Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 400/323/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/323/21 Головуючий в 1 інстанції: Гордієнко Т. О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: доповідача судді Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-83» та Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-83» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень - рішень, - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог. Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрія-83» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.07.2020 року, якими до Товариства застосовані штрафні санкції за не обладнання рівномірами-лічильниками та витратомірами лічильниками незабезпечення своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, та за зберігання пального без отримання ліцензії. В обґрунтування позову зазначено, що фактична перевірка позивачем проводилась за адресою вул. Внутрішньоквартальний проїзд 2, оф. 5, в той час як вказаними ППР до Товариства застосовано штрафні за допущені порушення вимог податкового законодавства за адресами здійснення господарської діяльності позивача: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5 та м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7а. Товариство не надавало представникам відповідача доступу до резервуарів зберігання пального за іншими адресами здійснення господарської діяльності, інформації щодо обсягів зберігання, використання резервуарів у здійсненні господарської діяльності, огляд резервуарів не проводився, адже така інформація від нього не запитувалась. В ході перевірки посадовці відповідача не могли встановити факти порушень, оскільки фактично не перебували на об`єкті перевірки. Відповідачем не вказано на підставі яких даних було встановлено, що акцизні склади працювали у перевіряємий період та у Товариства виник обов`язок щодо подання вказаної у пп.230.1.3 п.230.1 ст.230 ПК України звітності. Позивач зазначає, що резервуари за адресою пр. Героїв України,4 у м. Миколаєві та Новомиколаєвське шосе,7а у м. Херсон були пустими під час перевірки. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 02.07.2020 року № 00006713201 частково на суму 60 000 грн. та податкове повідомлення-рішення від 02.07.2020 року №00006693201 частково на суму 64 000 грн. В іншій частині позову суд відмовив. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача був наявний обов`язок отримати відповідну ліцензію на право зберігання пального на акцизному складі за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України,

5. Також, судом зазначено, що на акцизному складі за адресою м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7а позивачем не виконано обов`язок щодо обладнання рівнемірами-лічильниками та витратомірами-лічильниками ємностей та подання звітності про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби. Скасовуючи податкове повідомлення-рішення №00006713201 на суму 60 000 грн., яким застосовано штрафні санкції за не обладнання 3-х резервуарів рівномірами-лічильниками за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5 та податкове повідомлення-рішення №00006693201 на суму 64 000 грн. в частині штрафної санкції за неподання даних про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5, суд першої інстанції зазначив, що застосування штрафних санкцій у сумі 500 000 грн. за зберігання пального без ліцензії за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5 охоплює всю відповідальність позивача та виключає накладення будь-яких додаткових стягнень. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень). В апеляційний скарзі ТОВ ««Мрія-83», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення у частині, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог та постановити нове у відповідній частині про задоволення позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів ТОВ ««Мрія-83» навело ті ж самі доводи, які зазначались ним в позовній заяві стосовно відсутності підстав у податкового органу здійснювати перевірку за іншою адресою, ніж визначено у наказі та направленнях. Апелянт вважає, що будь-які висновки щодо діяльності за іншими адресами виходять за межі предмету перевірки, а тому є недопустимими доказами. Також Товариство визначає, що оскільки відповідачем не здійснено фактичну перевірку у відповідності до вимог чинного законодавства на акцизному складі за адресою м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7а, твердження відповідача про наявність необладнаних рівнемірами-лічильниками ємностей та не подання звітності про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби є безпідставними. Головне управління ДПС в Миколаївській області також подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте у справі судове рішення у частині, якою задоволено позовні вимоги та постановити нове у відповідній частині про відмову у задоволенні позову у повному обсязі. В обґрунтування своїх доводів апелянт визначає, що в ході перевірки встановлено факт використання позивачем за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5 трьох наземних резервуарів для зберігання пального, які не обладнані рівнемірами-лічильниками. Також Товариство не формувало дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби по акцизному складу за вказаною адресою. Наявність вказаних порушень констатована судом першої інстанції, однак безпідставно позивача звільнено від відповідальності за недотримання вказаної податкової дисципліни. Апелянт наголошує, що накладення штрафних санкцій за відсутність відповідної ліцензії у разі оптової торгівлі пальним або його зберігання не звільняє позивача від обов`язку дотримання вимог чинного законодавства та від відповідальності за їх порушення. У зв`язку з відсутністю клопотань учасників справи про її розгляд за їх участі, судова колегія у відповідності до приписів п. 1 ч.1 ст. 311 КАС України розглянула дану справу у порядку письмового провадження. Фактичні обставини справи. Як встановлено судовою колегією та вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління ДПС у Миколаївській області №833 від 25.05.2020 року призначено проведення фактичної перевірки ТОВ «Мрія-83» за місцем здійснення діяльності: проїзд Внутрішньоквартальний, 2 м. Миколаїв, тривалістю 10 діб (а.с. 35). На підставі вказаного наказу відповідачем 25.05.2020 року видані направлення №799/14-29-01 та №800/14-29-01 про проведення з 26.05.2020 року фактичної перевірки ТОВ «Мрія-83» за місцем здійснення діяльності: проїзд Внутрішньоквартальний, 2 м. Миколаїв (а.с. 36-37). За наслідком проведеної перевірки складено Акт від 05.06.2020 №62/14-29-32-01/41548886 «Про результати фактичної перевірки ТОВ «Мрія-83» з питань дотримання законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування підакцизних товарів за період з 01.07.2019 року по 04.06.2020 року, яким встановлено, що ТОВ «МРІЯ-83» здійснює діяльність за адресою проїзд Внутрішньоквартальний,2 м. Миколаїв на підставі ліцензії на права оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі від 14.01.2020 року та за адресою Новомиколаївське шосе,7а, м. Херсон, Херсонська область на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним від 13.11.2019 року. Також перевіркою встановлено, що три наземні резервуари, які розташовані на акцизному складі за адресою пр. Героїв України,5 м. Миколаїв та 5 резервуарів згідно наданого до перевірки Паспорта потенційно небезпечного об`єкта традиційна АЗС Херсонська область, м. Херсон, Новомиколаївське шосе, буд. 7а не обладнані рівномірами-лічильниками. Документи про обладнання резервуарів рівномірами-лічильниками та документи про повірку або оцінку відповідності, або калібрування рівномірів-лічильників до перевірки не надано. До того ж перевіркою встановлено, що станом на 04.06.2020 року ТОВ «МРІЯ-83» не подано Довідку про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри і не внесено до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників рівня пального у резервуарах, чим порушено вимоги пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України. Крім цього ТОВ «МРІЯ-83» за період з 01.04.2020 року по 03.06.2020 року не формувало та не подавало у встановленому законом порядку дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального по акцизному складу за адресою : м. Миколаїв, пр. Героїв України, буд. 5 та по акцизному складу за адресою: Херсонська область, м. Херсон, Новомиколаївське шосе, буд. 7а, чим порушено вимоги пп.230.1.3, п.230.1 ст.230 ПК України, не подало Довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри, в якій у таблиці 3 зазначається « Інформація про дні, в які акцизний склад не працює». В акті перевірки зазначено, що на акцизному складі в резервуарах, що розташовані за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5 згідно метроштока рівень пального в резервуарах становить: РГС-25 - 5,3 см, РГС-10 - 6,2см, РГС- 25 - 18,9 см. Також в Акті, з посиланням на додану до перевірки картку по рах.281 «Товари на складі», зазначено, що за період липень 2019 року - травень 2020 року відбувались операції з відвантаження пального з акцизного складу загальним обсягом 1548,87 л, в той час як за даними акцизних накладних обсяг відвантаженого пального становить 1927,94 л. Таким чином, перевіркою встановлено зберігання пального у кількості 379,07 літрів на акцизному складі за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України,5 без наявності ліцензії на право зберігання пального, чим порушено вимоги ст.15 Закону України № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». За наслідками перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.07.2020 року: 1) №00006713201, яким за порушення пп.230.1.2, п.230.1 ст.230 ПК України до позивача застосована штрафна санкція на суму 240 000 грн., яка складається з: - 60 000 грн. за три наземні резервуари, які розташовані за адресою: пр. Героїв України,5, м. Миколаїв, та які не обладнано рівномірами-лічильниками, - 100 000грн. за п`ять резервуарів, які розташовані на акцизному складі за адресою: м. Херсон, Новомиколаївське шосе, буд. 7а, та які не обладнано рівномірами-лічильниками, - 80 000 грн. за не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівномірів-лічильників рівня пального у резервуарі витратоміра-лічильника 4 місця відпуску пального з акцизних складів, розташованих на акцизних складах за адресами: м. Херсон, Новомиколаївське шосе, буд. 7а та пр. Героїв України,5, м. Миколаїв. 2) №00006693201, яким за незабезпечення своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального у період з 01.04.2020 року по 03.06.2020 року (64 дні), що є порушенням п.230.1.3, п.230.1,ст.230 ПК України, застосовані штрафні санкції на суму 128 000 грн. (1000 грн. за кожен акцизний склад за кожен день). 3) №00006703201, яким застосовані штрафні санкції на суму 500 000 грн. за зберігання пального на акцизному складі без ліцензії за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5, чим порушено ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Товариство звернулось до суду в даним позовом. Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції. Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до п. 75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Водночас, згідно п.п. 75.1.3. п. 72.1 ст. 72 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Підстави призначення, обставини та порядок проведення перевірки визначено положеннями статті 80 Податкового кодексу України. За приписами ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до пп. 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Відповідно до вимог п. 85.2 ст. 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки. Відповідно до вимог п. 81.1. ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред`явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Верховним Судом у постанові від 21 лютого 2020 року у справі № 826/17123/18 судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступила від висновків Верховного Суду, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) та сформулювала правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства. Таким чином питання дотримання відповідачем процедури призначення та проведення перевірки є істотним для правильного вирішення справи. Судова колегія зазначає, що рішення органів податкового контролю не можуть ґрунтуватися на матеріалах перевірок, проведених з порушенням встановлених законом підстав, а прийняті на підставі таких перевірок рішення органів податкового контролю підлягають скасуванню. Системний аналіз абз. 1-2 п. 81.1. ст. 81 ПК України дає судовій колегії підстави для висновку, що законодавцем закріплено обов`язок проведення фактичної перевірки за адресою, яка визначена в наказі про проведення перевірки та у направленнях. У разі проведення перевірки в іншому місці в наказі має бути зазначена адреса об`єкта, перевірка якого проводиться. Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом був виданий наказ про проведення фактичної перевірки ТОВ «Мрія-83» за місцем здійснення діяльності: проїзд Внутрішньоквартальний, 2 м. Миколаїв. В свою чергу, в акті перевірки від 05.06.2020 № 62/14-29-32-01/41548886 визначені порушення, які допущені за адресами: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5 та м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7а, про що зазначалось вище. Відповідно до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Абзац 8 ч. 2 ст. 17 вказаного закону передбачає, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії 500 000 гривень. Так, відповідно до підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад це, зокрема, спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі-приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. Підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання-платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу. Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1. статті 230 ПК України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі. Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 ПК України передбачено, що розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С. Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронними засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до пункту 128-1.1. статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також не обладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового. Відповідно до п. 128-1.3 ст. 128-1 ПК України незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ. Таким чином, у розпорядників акцизних складів на підставі вказаних норм Податкового кодексу України виник обов`язок обладнати акцизні склади, на території яких здійснюється господарська діяльність з відповідним підакцизним товаром - пальним, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у відповідному Єдиному державному реєстрі та подавати дані про фактичні залишки пального. При цьому відповідні вимоги поширюють свою дію виключно на суб`єктів господарювання, які здійснюють свою діяльність з певним підакцизним товаром на відповідних територіях. Позивачем заперечується факт зберігання пального у резервуарах за адресами: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5 та м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7а, оскільки свою діяльність на час проведення перевірки здійснював за допомогою пересувних акцизних складів. Також позивач не зареєстрований розпорядником акцизних складів за адресами: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5 та м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7а. Відповідачем не могло бути встановлено, що ТОВ «Мрія-83» здійснює зберігання чи оптову торгівлю пальним за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5, чи є розпорядником акцизних складів: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 5 та м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7а, оскільки накази та направлення на проведення фактичних перевірок за вказаними адресами не видавались. Констатація наявності у позивача територій, які можуть бути використані під акцизний склад, не встановлює йому обов`язку отримання відповідних дозволів без фактичного здійснення підакцизної діяльності. Так само судова колегія зазначає, що наявність восьми резервуарів та чотирьох паливно-розливних колонок не вимагає встановлення на них вимірювального обладнання у випадку їх невикористання. Крім того, без проведення відповідної перевірки за адресою: м. Херсон, Новомиколаївське шосе, 7а та встановлення факту реалізації пального, у відповідача відсутні підстави стверджувати про неподання розпорядником акцизного складу звітності про фактичні залишки пального. Частиною 1 ст.77 КАС України регламентовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, відповідачем не доведено жодних порушень з боку позивача, які зафіксовані в акті перевірки, адже об`єкти, на території яких виявлені порушення, не входили до об`єктів проведення позапланової фактичної перевірки. З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними в повному обсязі. Відповідно до ст.242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Водночас, суд першої інстанції, вірно встановивши обставини справи, неправильно застосував норми матеріального права. За приписами п.3 ч.1 ст.317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалює нове рішення, якщо встановить невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Оскільки суд першої інстанції при винесенні вказаного рішення вірно встановив всі обставини справи, проте дійшов помилкових висновків щодо наявності у відповідача права проведення перевірки за адресами, що не відображені у наказі та направленнях про проведення перевірки, керуючись п.3 ч.1 ст. 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Частиною 1 статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Матеріали справи містять докази сплати позивачем 13 020 грн. судового збору до суду першої інстанції та 16 740 грн. до суду апеляційної інстанції, тому відшкодуванню на його користь належить сплачений судовий збір у сумі 29 760 грн. (а.с .1, 128). Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-83» -задовольнити. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року скасувати, прийнявши нове про задоволення позову. Визнати протиправним та скасувати від податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 02.07.2020 року № 00006713201, №00006693201, №00006703201. Стягнути з Головного управління ДПС у Миколаївській області (54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6, код ЄДРПОУ ВП44104027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрія-83» (54003, м. Миколаїв, Внутрішньоквартальний проїзд, 2, офіс 5, код ЄДРПОУ 41548886) сплачений судовий збір у сумі 29 760 (двадцять дев`ять тисячі сімсот шістдесят) грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий суддя Косцова І.П. Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.