Ухвала КЦС ВС № 426/1078/21

Ухвала 04 жовтня 2021 року м. Київ справа № 426/1078/21 провадження № 61-15264ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 22 квітня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 08 липня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, стягувач, - ОСОБА_2 , ВСТАНОВИВ: 09 вересня 2021 року ОСОБА_1 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою разом із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження зазначеного судового рішення. Посилається на те, що зазначений строк ним пропущений з поважних причин, оскільки копію оскаржуваної постанови отримав лише 10 серпня 2021 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи зворотне повідомлення з відміткою про отримання рекомендованого листа. Згідно зі статтею 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. Оскільки повний текст постанови Луганського апеляційного суду від 08 липня 2021 року складено 09 липня 2021 року, то останнім днем тридцятиденного строку для подання касаційної скарги є 09 серпня 2021 року. Заявник звернувся із касаційною скаргою 09 вересня 2021 року. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. Суд виходить з того, що підстави пропуску процесуального строку можуть бути визнані поважними, зокрема, у тому випадку, якщо таке недотримання строку касаційного оскарження зумовлене діями (бездіяльністю) суду апеляційної інстанції, а так само наявністю інших об`єктивних перешкод для своєчасного звернення заявника з такою скаргою. Наведені у касаційній скарзі підстави поновлення процесуального строку не можна вважати поважними, оскільки заявник не надав будь-яких належних доказів отримання копії судового рішення та доказів на підтвердження факту невиконання апеляційним судом положень статті 272 ЦПК України щодо направлення сторонам у справі копії оскаржуваного судового рішення та вжиття заявником невідкладних заходів, спрямованих на отримання копії судового рішення. Посилання заявника на те, що зазначений строк ним пропущений з поважних причин, оскільки копію повного тексту оскаржуваної постанови апеляційного суду він отримав 10 серпня 2021 року, про що, на його думку, свідчить наявне у матеріалах справи зворотне повідомлення з відміткою про отримання рекомендованого листа не заслуговують на увагу, оскільки на підтвердження цього заявник доказів не подав. Крім того, у розпорядженні Верховного Суду до стадії відкриття відсутні матеріали справи, що позбавляє можливості перевірити зазначені аргументи заявника. Постанова Луганського апеляційного суду від 08 липня 2021 року оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень 12 липня 2021 року. Саме на заявника покладено обов`язок доведення наявності в нього об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав на оскарження судового рішення. Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зазначена конвенційна норма зобов`язує щоб судові процедури були справедливі для обох сторін справи. У рішенні від 29 жовтня 2015 року (заява №32053/13) у справі «Устименко проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив: «Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Ryabov v. Russia» (Рябих проти Росії) від 03 грудня 2003 року). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків ( рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року). У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» (Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії) ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції. З огляду на викладене, зазначені заявником підстави пропущення процесуального строку на оскарження судових рішень у конкретному випадку не можуть розглядатися як поважні. Таким чином, заявнику необхідно надати докази порушення апеляційним судом вимог щодо видачі (надсилання) йому чи його представнику копії постанови, об`єктивної неможливості у розумний строк вжиття заходів для прискорення процедури касаційного оскарження, а не лише зазначати про дату фактичного ознайомлення із оскарженою постановою. Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу. Касаційна скарга також не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки на порушення частини другої статті 389 ЦПК України заявник не вказав підстави касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник у касаційній скарзі не виклав конкретних підстав касаційного оскарження судових рішень, зокрема, не зазначив: у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і яких саме норм права; які норми процесуального права порушено судами. Зазначене унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження. Тому заявнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу із зазначенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, зокрема, у чому полягає неправильне застосування судом норм матеріального права і яких саме норм, які норми процесуального права порушено судами. Відповідно до положень частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків. На підставі наведеного та керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сватівського районного суду Луганської області від 22 квітня 2021 року та постанову Луганського апеляційного суду від 08 липня 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо зазначення підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та доказів на їх підтвердження або якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а в разі невиконання вимог щодо зазначення підстав касаційного оскарження, - касаційна скарга вважатиметься неподаною та її буде повернуто заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. В. Яремко