Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/15539/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/15539/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року (головуючий суддя Луніна О.С.) у справі №160/15539/20 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_2 23.11.2020 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 07.10.2009 року по 20.02.2019 року; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_1 з 07.10.2009 року по 20.02.2019 року з врахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни, здійснити осучаснення пенсії з 01.10.2017 року відповідно до пенсійної реформи України. В обґрунтування позову зазначив, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року по справі №160/8161/19 відповідачем поновлено виплату пенсії позивачу. Однак, відповідач на власний розсуд визначив дату, з якої має бути поновлено виплату пенсії 20 лютого 2019 року. На думку позивача протиправною є бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 з 07.10.2009 року по 20.02.2019 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року у задоволенні позову відмовлено. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що з прийняттям рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009, тобто з 07.10.2009 у позивача виникли підстави для поновлення конституційного права позивача на пенсію, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зазначив, що днем поновлення виплати пенсії є день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року встановлено, що із заявою про перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2 з 07.10.2009 року представник ОСОБА_2 за нотаріально посвідченою довіреністю - Акерман О.М. звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 20.02.2019 року. Водночас, жодних доказів звернення позивача до органу Пенсійного фонду до 20.02.2019 року суду не надано, відтак дійшов висновку про відмову у задоволенні позову. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказав, що поновлення виплати пенсії відбувається за матеріалами пенсійної справи. Ніяких додаткових документів для здійснення перерахунку пенсії позивач надавати не зобов`язаний. Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив обґрунтований тим, що право позивача на поновлення виплати пенсії підлягає поновленню лише в межах шестимісячного строку звернення до суду визначеного ст. 122 КАС України. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданим 27 жовтня 2009 року. Відповідно до протоколу №354, наданого відповідачем на виконання вимог ухвал суду від 01.07.2021 та від 09.08.2021, ОСОБА_2 призначено пенсію за віком за Списком №2 по досягненню 55 років з 27.09.1991 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та наданої заяви від 31.01.1992 року. Відповідно до наданої ОСОБА_2 заяви від 02.10.1995 року про виїзд до Ізраїлю на постійне місце проживання позивачу було виплачено пенсію за шість місяців вперед та призупинено виплату пенсії за віком за Списком №2 на підставі ст.92 Закону України «Про пенсійне забезпечення». На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року по справі №160/8161/19 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 20.02.2019 року поновило ОСОБА_1 виплату пенсії за віком по Списку №

2. Позивач не погоджується з поновленням пенсії з 20.02.2019 року, вважає що має право на поновлення пенсії з 07.10.2009 року (з дня ухвалення рішення Конституційним Судом України від 07.10.2009 № 25-рп/2009). Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого 25.11.2005 Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 (у редакції Постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 за №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.02.2005 за №1566/11846, Інструкції про порядок переказування пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які проживають в Україні, затвердженої 23.04.1999 постановою правління Пенсійного фонду України №4-5 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.05.2015 №10-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за №413/3706, Закону України «Про громадянство України». Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1, 2 ст.92 Закону України «Про пенсійне забезпечення», який регулював правовідносини на момент виїзду позивача за кордон, громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, пенсії не призначаються. Пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від`їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачувались тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання. З 01.01.2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до п.2 ч.1 ст. 49 якого, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Згідно ст. 51 вказаного Закону, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р.N25-рп/2009 визнано неконституційними положення п.2 ст. 49 та друге речення ст. 51 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Отже, виходячи із чинного пенсійного законодавства, особа має право на отримання заробленої та призначеної пенсії незалежно від місця її проживання. В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно Рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 встановлено, що, оспорюваними нормами Закону №1058-ІV держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, право на соціальний захист поставила в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами. Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 7 лютого 2014 року, право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років в своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й у рішенні у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Отже, з дня набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 щодо неконституційності положень пункту 2 частини 1 статті 49, другого речення статті 51 Закону № 1058-ІV виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень зазначеного Закону. З цього часу управління ПФУ має відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон. Перерахунок пенсій із заробітної плати, отриманої після призначення пенсії чи попереднього перерахунку та збільшеного страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» № 1058 від 9 липня 2003 року, частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсій. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону. За приписами ст. 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок та поновлення виплати пенсії здійснюється на підставі особисто поданої пенсіонером заяви, також, заяву про перерахунок та поновлення виплати пенсії може бути подано пенсіонером через свого повноважного представника. Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року по справі №160/8161/19 позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №4 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 22 травня 2019 року №79/03-10/19; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву про поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 , подану 20.02.2019 представником ОСОБА_2 - Акерманом Олегом Матвійовичем та прийняти обґрунтоване рішення, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено повністю. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року по справі № 160/8161/19 набрало законної сили за наслідками апеляційного оскарження 08.01.2020 року. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року по справі № 160/8161/19 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 20.02.2019 року поновило ОСОБА_1 виплату пенсії за віком по Списку № 2, однак позивач вважає, що має право на поновлення пенсії з 07.10.2009 року. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача відсутній обов`язок провести дії по здійсненню перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_2 з 07.10.2009 по 20.02.2019 із врахуванням компенсації втрати частини доходів, застосування всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни. Суд апеляційної інстанції, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. У п.1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого 25.11.2005 Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 (у редакції Постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 за №13-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.02.2005 за №1566/11846 (Порядок №22-1) зазначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м.Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії. Заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера подається особою до органу, що призначає пенсію, в якому померлий пенсіонер перебував на обліку як одержувач пенсії. Заяву до органу, що призначає пенсію, про запит пенсійної справи особи, яка потребує опіки (піклування), якій опікуна (піклувальника) не призначено і яка перебуває на довготривалому лікуванні у закладі охорони здоров`я, подає адміністрація цього закладу. Заява на запит пенсійної справи за новим місцем проживання подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації). Адміністрація виправного закладу, де пенсіонер відбуває покарання, надсилає органу, що призначає пенсію, за місцезнаходженням цього закладу повідомлення про прибуття засудженого до закладу та довідку цього закладу із зазначенням реквізитів для перерахування пенсії. Поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії. У випадку поновлення виплати пенсії особі, якій не було проведено перерахунок відповідно до статті 43 Закону, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до статті 40 Закону із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсій, призначених до 2004 року. При поновленні виплати пенсії та переведенні з одного виду пенсії на інший до наявних документів особа може додати: 1) документи про страховий стаж за період роботи до 01 січня 2004 року, який не врахований у пенсійній справі, у тому числі після призначення пенсії. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, відділ персоніфікованого обліку подає довідку із бази даних реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення, а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення; 2) довідку про заробітну плату відповідно до абзаців другого і третього підпункту 3 пункту 2.1 цього розділу; 3) документи про обставини, що впливають на розмір пенсії (наприклад, зміна кількості членів сім`ї, які перебували на утриманні пенсіонера чи померлого годувальника, виникнення (втрата) права на надбавку на непрацездатних членів сім`ї і надбавку на догляд за ними, визнання заявника одиноким і таким, що потребує сторонньої допомоги, визнання заявника особою з інвалідністю або учасником війни тощо). При переведенні на пенсію по інвалідності з іншого виду пенсії орган, що призначає пенсію, додає до пенсійної справи виписку з акта огляду МСЕК про встановлення або зміну групи інвалідності. Особи, які одержували пенсію від інших органів і звертаються до органів, що призначають пенсію, надають документ, що підтверджує розмір пенсії, строки її виплати та дату зняття з обліку за попереднім місцем отримання (п.2.8 Порядку №22-1). Як зазначено у п.2.9 Порядку №22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік). Для дітей, які не мають паспорта, документом, який засвідчує вік, є свідоцтво про народження. До заяви: опікуна (піклувальника) додається копія рішення органу опіки та піклування про встановлення опіки чи піклування або відповідне рішення суду; батьків-вихователів додається угода про організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу; патронатного вихователя додається копія договору про патронат. Документи мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання. Відповідно до п.2.22 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання. При цьому, у п.2.23 Порядку зазначено, що подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. У разі якщо підтвердженням страхового стажу є трудова книжка, надається копія з неї, завірена адміністрацією підприємства, установи, організації за місцем останньої роботи або органом, що призначає пенсію. Отже, аналіз наведених норм надає підстави для висновку, що поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі. Подання позивачем додаткових документів при поновленні виплати пенсії є виключно його правом та не створює відповідного обов`язку щодо їх подачі. Волевиявлення позивача щодо поновлення виплати пенсії оформлено письмово (заява від 20.02.2019), однак це не позбавляє відповідача обов`язку виконати рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 та поновити позивачу виплату пенсії саме з 07.10.2009року. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскільки пенсіонер (через представника) з відповідною заявою про поновлення до 20 лютого 2019 року не звертався, тому необґрунтованою є позовна вимога про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_2 з 07.10.2009 року по 20.02.2019 року. Згідно з ч.2 ст.42 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини. Пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України (ч.1 ст.47 Закону України №1058-IV від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»). Пунктом 1.3 Інструкції про порядок переказування пенсій громадянам, які виїхали на постійне місце проживання за кордон, та виплати пенсій пенсіонерам іноземних держав, які проживають в Україні, затвердженої 23.04.1999 постановою правління Пенсійного фонду України №4-5 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 20.05.2015 №10-1), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.06.1999 за №413/3706, передбачено, що переказування пенсій за кордон здійснюється Пенсійним фондом України (далі Фонд) через Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі уповноважений банк), якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Відповідно до ст.5 Закону України «Про громадянство України» документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну. Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність у відповідача обов`язку провести дії по здійсненню перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 07.10.2009 по 18.02.2018 із застосуванням компенсації втрати частини доходів, застосування всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як не працюючому пенсіонеру, дитині війни. Стосовно доводів відповідача про необхідність застосування до спірних відносин строку звернення до суду, визначеного ст. 122 КАС України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Велика Палата Верховного Суду в рішенні від 20.05.2020 року №815/1226/18 зазначила, що статті 99, 100 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв`язку поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009. Зважаючи на те, що непроведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, поновлення виплати пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком. Такий висновок Великої Палати Верховного Суду є застосовним при розгляді подібних справ і щодо статей 122, та 123 КАС України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), які за змістом є аналогічними статтям 99, 100 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року). З метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 08 грудня 2015 року у справі № 21-5653а15, від 12 квітня 2016 року у справі № 462/9427/13-а, від 08 червня 2016 року у справі № 505/2135/14-а та від 11 жовтня 2016 року у справі № 404/4541/15-а, про те, що виниклі спори щодо поновленням виплати раніше призначених пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009 мають вирішуватися з урахуванням норм процесуального права - статей 99, 100 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2015 року). За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в даному випадку, враховуючи зміст спірних відносин, підстави для застосування строків визначених ст. 122 КАС України відсутні. З огляду на все викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити. Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем за подання позову сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн (квитанція №9218-2517-8856-7826 від 22.12.2020) (а.с.42) та апеляційної скарги 1261,20 грн. (квитанція №9231-6644-2466-491 від 05.05.2021). Отже, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) сплачений позивачем судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 2102 грн. (відповідно до квитанції №9218-2517-8856-7826 від 22.12.2020 на суму 840,80 грн. та квитанції №9231-6644-2466-491 від 05.05.2021 на суму 1261,20 грн.). Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 317, 321, 322 КАС України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.03.2021 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не поновлення виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 07.10.2009 року по 20.02.2019 року. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 ОСОБА_1 з 07.10.2009 року по 20.02.2019 року з врахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України, як непрацюючому пенсіонеру, дитині війни. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір за подання позову та апеляційної скарги в загальному розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. (відповідно до квитанції №9218-2517-8856-7826 від 22.12.2020 на суму 840,80 грн. та квитанції №9231-6644-2466-491 від 05.05.2021 на суму 1261,20 грн.). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття17.09.2021 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова