Підприємця на користь Банку 40 305,68 грн. заборгованості за кредитом; в іншій частині позову відмовлено. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2021 з урахуванням ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 26.08.2021 про виправлення описки рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021 зі справи № 904/3499/20 скасовано в частині відмови у стягненні з Підприємця на користь Банку 146 917,33 грн. заборгованості за кредитом, 564,01 грн. процентів за користування кредитом, 4 950,00 грн. комісії, 26 000,00 грн. штрафу, 3 281,05 грн. судового збору за подання позовної заяви. Прийнято в цій частині нове рішення. Стягнуто з Підприємця на користь Банку 146 917,33 грн. заборгованості за кредитом, 564,01 грн. процентів за користування кредитом, 4 950,00 грн. комісії, 26 000,00 грн. штрафу, 3 281,05 грн. судового збору за подання позовної заяви, 4 014,70 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. В частині закриття провадження щодо стягнення 40 305,68 грн. заборгованості за кредитом рішення місцевого суду залишено без змін. 03.09.2021 (згідно з поштовою відміткою на конверті) Підприємець звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2021 у повному обсязі і залишити в силі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2021. Дослідивши матеріали касаційної скарги Підприємця, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з урахуванням такого. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102,00 грн. Предметом позову, з яким Банк у 2020 році звернувся до господарського суду Дніпропетровської області про захист порушених прав, є стягнення 233 038,70 грн., а отже, ціна позову у справі не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020. Звертаючись до суду касаційної інстанції, скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та полягає у тому, чи відноситься кредитний договір до реальних та консенсуальних договорів та чи містить склад господарсько-правового правопорушення факт звернення іншої сторони договору із позовною заявою до суду. А також, на думку скаржника, «…фундаментальне питання права полягає в тому, що не може бути складовою господарсько-правової санкції у вигляді стягнення штрафної санкції саме звернення будь-якої особи до суду, оскільки в такому випадку застосуванню підлягають положення господарсько процесуального законодавства, а договором не можуть регулюватися судові витрати». Крім того, Підприємець зазначає, що він є особою похилого віку, а розмір отримуваної пенсії складає близько 8000,00 грн. - 9500,00 грн. на місяць та з урахуванням суми, що стягнута оскаржуваним рішенням суду, справа становить для нього виняткове значення. Водночас з огляду на зміст касаційної скарги доводи, наведені у ній скаржником, у контексті прийнятих у цій справі судових рішень не дають підстав для висновку, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника, а також стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Докази на підтвердження зазначеного відсутні. Разом з тим зміст касаційної скарги зводиться до незгоди з оцінкою доказів, встановленою судом апеляційної інстанції, і з`ясованими обставинами справи без зазначення підстави та обґрунтування її для касаційного оскарження судового рішення, визначених частиною другою статті 287 ГПК України. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм законодавства можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23.10.1996; «Brualla Gomes de la Torre v. Spain» від 19.12.1997). З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Підприємця на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2021 зі справи № 904/3499/20, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного та керуючись статтею 234, пунктом 2 частини третьої статті 287, статтею 293 ГПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою фізичної особи - підприємця Костенка Олександра Івановича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2021 зі справи № 904/3499/20. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Б. Львов Суддя І. Булгакова Суддя В. Селіваненко