Постанова 4852 № 160/8569/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 вересня 2021 року м. Дніпросправа № 160/8569/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жотвня 2020 року, (суддя суду першої інстанції Юхно І.В.), прийняте в порядку письмового провадження в м. Дніпро, в адміністративній справі №160/8569/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальною відповідальністю «Омега» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: 27 липня 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Омега» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило: - визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві №52 від 19.05.2020 року про накладення штрафу передбаченого статтею 65 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач не погоджується з прийнятою постановою, зазначаючи, що нормами законодавства не встановлено заборони проводити обіг нефасованих харчових продуктів (овочів та фруктів), які не захищені від будь-якого забруднення на всіх стадіях обігу в умовах надзвичайної ситуації, пов`язаною з епідеміологічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб, що створює загрозу для життя та/або здоров`я людей. Овочі та фрукти це продукти, які упаковуються в місцях продажу. Поряд з овочами та фруктами в мережі супермаркетів Варус завжди присутні одноразові рукавички та одноразові кульочки для пакування. На підтвердження того, що продаж нефасованих овочів та фруктів жодним чином не вливає на поширення COVID-19 свідчить той факт, що було винесено розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради №41 від 12.05.2020 року, яким заборону нефасованих овочів та фруктів було знято. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби в м.Києві №52 від 19.05.2020 року про накладення штрафу передбаченого статтею 65 Закону України Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в позові. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що положення частини першої ст. 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших НПА у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Крім того, відповідач зазначає, що постанову про накладення санкцій ним прийнято на підставі повно та всебічно встановлених обставин щодо допущення позивачем порушення вимог санітарних норм при торгівлі нефасованими продуктами харчування, відтак на думку відповідача підстави для скасування постанови відсутні. Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Омега (код ЄДРПОУ 30982361) зареєстровано в якості юридичної особи приватного права 12.06.2000 року. Основним видом економічної діяльності є КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами. Як свідчать матеріали справи, посадовими особами Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві 08.04.2020 року було проведено позапланову перевірку Магазину Варус-513 (ТОВ Омега), розташованого за адресою: вул. Вишгородська, буд. 45, м. Київ, з питань додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин. За результатами перевірки було складено акт проведення позапланового заходу державного контролю (інспектування) стосовно додержання операторами ринку вимог законодавства про харчові продукти та корми, здоров`я та благополуччя тварин №1583-2 від 08.04.2020 року. Відповідно до акту перевіркою було встановлено порушення - ч.1,2 ст. 37 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів, а саме вимоги до обігу об`єктів санітарних заходів не дотримано; - п. 2,3 ч.1 ст. 49 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів, а саме первинна продукція, харчові продукти не захищено від забруднення в умовах карантину стосовно COVID-19. 09.04.2020 року було складено протокол №38 про порушення Закону України Про державний контроль за дотримання законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, законодавства про харчові продукти та корми. 19.05.2020 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві складено постанову №52 про накладення штрафу, якою на ТОВ Омега накладено штраф у розмірі 47230 грн. за порушення викладених в акті вимог законодавства. Оскаржувана постанова отримана позивачем 11.06.2020 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції за копії постанови. Не погодившись з означеної постановою ТОВ «Омега» звернулось до суду з адміністративним позовом. Вирішуючи спір між сторонами суд першої інстанції зазначив, що не применшуючи значення необхідності дотримання карантинних обмежувальних заходів, встановлених на території України, позивач не може бути притягнутий до відповідальності за заборону продажу нефасованих продуктів харчування, яка була скасована у встановленому порядку на момент винесення оскаржуваної постанови. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Отже, суди, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, у першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. За приписами ч. 1, 6 ст. 2 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів та у сфері ветеринарної медицини, його територіальні органи зобов`язані забезпечити дотримання з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин", виключно вимог частин першої, четвертої, шостої - сьомої, абзацу другого частини десятої, частин дванадцятої - чотирнадцятої статті 4, частин першої (крім вимоги щодо отримання погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного контролю, або відповідного державного колегіального органу на проведення позапланового заходу) та третьої статті 6, частин першої - четвертої, шостої, восьмої - десятої статті 7, частин першої та другої статті 12, статей 13-18, 20, 21 цього Закону. Статтею 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Відповідно до ст. 31 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя» на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, покладаються функції з державного санітарно-епідеміологічного нагляду на відповідних територіях, транспорті. Мета, завдання та порядок здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні визначені Положенням про державний санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 1999 року № 1109 (далі - Положення № 1109). При цьому, порядок реалізації повноважень Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів визначений Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667). Пунктом 3 Положення № 1109 передбачає, що метою державного санітарно-епідеміологічного нагляду є запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства. Відповідно до пункту 3 Положення № 667 основними завданнями Держпродспоживслужби є реалізація державної політики, зокрема, у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів. Згідно з пунктом 7 Положення № 667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 37 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів забороняється обіг харчових продуктів на потужностях, що не відповідають вимогам санітарних заходів. Відповідно до пункту 80 частини першої статті 1 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів санітарний або фітосанітарний захід - будь-який захід, що проводиться з метою: захисту життя або здоров`я тварин чи рослин від ризиків, що виникають внаслідок проникнення, укорінення чи поширення шкідливих організмів, хвороб, організмів, які є носіями хвороб, а також хвороботворних організмів; захисту життя або здоров`я людей та/або тварин від ризиків, що виникають від добавок, забруднюючих речовин, токсинів або хвороботворних організмів, які містяться у харчових продуктах або кормах; захисту життя або здоров`я людини від ризиків, що виникають внаслідок хвороб, які переносяться тваринами, рослинами або продукцією, що виробляється з них, або внаслідок проникнення, укорінення чи поширення шкідливих організмів; уникнення або обмеження іншої шкоди, що заподіюється внаслідок проникнення, укорінення чи поширення шкідливих організмів. Санітарні або фітосанітарні заходи, зокрема, включають усі нормативно-правові акти, які стосуються питань забезпечення безпечності харчових продуктів, здоров`я тварин і карантину рослин; виробничі процеси та способи виробництва; процедури випробувань, інспекції та ухвалення; карантинні режими, включаючи відповідні вимоги щодо перевезення тварин чи рослин або щодо матеріалів, необхідних для їх виживання під час перевезення; положення щодо відповідних статистичних методів, процедур відбору зразків та методів аналізу ризику; вимоги щодо пакування та маркування, які безпосередньо стосуються безпечності харчових продуктів. Згідно з п.3 ч. 1 ст. 49 Закону України Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів оператори ринку дотримуються таких вимог: харчові продукти повинні бути захищеними від будь-якого забруднення на всіх стадіях виробництва, переробки та/або обігу. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону № 771/97-ВР, потужності, на яких здійснюється виробництво та/або обіг харчових продуктів, повинні відповідати таким вимогам: бути спланованими, сконструйованими та розміщеними для належного утримання, чищення та/або дезінфекції, запобігання або мінімізації будь-якого забруднення, а також здійснення заходів, необхідних для забезпечення гігієнічних вимог, у тому числі заходів з боротьби із шкідниками, запобігання накопиченню бруду, контакту`з токсичними речовинами та матеріалами, забрудненню харчових продуктів, підтримання необхідних температурних режимів. Так, відповідно до п. 2.4. розділу II Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції`України від 11.07.2003 № 185, у торговельному залі кондитерські вироби розміщують за видами і сортами, зокрема, вагові печиво, вафлі, м`які цукерки, фруктово-ягідні та фруктово-шоколадні вироби розкладають на внутрішніх полицях прилавків у тарі постачальника (ящиках, коробках, касетах). Відповідно до п. 2.5. розділу II Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 № 185, продаж кондитерських виробів проводять у попередньо розфасованому вигляді, поштучно, а також шляхом зважування в присутності споживача. Пунктом 2,6. розділу II Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджених Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 № 185, визначено, відпуск товарів, що не мають фабричної упаковки (тістечок, відкритих цукерок, вагового печива та інших), проводять у чистій тарі (пакетах, коробках, папері) з обов`язковим застосуванням щипців, лопаток, совків та іншого інвентарю. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 02 квітня 2020 року) з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин. Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов`язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров`я (спеціалізованих шпиталів). Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. Відповідно до статті 32 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб. Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають. Відповідно до статті 11 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян. Так, відповідно до вимог статті 75 Кодексу цивільного захисту України, керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідного рівня, приймає рішення (розпорядження), необхідні для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та забезпечення безпеки постраждалих, залежно від ситуації в даному регіоні. В свою чергу, керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було видано розпорядження від 25 березня 2020 року № 2 "Про заходи із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації регіонального рівня, яка відноситься до категорії "Медико-біологічні HC" код 20713 "Надзвичайна ситуація, пов`язана з епідемічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб". Пунктом 3 Вимог щодо якості реалізації продуктів харчування у закладах громадського харчування та продовольчої торгівлі (у т.ч. автозаправних комплексах та станціях, які здійснюють реалізацію продовольчих товарів), затверджених розпорядженням керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25 березня 2020 року № 2 (далі - Вимоги), заборонено продаж незахищених продуктів харчування (дозволено до продажу лише фасовані продукти та продукти в упаковці виробника). Таким чином, в умовах надзвичайної ситуації, пов`язаної з епідемічним спалахом небезпечних інфекційних хвороб, встановлені обставини реалізації Позивачем нефасованих харчових продуктів (які в умовах надзвичайної ситуації визнаються діючим законодавством як незахищені) є порушенням законодавства про харчові продукти. У відповідності до вимог статті 75 Кодексу цивільного захисту України, розпорядження керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також громадянами і суб`єктами господарювання, розташованими у зоні надзвичайної ситуації. Відтак, оператори ринку несуть відповідальність за порушення вимог законодавства про харчові продукти, у межах господарської діяльності, яку вони здійснюють на відповідній території у період дії пункту 3 вищезазначених Вимог керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Як видно з протоколу про порушення ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти та корми від 09.04.2020 року №38, акту про проведення перевірки, ТОВ «Омега» допущено таке порушення як продаж продуктів харчування, овочів та фруктів, зокрема, в період дії заборони з метою недопущення розповсюдження коронавірусної хвороби. Таким чином, встановлені обставини справи свідчать, що позивачем дійсно було допущено порушення вимог норм чинного законодавства, а саме здійснено продаж продуктів харчування без їх фасування, внаслідок чого відповідачем правомірно застосовано до позивача відповідальність передбачені ст. 65 ЗУ «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин». Як правильно звернув увагу відповідач суд першої інстанції неправильно поклав в основу прийнятого ним рішення висновки щодо неможливості притягнення до відповідальності за порушення скасованого нормативного акту, так як ч, 1 ст. 58 Конституції України закріплено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, колегія суддів зазначає наступне. Рішенням Конституційного Суду України № 18-211/493 від 18 липня 1999 року надано офіційне тлумачення ч. 1 ст. 58 Конституції України, яке є обов`язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим та опубліковане у "Віснику Конституційного Суду України" та в інших офіційних виданнях України. Згідно із зазначеним Рішенням Конституційного Суду України положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи). В межах даних правовідносин, оскаржувана постанова № 52 від 19.05.2020 винесена відносно юридичної особи - ТОВ «ОМЕГА», а не фізичної особи, громадянина. Конституційний Суд України встановив, що в Конституції України стаття 58 міститься у розділі II "Права, свободи та обов`язки людини і громадянина", в якому закріплені конституційні права, свободи і обов`язки насамперед людини і громадянина та їх гарантії. Про це свідчить як назва цього розділу, так і системний аналіз змісту його статей та частини другої статті 3 Конституції України. Положення окремих статей Конституції України, в яких насамперед визначається правовий статус церкви і релігійних організацій в Україні, політичних партій та громадських організацій (статті 36, 37), гарантують їх діяльність через реалізацію прав та свобод людини і громадянина, а саме - права на свободу віросповідання і світогляду, права на свободу об`єднання у політичні партії та громадські організації. Тому Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб, крім тих випадків коли про це є спеціальна вказівка в самому Законі або іншому нормативно-правовому акті. Окрім того, Позивач звертаючись до суду першої інстанції, обгрунтовував позовні вимоги іншими підставами. Натомість питання застосування ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, позивач у суді першої інстанції як підставу позову не заявляв. Таким чином, суд першої інстанції при розгляді справи фактично підмінив підстави позову, що є порушенням вимог процесуального права. Доводи позивача з приводу того, що продаж нефасованих продуктів харчування не створює загрози здоров`ю людей, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими, оскільки такий продаж безумовно є порушенням норм чинного законодавства, що забороняють проведення реалізації нефасованої продукції без відносного конкретних випадків розповсюдження хвороби. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Омега». Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві - задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2020 року в адміністративній справі №160/8569/20 скасувати та прийняти нову постанову. Відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Омега». Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай