Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/2015/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/2015/21 (суддя Кучма К.С. м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі №160/2015/21 за позовом приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: В провадженні Третього апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі №160/2015/21 за позовом приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» до Головного управління ДПС у Донецькій області згідно з яким позивач просить: - визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо нарахування Амвросіївській філії ПАТ «Хайдельбергцемент Україна» недоїмки з єдиного соціального внеску на загальну суму 3 789 610,14 грн. за період з 20.11.2014 року по 20.05.2015 року; - зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області внести зміни до інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску Амвросіївської філії ПАТ «Хайдельбергцемент Україна», шляхом виключення нарахованої недоїмки з єдиного внеску у сумі 3 789 610,14 грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його до апеляційного суду з підстав неповного встановлення обставин, що мають значення для розгляду справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року запропоновано приватному акціонерному товариству «Кривий Ріг Цемент» протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків, вказавши поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом у справі №160/2015/21. Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи дату повідомлення позивача 13.12.2016 року Волноваською ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про нарахування Амвросіївській філії ПАТ «Хайдельбергцемент Україна» недоїмки з єдиного соціального внеску на загальну суму 3789610,14 грн. за період з 20.11.2014 року по 20.05.2015 року та дату звернення до суду з цим позовом 07 лютого 2021 року, позивачем пропущено встановлений законом шестимісячний строк звернення до суду. Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 12 серпня 2021 року скаржник отримав 12 серпня 2021 року, що підтверджується розпискою наявною в матеріалах справи. 25 серпня 2021 року скаржник звернувся до суду з заявою в якій просить поновити йому строк звернення до суду з цим позовом. Заява обґрунтована тим, що у період з 2016 року по грудень 2020 року позивачем здійснювалося досудове врегулювання спору. Позивач зазначає про те, що з позовом до суду він звернувся у встановлений законом шестимісячний строк, оскільки відмову у виключенні спірної недоїмки він отримав 17.12.2020 року, а з позовом до суду звернувся 05.02.2021 року. Також, в доводах заяви позивач посилається на висновки ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про залишення позовної заяви без розгляду. Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені обставини не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду, враховуючи наступне. Частиною 5 статті 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Так, частиною першою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з абзацом першим частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа: 1) дізналася або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов`язково. Тому при визначенні початку цього строку передусім до уваги береться момент, коли особа фактично дізналася про наявність відповідного порушення. Йдеться не про те, коли особа з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням, а про те, коли вона дізналася про ці рішення, дії чи бездіяльність. Так, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 24.02.2021 року у справі №800/30/17 (99901/328/18) зауважила, що вжиття конструкції «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Так, після отримання 13.12.2016 року позивачем повідомлення від Волноваської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області про нарахування Амвросіївській філії ПАТ «Хайдельбергцемент Україна» недоїмки з єдиного соціального внеску на загальну суму 3789610,14 грн. за період з 20.11.2014 року по 20.05.2015 року розпочався строк звернення до суду для вирішення спору щодо протиправності нарахування такої недоїмки. Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановлено строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності. Також, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Як вбачається з клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, позивач зазначає про те, що у період з 2016 року по грудень 2020 року ним здійснювалося досудове врегулювання спору. Суд апеляційної інстанції зазначає, що процедура досудового врегулювання спорів не заміщує правосуддя та не позбавляє платника податків права на судовий захист, враховуючи той факт, що приписи статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України безальтернативно визначає початок строку звернення до суду у шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів не ставлячи в залежність початок такого строку від досудового врегулювання спору. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що ані Податковий кодекс України ані Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає процедури досудового вирішення спору із внесення змін до інтегрованої картки платника єдиного соціального внеску, а тому посилання позивача на досудове врегулювання спору у спірних відносин є безпідставним. Також, суд апеляційної інстанції враховує і те, що посилання позивача на вжиття заходів направлених на досудове врегулювання спору у період з 2016 року по грудень 2020 року, який загалом становить більше як три роки не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду для вирішення такого спору, оскільки поновлення строку для вирішення у судовому порядку спірних відносин, що виникли у 2016 році та після виникнення яких минуло більше трьох років, тобто значний проміжок часу може порушити принцип «правової визначеності», так як ці відносини набули ознак стабільності. Щодо посилань позивача на висновки ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про залишення позовної заяви без розгляду з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Так, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України для запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 №731-ІХ визначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом. При цьому, пунктом 3 вищезазначеного Закону визначено пункт 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) викласти в такій редакції: «

3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином». З аналізу вищезазначеної норми вбачається, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за відповідною заявою поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу адміністративного судочинства України, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. При цьому, процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень КАС України в редакції Закону України № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності Законом №731-ІХ від 18.06.2020 року. Закон №731-ІХ від 18.06.2020 року набув чинності 17 липня 2020 року. Враховуючи дату набуття чинності Законом №731-ІХ, 20-денний строк сплинув 06 серпня 2020 року, включно. З викладеного вбачається, що, положення Закону України № 540-IX від 30.03.2020 року, яким процесуальні строки були продовжені, на спірні відносини, в частині строків звернення до суду з позовом не впливали, оскільки строк звернення до суду для вирішення спірних відносин розпочався ще в 2016 році та закінчився до 17.07.2020 року. Суд апеляційної інстанції зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним. Для звернення до суду повинен дотримуватись певний порядок. Якщо особа цього порядку не дотримується, зокрема щодо строку звернення до суду, то не можна вести мову про порушення права на судовий захист. Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позивачем не надано доказів та не наведено обставин, які б підтверджували наявність об`єктивно непереборних, не залежних від волевиявлення особи та пов`язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами причин для своєчасного вчинення процесуальних дій, а саме звернення до суду з позовом. Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав. Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Згідно з пунктом 8 частини1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частин 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Враховуючи те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позов підлягає залишенню без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі №160/2015/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов залишити без розгляду. Керуючись: частиною 1 статті 319, статтями 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Кривий Ріг Цемент» задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року у справі №160/2015/21 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов - залишити без розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 30 вересня 2021 року. Повне судове рішення складено 01 жовтня 2021 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко