Постанова Київський апеляційний суд № 752/9735/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ====================================================================== Справа №752/9735/21 Головуючий у І інстанції Плахотнюк К.Г. Провадження №22-ц/824/12631/2021 Доповідач у 2 інстанції Голуб С.А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: судді-доповідача Голуб С.А., суддів: Ігнатченко Н.В., Таргоній Д.О., розглянувши у в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Київського апеляційного суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) про скасування недостовірної інформації, ВСТАНОВИВ: У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом та просила суд спростувати недостовірну інформацію поширену відповідачем в програмі «Надзвичайні новини» у такий же спосіб, у який вона була поширена із обов`язковим зазначенням, що це є спростування поданої раніше недостовірної інформації. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року позовну заяву було повернуто заявнику. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було безпідставно повернуто позовну заяву, оскільки з вказаним позовом скаржник звернувся не в інтересах ОСОБА_2 , а з метою спростування неправдивої інформації щодо мене як захисника ОСОБА_2, яка стосується професійної відповідальності та якості здійснення функцій адвоката. На підставі викладеного в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23 квітня 2021 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В порядку визначеному ст. 360 ЦПК України, відзив на апеляційну скаргу у письмовій формі на адресу суду апеляційної інстанції не надходив. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно зі ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу про повернення заяви розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 жовтня 2021 року апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Вивчивши матеріали справи, доводи викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з урахуванням таких підстав. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що в позовній заяві ОСОБА_1 вказує на те, що є представником ОСОБА_2 , але не надав суду доказів на підтвердження повноважень діяти від імені та в інтересах ОСОБА_2 , що і є підставою для повернення позовної заяви. Повно та всебічно дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції виходячи з такого. Так, відповідно до ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Своє рішення про повернення позовної заяви позивачу ОСОБА_1 , суд обґрунтував пунктом 1 частини 4 статті 185 ЦПК України, яким передбачено, що позовна заява повертається судом у випадках, коли заява подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Поняття процесуальної дієздатності визначена у статті 47 ЦПК України. Зокрема, ч.1 ст. 47 ЦПК України визначено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Частина друга та третя статті 47 визначає процесуальну дієздатність неповнолітніх осіб. Тобто позивача стосується лише ч.1 ст. 47 ЦПК України. Разом із тим, він є повнолітньою особою, отже може здійснювати свої цивільні процесуальні права. Позовна заява в якій позивачем зазначений ОСОБА_1 , ним же і підписана. Отже у суду не було підстав повертати заяву на підставі п.1.ч.4 ст. 185 ЦПК України. Щодо посилання суду на те, що позовні вимоги стосуються також прав ОСОБА_2 , а позивач не надав документів, які надають йому право звертатись до суду в інтересах ОСОБА_2 , то з такими висновками суду також не можна погодитись Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Як вбачається з матеріалів справи та змісту позовних вимог, ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог дійсно вказує на те, що він є захисником ОСОБА_2 в кримінальному провадженні. Зазначає, що на офіційному каналі програми «Надзвичайні новини» була оприлюднена неправдива інформація щодо обраної позиції захисту гр. ОСОБА_2 . Оскільки саме позивач є захисником ОСОБА_2 і саме до його професійних обов`язків відноситься обрання позиції захисту клієнта, позивач вважав, що розповсюдження неправдивої інформації щодо цієї позиції стосується саме його прав, за захистом яких він і звернувся до суду. Будь-яких відомостей про те, що ОСОБА_1 з даним позовом звернувся саме з метою захисту порушеного права та в інтересах ОСОБА_2 в позовній заяві не зазначено. Лише при розгляді справи по суті суд може визначитись, чи порушені права позивача і чи підлягають вони судовому захисту. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявним в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно зі ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. У відповідності до вимог ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Враховуючи наведене та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що повертаючи позовну заяву у даній справі, суд першої інстанції припустився помилки у застосуванні процесуального законодавства, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 379 України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 23 квітня 2021 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна комерційна телерадіокомпанія» (ICTV) про скасування недостовірної інформації скасувати та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення в порядку та з підстав, що визначені ст. 389 ЦПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач Судді: