Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 386/391/21 (2-а/386/11/21)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 жовтня 2021 року м. Дніпросправа № 386/391/21 (2-а/386/11/21) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Національної поліції в Кіровоградській області на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 липня 2021 року в адміністративній справі №386/391/21 (головуючий суддя першої інстанції Гарбуз О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (третя особа - Голованівський районний відділ поліції ГУНП в Кіровоградській області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- В С Т А Н О В И В : Позивач 30.04.2021 року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Голованівського районного суду Кіровоградської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (третя особа - Голованівський районний відділ поліції ГУНП в Кіровоградській області), в якому просив скасувати постанову серії БАА №080318 від 23.04.2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу за ч.2 ст.122 КУпАП. В обґрунтування позову зазначено, що постанова не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, оскільки при розгляді справи поліцейський не надав належних доказів вчинення правопорушення, а його твердження про відсутність порушень правил дорожнього руху проігнорував. Позивачу було продемонстровано нечітке відео, яке жодним чином не підтверджувало описаних поліцейським обставин, а саме: не увімкнений покажчику повороту при здійсненні повороту на вул.Рози Люксембург. На відео відображалося інше місце події, дату та час якої встановити не було можливо, оскільки якість відео не давала змоги ідентифікувати водія та автомобіль. Позивач зазначив, що при розгляді адміністративної справи він не зміг скористатися правом на отримання юридичної допомоги адвоката чи іншого фахівця в галузі права, як передбачено ст.268 КУпАП. Також, йому не роз`яснювались ст.ст.55, 56, 59 Конституції України. Позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові наявні ознаки порушення ст.283 КУпАП, оскільки відсутня інформація про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис, що в свою чергу може свідчити про відсутність належних доказів. Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 липня 2021 року адміністративний позов задоволено. Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №080318 від 23 квітня 2021 року, винесену заступником начальника СРПП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Ховавком Євгенієм Андрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. скасовано та закрито справу про адміністративне правопорушення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що надані до матеріалів справи диски з відеофіксуванням правопорушення та спілкування з водієм підтверджують скоєння позивачем правопорушення та правомірність дій відповідача при прийнятті рішення про накладення стягнення на позивача. Проте, судом першої інстанції вказані докази безпідставно не взяті до уваги. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. В апеляційній скарзі скаржник клопотання про розгляд справи за його участю не заявив. Інші учасники справи також не заявили клопотання про розгляд справи за їх участю. З урахуванням викладеного розгляд справи в суді апеляційної інстанції можливо здійснювати без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне. Постановою заступника начальника СРПП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Ховавко Є.А. серії БАА №080318 від 23.04.2021 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.17). Згідно постанови 23.04.2021 року о 17 год. 49 хв. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «ВАЗ 217130», державний номерний знак НОМЕР_1 , при здійсненні повороту з вул.Ринкової на вул.Рози Люксембург в смт.Голованівськ, не увімкнув відповідний покажчик повороту, чим порушив вимоги п. 9.2(б) ПДР. Не погодившись з постановою, ОСОБА_1 оскаржив її до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що в постанові, яку оскаржує позивач не з`ясовано жодних фактичних обставин, які б свідчили про те, що позивач при здійсненні повороту не увімкнув відповідний покажчик повороту, чим порушив вимоги п.9.2(б) ПДР, хоча як вбачається з матеріалів справи поліцейський міг і повинен був виконати всі необхідні дії в доведення вини позивача. Відповідачем до суду не надано жодних письмових, фото- або відеоматеріалів за допомогою яких зафіксовано порушення правил дорожнього руху позивачем, не надано будь-яких інших доказів. Також в оскаржуваній постанові поліцейський не посилається на такі докази, що приводить до висновку про відсутність таких. Переглядаючи справу в порядку апеляційного провадження, оцінюючи правомірність дій відповідача під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі по тексту - Правила) та Кодексом України про адміністративні правопорушення. Частиною першою статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року №5рп/15 роз`яснено положення частини першої статті 276 КУпАП стосовно змісту словосполучення «за місцем його вчинення». Зазначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу. Таким чином зазначеним рішенням роз`яснено, що словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно - територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу. Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення правил дорожнього руху, передбачені частиною 2 статті 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Як вбачається з матеріалів справи, заступника начальника СРПП Голованівського РВП ГУНП в Кіровоградській області Ховавко Є.А. є уповноваженим працівником Управління патрульної поліції у Кіровоградській області і має спеціальне звання «старший лейтенант поліції», а тому має повноваження розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені частиною 2 статті 122 КУпАП, які вчиняються на території Кіровоградської області. Пунктом 9.2.(б) ПДР встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Згідно до 9.4.ПДР подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Судом першої інстанції в рішенні зазначено, що відповідачем до суду не надано жодних письмових, фото- або відеоматеріалів за допомогою яких зафіксовано порушення правил дорожнього руху позивачем, не надано будь-яких інших доказів. Також в оскаржуваній постанові поліцейський не посилається на такі докази, що приводить до висновку про відсутність таких. Проте, разом з відзивом відповідача на адміністративний позов (вх.№3264 від 15.06.2021 року) надано диски із відеозаписом (в тому числі з нагрудної бодікамери), на яких зафіксовано як саме правопорушення 23.04.2021 року о 17 год. 49 хв. при здійсненні повороту з вул.Ринкової на вул.Рози Люксембург в смт.Голованівськ водій автомобіля «ВАЗ 217130», державний номерний знак НОМЕР_1 , не увімкнув відповідний покажчик повороту, так і процес фіксації (складання) самої постанови про адміністративне правопорушення ( безперервний відеозапис 2 години 2 хвилини). Судом першої інстанції вказаний доказ взагалі не був досліджений, не надано йому належної оцінки Суд першої інстанції при прийнятті рішення, пославшись на ч.9 ст.79 КАС України, не взяв до уваги в якості доказів диски з відеофіксуванням правопорушення та спілкування інспектора з водієм, оскільки відповідачем не надано доказів надання або надсилання копій таких доказів іншим учасникам справи, в тому числі - позивачу. Відповідно частини 9 статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними. Надані відповідачем до матеріалів справи вказані вище диски є електронними носіями документованої інформації, призначені для запису і зберігання електронних документів (носій призначений і для використання оцифрованих джерел інформації та як засіб для перенесення інформації з одного носія на інші в метою розкриття їх змісту та роботи з ним зацікавлених суб`єктів). Специфікою електронного документа є доступ до нього і його відтворення для сприйняття тільки через комплекс програмно-апаратних засобів. Таким чином, апеляційний суд зазначає, що і для створення, і для використання електронного документа ( в даному випадку диски) застосовуються інформаційно-комунікативні технології, а не ручна, поштова та кур`єрська технології, як для роботи з паперовою формою документа. Оскільки пунктом 9 статті 79 КАС України передбачений виняток для доказів, які подані до суду в електронній формі, судом першої інстанції безпідставно не взято такі докази до уваги. Оскаржувана постанова містить в п.7 посилання на додавання до неї відео, що спростовує твердження суду першої інстанції про відсутність в постанові відповідача посилання на буд-які докази на підтвердження обставин правопорушення. З наданого до матеріалів справи відеозапису від 23.04.2020 року (з 17.49 год. по 19.51 год.) вбачається, що 23.04.2021 року о 17 год. 49 хв. при здійсненні повороту з вул.Ринкової на вул.Рози Люксембург в смт.Голованівськ водій автомобіля «ВАЗ 217130», державний номерний знак НОМЕР_1 , не увімкнув відповідний покажчик повороту. Після вимоги інспектора зупинитись, покажчик повороту увімкнувся для здійснення водієм маневру зупинки. Після зупинки відповідачем за документами, наданими водієм вказаного автомобіля, встановлено особу водія, яким виявився ОСОБА_1 . Крім того, вказане відео відображає і процедуру фіксування інспекторами правопорушення. Крім того, з вказаного відеозапису вбачається, що відповідачем було повідомлено ОСОБА_1 про складання відносно нього постанови про накладення адміністративного стягнення, двічі роз`яснено позивачу права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та КУпАП, двічі позивача ознайомлено з відеозаписами правопорушення. Вказаний вище відеозапис приймається колегією суддів як доказ щодо порядку складання постанови про адміністративне правопорушення. Крім того, на вимогу позивача про участь адвоката у розгляді справи, відповідачем ОСОБА_1 було надано номери мобільного та стаціонарного телефонів центру безплатної правової допомоги, а згодом на вимогу позивача почекати його адвоката, який приїде через півтори-дві години з м.Первомайська, інспектори чекали майже дві години приїзду останнього, який так і не прибув. Після двогодинного очікування адвоката, позивач заявив, що може зараз «розбажати» присутність адвоката, проте у нього є вимога про перенесення розгляду справи на іншу дату, оскільки потребує правової допомоги. При цьому, позивач не повідомив інспекторів ані про особу адвоката, ані засобів зв`язку з адвокатом. Відтак, колегія суддів вважає правомірним усну відмову інспектора в перенесенні розгляду справи про адміністративне правопорушення на іншу дату. Після складання постанови про адміністративне порушення, ОСОБА_1 ознайомився з нею, зробивши в постанові відповідні записи та отримав копію постанови. Наведеним вище спростовуються посилання позивача, з якими погодився суд першої інстанції, про відсутність доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху. Частиною 2 статті 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Судом апеляційної інстанції не виявлено будь-яких порушень відповідачем порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ст.280 КУпАП, форма та зміст постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача в повному обсязі відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема нормам КУпАП. За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що під час складання постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, відсутні підстави для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача за ч.2 ст.122 КУпАП, оскільки позивач порушив пункт 9.2 (б) Правил, а тому на позивача відповідачем правомірно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., тобто в межах санкції зазначеної норми КУпАП. З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що у відповідності до вимог статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволені позовних вимог. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління Національної поліції в Кіровоградській області на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 липня 2021 року в адміністративній справі №386/391/21 задовольнити. Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 12 липня 2021 року в адміністративній справі №386/391/21 скасувати. В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області (третя особа - Голованівський районний відділ поліції ГУНП в Кіровоградській області) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Чабаненко суддя С.Ю. Чумак