Постанова Волинський апеляційний суд № 161/6674/21

Справа № 161/6674/21 Головуючий у 1 інстанції: Олексюк А. В. Провадження № 22-ц/802/952/21 Категорія: 71 Доповідач: Карпук А. К. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 вересня 2021 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Карпук А.К. суддів Бовчалюк З.А., Матвійчук Л. В., секретар Ганджа М. І., з участю: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , представників третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представника особи, яка не брала участі у справі ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 , третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Луцький районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), третя особа на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Луцька районна державна адміністрація в особі служби у справах дітей, про виключення відомостей з актового запису про народження дитини, визнання батьківства за апеляційними скаргами третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Луцького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), особи, яка не брала участі у справі Органу опіки і піклування Торчинської селищної ради на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 травня 2021 року,- В С Т А Н О В И В : У квітні 2021 року позивач ОСОБА_6 звернулась з позовом до ОСОБА_8 про виключення відомостей про батька дитини з актового запису про народження дитини, визнання батьківства. В уточненій позовній заяві від 14 квітня 2021 року відповідачем зазначила ОСОБА_7 . Покликалася на те, що з 16 жовтня 2008 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , дітей від шлюбу не було. З початку 2011 року тимчасово почала проживати з іншим чоловіком ОСОБА_7 , а з січня 2012 року почала проживати з ним постійно, від нього завагітніла. ОСОБА_9 27 квітня 2012 року звернувся в суд з позовом про розірвання шлюбу, який був розірваний рішенням суду у справі № 0308/7093/12. Від спільного проживання без реєстрації шлюбу з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_10 . У зв`язку з його народженням до спливу 10 місяців після розірвання шлюбу, у свідоцтві про народження дитини батьком дитини записаний колишній чоловік ОСОБА_10 . ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На даний час вона з сином ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 проживають однією сім`єю ОСОБА_11 батько ОСОБА_7 займається вихованням сина, оскільки вона, як мати, постійно перебуває на заробітках в республіці Польша. Просила суд виключити відомості про батьківство ОСОБА_9 з актового запису № 27 про народження ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати ОСОБА_7 батьком ОСОБА_10 , внести зміни до актового запису про народження дитини, записавши батьком - ОСОБА_7 , прізвиoе дитини записати « ОСОБА_12 », по-батькові « ОСОБА_13 ». Рішенням Луцького міськрайонного суду від 05 травня 2021 року позов задоволено. Постановлено визнати батьківство ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виключити з актового запису №27 про народження дитини відомості про ОСОБА_9 , як батька дитини, складеного 27 грудня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області. Внести зміни до актового запису №27 про народження дитини відомості про ОСОБА_9 , як батька дитини, складеного 27 грудня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області, а саме: батьком дитини записати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вказати прізвище дитини « ОСОБА_12 », по батькові « ОСОБА_13 ». В апеляційних скаргах Луцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів), орган опіки і піклування Торчинської селищної ради, який подав апеляційну скаргу в інтересах неповнолітнього ОСОБА_10 , просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Вказують, що дитина ОСОБА_10 народився до спливу десяти місяців після розірвання шлюбу між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , тому на підставі статті 122 СК України зроблений запис про батьківство ОСОБА_9 ОСОБА_6 та ОСОБА_9 не подавали спільної заяви про невизнання батьком колишнього чоловіка ОСОБА_9 , як це передбачено ст. 122 ЧК України, громадянин ОСОБА_7 не звертався з позовом до ОСОБА_9 про визнання батьківства, хоча таке право він мав відповідно до статті 129 СК України, в ході розгляду справи не подано доказів про кровне споріднення, рішення обґрунтоване поясненнями сторін. Зазначають, що порядок оспорювання батьківства після смерті батька визначений статтею 137 СК України, яким визначено, що батьківство можуть оспорити спадкоємці дружина, батьки, діти, у той час як позивач до таких осіб не відноситься. Відповідно до змісту позовної заяви, позивач ОСОБА_6 діє у власних інтересах при зверненні до суду з даним позовом. У відзиві на апеляційну скаргу Луцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів), позивач ОСОБА_6 просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційних скарг та пояснення учасників справи апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18.07.2012 шлюб між ОСОБА_14 та ОСОБА_9 розірвано. Рішення набрало законної сили 30.07.2012 (а.с. 5-6). Відповідно до копії свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , виданого 27.12.2012 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького районного управління юстиції Волинської області, батьком ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , записаний ОСОБА_9 (а.с.10). Отже, ОСОБА_10 народився до спливу 10 місяців після розірвання шлюбу між ОСОБА_6 , та ОСОБА_9 , тому відповідно до положень частини 2 статті 122 СК України, вважається, що дитина походить від подружжя ОСОБА_6 , ОСОБА_9 . Задовольняючи позовні вимоги на підставі статей 125,126, 128 СК України суд першої інстанції виходив з того, що позивач підтвердила батьківство ОСОБА_7 , а ОСОБА_7 визнав батьківство по відношенню до дитини ОСОБА_10 . Таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційний суд з ними не погоджується у зв"Язку з таким. Згідно з приписами частини 2 статті 122 СК України, подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. За життя, ОСОБА_9 не подавав разом із ОСОБА_6 спільної заяви про невизнання батьківства, у свою чергу відповідач ОСОБА_7 не подавав спільної заяви з матір`ю дитини ОСОБА_6 заяви про визнання батьківства. Згідно з свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Статтею 137 СК України визначено порядок оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини. Зокрема частиною третьою вказаної статті встановлено, що якщо через поважні причини особа не знала про те, що буде записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти. З аналізу вказаної статті вбачається, що оспорення батьківства після смерті того, хто записаний батьком, можливе у разі: подання ним письмового заперечення свого батьківства до народження дитини; пред`явлення ним за життя позову до суду про виключення запису про нього як батька дитини; відсутності у нього, з поважних причин, інформації про запис батьком дитини. В суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_6 не заперечувала того, що за життя ОСОБА_9 не знав про її вагітність, а відтак не знав про те, що його буде записано батьком дитини. За таких обставин до правовідносини щодо оспорення батьківства ОСОБА_9 необхідно застосувати положення частини 3 статті 137 СК України, якими визначено коло осіб, що можуть оспорити батьківство після смерті особи, до яких законом віднесено лише спадкоємців першої черги - дружину, батьків, дітей. Відповідно до положень принципу диспозитивності судового процесу, закріпленого статтею 13 ЦПК України, суд розглядає суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Як встановлено апеляційним судом, позивач ОСОБА_6 у зв`язку з розірванням шлюбу з ОСОБА_9 втратила статус дружини, в позовній заяві вона не зазначала, що позов поданий в інтересах неповнолітнього ОСОБА_9 та не вказувала в мотивах позовної заяви про звернення за захистом інтересів неповнолітнього сина ОСОБА_10 , тому її вимоги про оспорення батьківства померлого ОСОБА_9 є безпідставними. В мотивувальній частині оскарженого рішення суд першої інстанції зазначив, що задовольняючи позовні вимоги суд враховує найкращі інтереси дитини, однак, не обґрунтував, які саме інтереси дитини суд врахував соціальні, майнові, сімейні, тощо. Водночас, при розгляді даної справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що даний позов подано у зв`язку із спором на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_15 матері померлого ОСОБА_9 , який записаний батьком дитини, а, отже, на даний час згідно із свідоцтвом неповнолітнього ОСОБА_10 його баби. Цю обставину підтвердила в апеляційному суді позивач ОСОБА_6 . Ураховуючи викладене апеляцйний суд дійшов висновку, що виключення відомостей про батьківство померлого ОСОБА_9 із актового запису про народження неповнолітнього ОСОБА_10 на підставі поданої у власних інтересах позовної заяви ОСОБА_6 , усуне неповнолітнього від права на спадкування без подання доказів про відсутність кровного споріднення між дитиною та померлим ОСОБА_9 та про наявність кровного споріднення між дитиною і відповідачем ОСОБА_7 , чим порушить майнові права неповнолітнього. Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, не застосував положень частини 3 статті 137 СК України, якою визначено порядок оспорення батьківства після смерті особи, записаноі батьком дитини, безпідставно послався на приписи статті 126 СК України, яка визначає умови та процедуру добровільного визнання батьківства шляхом подання заяви про визнання батьківства до органів РАЦСу, постановив рішення про визнання батьківства за відсутності доказів кровного споріднення між дитиною та відповідачем, обмежившись посиланням на визнання позову відповідачем ОСОБА_7 та залишивши поза увагою вимоги частини 3 статті 135 СК України, згідно з якою позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу, у той час як в даній справі встановлено, що походження неповнолітнього ОСОБА_10 визначено згідно з положеннями статті 122 СК України як дитини, народженої в шлюбі. Згідно з нормами частини І статті 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Пославшись на цю норму, суд першої інстанції не навів мотивів, на підставі яких дійшов висновку щодо відсутності в суду сумніву щодо визнаних ОСОБА_7 обставин про своє батьківство або добровільності їх визнання, в той час як в суді апеляційної інстанції позивач ОСОБА_6 пояснила, що за життя ОСОБА_9 не звернулася з таким позовом, бо їй «ніхто не підказав», а зараз до них «стали весь час їздити з приводу спадщини" , уточнивши, що спадщина відкрилась після смерті матері її колишнього чоловіка. Апеляцйним судом за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 досліджено копію свідоцтва про народження на ім"я " ОСОБА_16 " не підтверджує обґрунтованості позовних вимог та, на думку, є лише копією заповненого бланку свідоцтва про народження, оскільки на оглянутій судом копії у графі «М.П»- місце печатки, така печатка відсутня, місце знаходження оригіналу, з якого знято ксерокопію, представнику позивача невідоме. Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати на підставі статті 376 ЦПК України та постановити нове рішення про відмову у позові. Керуючись статтями 367, 368, 376, 382, 384, 389-390 ЦПК України, апеляційний суд постановив: Апеляційні скарги третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Луцького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та особи, яка не брала участі у справі Органу опіки і піклування Торчинської селищної ради в даній справі задовольнити. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 травня 2021 року в даній справі скасувати та ухвалити нове судове рішення. Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про виключення відомостей з актового запису про народження дитини, визнання батьківства. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий Судді