Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/3612/20
від 04.10.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 жовтня 2021 року справа №360/3612/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Геращенка І.В., Міронової Г.М., за участю секретаря судового засідання Сухова М.Є., представника позивача Шурхно К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 360/3612/20 (головуючий І інстанції О.В. Ірметова) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. 31 березня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/3612/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії. Заяву обґрунтовано тим, що управлінням частково виконано рішення суду, а саме рішенням управління від 05.01.2021 № 1 ОСОБА_1 нарахована разова грошова допомога до 05 травня за 2020 рік у розмірі 6800 грн. Щодо виконання рішення суду в частині виплати разової грошової допомоги, то виплата нарахованої суми на теперішній час не здійснена, оскільки видатки на зазначені цілі не затверджені у кошторисах розпорядників бюджетних коштів та у відповідних паспортах бюджетних програм. Фінансування видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення соціальних допомог окремим категоріям проводиться у межах коштів, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Кошти на виконання вищезазначеного рішення на реєстраційний рахунок Управління з Державного бюджету України не надходили. Зазначає, що єдиною об`єктивною причиною невиконання рішення суду є відсутність в кошторисі управління бюджетних призначень для виконання рішень суду про виплату ветеранам війни нарахованої разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік. Тобто, органи місцевого самоврядування лише перераховують ветеранам війни кошти, які розподілені Міністерством соціальної політики України та облдержадміністраціями. Відповідно до норм діючого законодавства, Мінсоцполітики організовує виплату разової грошової допомоги до 5 травня та є головним розпорядником коштів бюджетної програми 2501150. З посиланням на статтю 378 Кодексу адміністративного судочинства України заявник просив встановити спосіб і порядок виконання Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2020 року у справі № 360/3612/20 за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії, зазначивши, що виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та визнати виконавчий лист № 360/3612/20 виданий 17.12.2020 Луганським окружним адміністративним судом про зобов`язання управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, в частині зобов`язання виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги таким, що не підлягає виконанню. Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у задоволенні заяви Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області відмовлено. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким встановити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі №360/3612/20, зазначивши, що виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Обґрунтування апеляційної скарги. Судом першої інстанції не враховано, що Міністерство соціальної політики України визначено головним розпорядником коштів бюджетної програми 2501150, якою передбачена виплата разової грошової допомоги до 5 травня. Саме Мінсоцполітики організовує виплату зазначеної допомоги, а органи місцевого самоврядування лише перераховують ветеранам війни розподілені кошти. Єдиною перешкодою до належного виконання грошових зобов`язань органами місцевого самоврядування перед ветеранами війни, які виникли на підставі рішень суду, ж рішення зобов`язального характеру. В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Фактичні обставини справи. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року задоволено позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області щодо не нарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги. Судове рішення набрало законної сили 08.12.2020. 17.12.2020 стягувачем отримано виконавчий лист. Рішенням управління праці та соціального захисту населення військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області від 05.01.2021 №1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05.10.2020 у справі №360/3612/20 вирішено нарахувати ОСОБА_1 , учаснику бойових дій, разову грошову допомогу до 05 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги, в сумі 6800,00 грн. 31 березня 2021 року відповідач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду надійшла з заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 360/3612/20. Оцінка суду. Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни. Згідно ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Згідно ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. За приписами частини 1 статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміють застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суті самого судового рішення. Таким чином, з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення може звернутися державний виконавець у випадках, які встановлені законом. Законом, який передбачає випадки для звернення з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення є, зокрема, Закон України «Про гарантії держави виконання судових рішень», який набрав чинності з 01 січня 2013 року (далі - Закон). Статтею 7 цього Закону визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження» з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Отже, звернення до суду є обов`язком державного виконавця, який виникає через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження за умови, що рішення суду не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій. Виконання згаданого обов`язку не пов`язане з наявністю інших причин. Аналіз статті 378 КАС України свідчить, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовується необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті, про що правильно зазначив суд першої інстанції. Суд наголошує, що зміна способу виконання судового рішення не повинна змінювати суті самого судового рішення, оскільки зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. З урахуванням викладеного, суд вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні заяви Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області. Щодо посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що Міністерство соціальної політики України визначено головним розпорядником коштів бюджетної програми 2501150, якою передбачена виплата разової грошової допомоги до 5 травня, суд вважає такий довід необґрунтованим, оскільки в спірних правовідносинах Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області є органом, який представляє державу щодо виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учаснику бойових дій. Посилання апелянта на неможливість виконання рішення суду зобов`язального характеру з огляду на приписи статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є необґрунтованими, оскільки з огляду на положення статті 129-1 Конституції України та статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. При цьому, суд наголошує, що відсутність бюджетних призначень у державних органів для виконання своїх зобов`язань щодо виплати соціальних допомог громадянам, або відсутність певного механізму для нарахування та виплати таких допомог не може виправдовувати ці органи у невиконанні ними таких зобов`язань. Суд не приймає заяву відповідача про припинення розгляду апеляційної скарги та повернення судового збору, оскільки КАС України не передбачено такого процесуального способу, а з заявою про відмову від апеляційної скарги чи її відкликання відповідач не звертався. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення в цій частині є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 360/3612/20 - залишити без задоволення. Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року у справі № 360/3612/20 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 04 жовтня 2021 року, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 04 жовтня 2021 року. Головуючий суддя І.Д. Компанієць Судді І.В. Геращенко Г.М. Міронова